ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/365
26.09.11
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест -Комп'ютерний світ"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп"
про
стягнення 27 930,00 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:
Виноградов О.С.
від відповідача:
Ткаченко К.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діавест -Комп'ютерний світ" (надалі -ТОВ "Діавест -Комп'ютерний світ") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (надалі -ТОВ "Меркс Груп") про стягнення 27 930,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого грошового зобов'язання по поверненню на користь позивача грошових коштів у розмірі 27 930,00 грн., що були ним сплачені в якості гарантійного платежу за договором суборенди нежитлового приміщення №А/ОЖ-1058/09 від 20.10.2009 р., обов'язок по поверненню яких настав у зв'язку із розірванням такого договору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2011 р.
01.09.2011 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача у заявленій до стягнення сумі.
Судом в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів до забезпечення позову.
В судових засіданнях 07.09.2011 р. та 12.09.2011 р. у зв'язку із клопотаннями відповідача оголошувалися перерви до 12.09.2011 р. та 26.09.2011 р. відповідно.
22.09.2011 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в тексті якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на недотримання позивачем процедури завчасного повідомлення про розірвання спірного договору.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.
Підстави для передачі даного спору на вирішення погодженого сторонами в п. 10.7 спірного договору Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Союз юридичних компаній України" відсутні з огляду на відсутність реєстрації такого третейського суду в реєстрі третейських судів України, а тому такий спір підлягає вирішенню господарським судом міста Києва.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
20.10.2009 р. між ТОВ "Меркс Груп" (орендар) та ТОВ "Діавест -Комп'ютерний світ" (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №А/ОЖ-1058/09 (надалі -"Договір").
За змістом п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі торгового центру на першому поверсі, загальною площею 93,1 квадратних метрів (надалі -"об'єкт суборенди").
Пунктом 4.2 Договору об'єкту суборенди передається суборендарю на підставі акту передачі об'єкту суборенди (акт №1), в якому вказується опис технічного стану, кінцевий розмірі площі, місце розташування об'єкту суборенди на поетажному плані.
Відповідно до п. 5.1 Договору суборендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом суборенди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором і додатком №5-я, що є його невід'ємною частиною.
За змістом п. 5.2 Договору орендна плата за перший календарний місяць користування об'єктом суборенди (за період з дати початку по 31.10.2009 р. -п. 1.1 додатку №4) в сумі 13 965,00 грн. зараховується із суми сплаченої в якості авансового платежу по договору суборенди №А/Ж -0010 від 27.06.2008 р. Сторони погоджуються, що гарантійна сума з моменту укладення основного договору та розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №А/Ж -0010 від 27.06.2008 р. зараховується в розмірі 27 930,00 грн. із гарантійної суми сплаченої орендарю згідно умов договору суборенди нежитлового приміщення №А/Ж -0010 від 27.06.2008 р. Гарантійна сума утримується орендарем як забезпечення виконання зобов'язань суборендаря по оплаті заборгованості перед орендарем щодо сплати плати за суборенду, зобов'язань суборендаря перед орендарем з відшкодування можливих збитків, сплати неустойки, штрафів, пені, інших платежів на користь орендаря. У випадку, якщо в суборендаря не виникло зазначених вище витрат, штрафів, пені, збитків, а також заборгованості суборендаря перед орендарем в зв'язку з цим договором, що не були оплачені орендарю, то гарантійна сума, сплачена в порядку цього пункту договору, може бути за згодою орендаря зарахована за останні два місяці суборенди. У випадку, якщо в орендаря не виникло зазначених вище збитків, витрат тощо, та гарантійна сума не була зарахована, як оплата за суборенду за останній місяць суборенди, то в такому випадку гарантійна сума, підлягає безумовному поверненню на поточний рахунок суборендаря протягом (10) десяти календарних днів після дати закінчення дії цього договору.
У відповідності до п. 5.7 Договору гарантійна сума у випадку дострокового припинення договору підлягає поверненню у розмірі її невикористаної частини протягом 10-ти банківських днів (з урахуванням п. 5.14 даного договору) за винятком випадків, передбачених ст. 9 даного договору.
Положеннями п. 9.1 Договору встановлено, що договір може бути припинений в односторонньому порядку, через 15 робочих днів після направлення відповідного письмового повідомлення орендаря суборендарю, без повернення суборендарю сплаченої гарантійної суми у випадках якщо: суборендар не розпочинає своєчасно діяльність, визначену сторонами в додатку №2 до даного договору, і строк такого прострочення складає більш ніж 30 календарних днів; суборендар використовує об'єкт суборенди для здійснення інших видів діяльності ніж визначені сторонами в додатку №2 до даного договору; суборендар своєю халатною поведінкою створює загрозу пошкодження об'єкта суборенди; суборендар систематично порушує/ не дотримується правил і положень торгового центру (більше трьох разів протягом строку суборенди) і не усуває такі порушення на вимогу орендаря; суборендар своїми діями або бездіяльністю позбавляє інших суборендарів торгового центру можливості користуватись приміщеннями відповідно до укладених ними договорів суборенди; суборендар передав об'єкт суборенди в подальшу суборенду без письмового погодження з орендарем; суборендар затримує перерахування будь-яких платежів передбачених даним договором більш ніж на 20 календарних днів підряд.
Згідно із п. 9.2 Договору у випадку прострочення оплати суборендарем орендної плати або плати за комунальні послуги, а також компенсації експлуатаційних витрат, більш, ніж на 20 (двадцять) календарних днів підряд, дія договору припиняється в односторонньому порядку з ініціативи орендаря, при цьому гарантійна сума сплачена орендарю не повертається і зараховується як неустойка, яку суборендар сплачує орендарю. В такому випадку днем закінчення суборенди вважається 21 (двадцять перший) календарний день з дня початку прострочення оплати суборендарем орендної плати або компенсації витрат на комунальні послуги і компенсації експлуатаційних витрат, про що орендар повинен повідомити суборендаря, надіславши йому письмове повідомлення про закінчення строку суборенди з зазначенням дня закінчення суборенди, що створює звичайні наслідки, передбачені основним договором для закінчення строку суборенди. Не зважаючи на вищезазначене, положення цього абзацу не застосовуватимуться, якщо орендар не надішле суборендарю відповідне повідомлення, передбачене вище у цьому абзаці. Проте орендар матиме право надіслати таке повідомлення у кожному випадку затримки платежу строком не менше 20 календарних днів, що створюватиме наслідки (закінчення строку суборенди), передбачені вище у цьому абзаці.
Пунктом 3 додаткової угоди до Договору від 20.10.2010 р. сторонами вирішено доповнити статтю 9 Договору п.п. 9.3, 9.4 наступного змісту: "9.3. Суборендар має право на дострокове припинення даного Договору за умови письмового повідомлення орендаря про припинення даного договору за 3 (три) місяці до дати припинення. Гарантійна сума сплачена орендарю повертається суборендарю в повному розмірі, при умові, якщо суборендарем не було порушено умов даного договору (в т.ч. щодо своєчасного та в повному обсязі перерахування будь-яких грошових сум, що передбачені цим договором). 9.4. Дія цього договору може бути припинена в односторонньому порядку за ініціативою орендаря, за умови попередження орендарем суборендаря, у письмовій формі, за 3 (три) місяці до дати припинення. Гарантійна сума сплачена орендарю повертається суборендарю в повному розмірі, при умові, якщо суборендарем не було порушено умов даного договору (в т.ч. щодо своєчасного та в повному обсязі перерахування будь-яких грошових сум, що передбачені цим договором).".
У період дії Договору позивач користувався об'єктом суборенди та повністю сплачував на користь відповідача орендні та інші платежі за Договором, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Листом від 24.01.2011 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати Договір з 01.04.2011 р. та просив зарахувати гарантійний платіж як суборендну плату за лютий-березень 2011 року, а в разі незгоди відповідача з розірванням Договору просив вважати даний лист попередженням про розірвання Договору згідно п. 9.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 20.10.2010 р.) з 01.05.2011 р.
21.02.2011 р. листом №1181 відповідач повідомив позивача про можливість розірвання Договору з 01.05.2011 р., а також вказав на те, що гарантійний платіж буде повернуто протягом 10 календарних днів після дати закінчення дії Договору за умови оплати всіх платежів.
Згідно платіжного доручення №1465 від 28.04.2011 р. позивачем на підставі рахунку відповідача №54870 від 31.03.2011 р. було перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 3 574,50 грн., в якості сплати пені за несвоєчасну оплату оренди.
30.04.2011 р. позивач повернув, а відповідач прийняв об'єкт суборенди, що підтверджується актом повернення приміщення до Договору №2.
Претензією від 15.06.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 27 930,00 грн., що були перераховані на його користь в якості сплати гарантійного платежу.
Спір у справі стосується наявності підстав для повернення відповідачем гарантійного платежу за Договором внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання наведених норм сторонами в умовах Договору погоджено випадки, в яких розірвання договору можливе за ініціативи однієї із сторін.
Положення пунктів 9.1, 9.2, 9.4 Договору (в редакції додаткової угоди від 20.10.2010 р.) передбачають випадки можливості розірвання Договору за ініціативою орендаря (відповідача).
Пунктом 9.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 20.10.2010 р.) сторонами погоджено випадки розірвання Договору за ініціативною суборендаря (позивача).
Таким чином, даний Договір міг бути розірвано таким чином: 1) за волею обох сторін (загальне правило згідно ст. 651 Цивільного кодексу України); 2) за ініціативою відповідача (з підстав, визначених п.п. 9.1, 9.2, 9.4 Договору); 3) за ініціативою позивача (з підстав, визначених п. 9.3 Договору); 4) з інших підстав, визначених законодавством України для даного виду правочину.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Питання повернення гарантійного платежу врегульовано п. 5.7 Договору яким визначено, що гарантійна сума у випадку дострокового припинення Договору підлягає поверненню у розмірі її невикористаної частини протягом 10-ти банківських днів (з урахуванням положень п. 5.14 Договору) за винятком випадків, передбачених ст. 9 Договору.
Із змісту п. 9.1, 9.2 Договору вбачається, що повернення гарантійної суми не здійснюється у випадку відмови орендаря (відповідача) від договору у зв'язку із порушенням суборендарем (позивачем) його умов.
Пункт 9.4 Договору також регулює питання повернення гарантійної суми у випадку ініціативи орендаря (відповідача) на розірвання Договору.
В даному випадку, розірвання Договору не було ініційоване орендарем (відповідачем), не пов'язане із порушенням суборендарем його умов, а тому підстави застосування п.п. 9.1, 9.2, 9.4 Договору відсутні.
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що суборендар має право на дострокове припинення даного Договору за умови письмового повідомлення орендаря про припинення даного договору за 3 (три) місяці до дати припинення. Гарантійна сума сплачена орендарю повертається суборендарю в повному розмірі, при умові, якщо суборендарем не було порушено умов даного договору (в т.ч. щодо своєчасного та в повному обсязі перерахування будь-яких грошових сум, що передбачені цим договором).
Листом від 24.01.2011 р. позивач запропонував розірвати Договір згідно п. 9.3 з 01.05.2011 р., а листом №1181 від 21.02.2011 р. відповідач погодив таке розірвання з посиланням на вказаний лист позивача.
31.03.2011 р. відповідачем виставлено рахунок №54870 на сплату неустойки за Договором, який оплачено позивачем повністю згідно платіжного доручення №1465 від 28.04.2011 р., що спростовує твердження відповідача про наявність несплачених штрафних санкцій.
Із матеріалів справи вбачається, що орендовані приміщення повернуті позивачем та прийняті відповідачем за актом №2 від 30.04.2011 р., на вказаний момент у позивача відсутня заборгованість по орендній платі чи неустойці (сплачена на підставі рахунку №54870), а тому за змістом п. 5.7 Договору, ст. 530 Цивільного кодексу України гарантійна сума мала бути повернена позивачу до 18.05.2011 р. (10 банківських днів з урахування святкових днів у травні).
Твердження відповідача про підписання листа №1181 від 21.02.2011 р. не уповноваженою особою, не спростовує наявності підстав для повернення гарантійної суми з огляду на таке.
Заперечення наявності листа №1181 від 21.02.2011 р., яким відповідач погодив розірвання договору з 01.05.2011 р., з огляду на відсутність інших доказів направлення позивачем листа від 24.01.2011 р. свідчить лише про відсутність доказів ініціювання розірвання договору саме позивачем, що не виключає факту існування акту приймання-передачі приміщення від 30.04.2011 р., який підписано за волі обох представників сторін.
За змістом положень глави 58 Цивільного кодексу України повернення орендованого майна наймачем та його одержання наймодавцем має своїм наслідком припинення правовідносин по користування майном (орендних правовідносин) та свідчить про розірвання Договору за волею обох сторін. При відсутності підстав для розірвання договору та прийняття наймодавцем майна останній не позбавлений можливості для правомірної відмови в прийнятті майна від орендаря, оскільки не закінчився строк дії договору. Підписання такого акту при умові відсутності підстав для розірвання та чинного договору свідчить про волевиявлення наймодавця на припинення дії договору.
Таким чином, навіть за умови, невизнання відповідачем факту підписання листа №1181 від 21.02.2011 р. повноваженим представником, існують підстави вважати, що розірвання Договору відбулося за волею обох сторін, що за змістом п.5.7 Договору не є підставою для неповернення гарантійної суми.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 27 930,00 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "Меркс Груп" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Діавест -Комп'ютерний світ" про стягнення з ТОВ "Меркс Груп" грошових коштів у розмірі 27 930,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняють в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест -Комп'ютерний світ" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (01004, м. Київ, Бессарабська площа, 7, літ. А; ідентифікаційний код 34980420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест -Комп'ютерний світ" (03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 46/1, літ. А; ідентифікаційний код 36376703) грошові кошти у розмірі 27 930 (двадцять сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -03.10.2011 р.