ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/378
26.09.11
За позовом
Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія"
до
Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва
про
стягнення 474 922,20 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:
Дуброва Н.О.
від відповідача:
Шелудько Ю.М.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва про стягнення 474 922,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №110-ПЗ/2009 про надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів від 27.04.2009 р. позивач надав послуги з вивезення та утилізації твердих побутових відходів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 440 296,37 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 26 687,73 грн., інфляційних збитків у розмірі 3 081,89 грн. та 3% річних у розмірі 4 856,21 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.09.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 26.09.2011 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав письмові уточнення щодо періоду нарахування індексу інфляції (за період з 01.05.2010 р. по 25.07.2011 р.), позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості за надані послуги за період з квітня по липень 2010 р. та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, в іншій частині заявлених позовних вимог просив відмовити, в тому числі у зв'язку із пропущенням строку позовної давності.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
27.04.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" (виконавець) та Комунальним підприємством "Господар" Дарницького району м. Києва (замовник) було укладено договір про надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів №110-ПЗ/2009 (надалі -"Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надавати послуги з вивезення та утилізації твердих побутових відходів, а замовник зобов'язується оплачувати надані виконавцем послуги у встановлені терміни.
Згідно із п. 3.3 Договору замовник зобов'язується оплачувати послуги, надані виконавцем, в порядку і терміни, передбачені цим Договором.
Положеннями п. 3.4 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати робіт, передбачених цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що оплата виконавцю за вивезення та утилізацію 1 м. куб. твердих побутових відходів (надалі - "ТПВ") становить 26,74 грн., крім того ПДВ -5,35 грн. Всього за 1 м. куб. -32,09 грн.
Із змісту п.п. 3.6, 3.7 Договору вбачається, що вартість наданих послуг визначається на підставі акту про надані послуги, який складається виконавцем щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця, виходячи із загального обсягу вивезених побутових відходів та діючих тарифів. Акт про надані послуги підписується замовником протягом 3 календарних днів з моменту його передачі виконавцем.
Відповідно до п. 3.9 Договору остаточний розрахунок за надані послуги замовник проводить після підписання акту виконаних робіт.
Пунктом 4.2.7 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний оплачувати надані виконавцем послуги по вивезенню ТВП у встановлені даним Договором строки.
Положеннями п. 6.1 Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником в строк зобов'язань по оплаті наданих послуг, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно із п. 9.1 Договору Договір діє з 01.01.2009 р. До 31.12.2009 р., а в частині проведення взаєморозрахунків -до повного їх завершення.
Відповідно до п. 9.2 Договору термін дії цього Договору вважати продовженим на наступний рік, якщо умови залишились без змін та жодна із сторін не має претензій до другої.
На виконання умов Договору у період з квітня по серпень 2010 р. позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів на загальну суму 1 147 438,32 грн., що підтверджується підписаними представниками та скріпленими печатками сторін актами наданих послуг №09520 від 30.04.2010 р., №11904 від 31.05.2010 р., №14483 від 30.06.2010 р., №17409 від 31.07.2010 р.
Відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги, сплативши 707 168,95 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих на підставі Договору послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 440 269,37 грн.
Договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися
від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підтвердження надання послуг за Договором позивачем надано акти наданих послуг №09520 від 30.04.2010 р., №11904 від 31.05.2010 р., №14483 від 30.06.2010 р., №17409 від 31.07.2010 р. на загальну суму 1 147 438,32 грн.
Будь-яких заперечень щодо наданих позивачем послуг за Договором у період з квітня по серпень 2010 р. відповідачем не заявлено.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.7 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані згідно акти наданих послуг №09520 від 30.04.2010 р., №11904 від 31.05.2010 р., №14483 від 30.06.2010 р., №17409 від 31.07.2010 р. позивачем послуги повинно було бути виконане до 5 числа наступного місяця за місяцем в якому фактично надавалися такі послуг.
Відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги, сплативши 707 168,95 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 440 269,37 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 440 269,37 грн., розмір якої визнано представником відповідача в судовому засіданні. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Комунальним підприємством "Господар" Дарницького району м. Києва обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" про стягнення з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва заборгованості у розмірі 440 269,37 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 763,23 грн. за період з 06.05.2010 р. по 05.06.2010 р., 3 145,48 грн. за період з 06.06.2010 р. по 05.07.2010 р., 1 867,48 грн. за період з 06.07.2010 р. по 05.08.2010 р., 18 911, 54 грн. за період з 06.08.2010 р. по 25.07.2011 р., інфляційних збитків у розмірі 3 081,89 грн. за період з 01.05.2010 р. по 25.07.2011 р. та 3% річних у розмірі 404,38 грн. за період з 06.05.2010 р. по 05.06.2010 р., 496,66 грн. за період з 06.06.2010 р. по 05.07.2010 р., 294,87 грн. 06.07.2010 р. по 05.08.2010 р., 3 660,30 грн. у період з 06.08.2010 р. по 25.07.2011 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, однак суд відзначає наступне.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 6 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Положеннями п. 6.1 Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником в строк зобов'язань по оплаті наданих послуг, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день
Відтак, оскільки за актом за травень 2010 р. день оплати припадає на вихідний, останній день виконання грошового зобов'язання перенесено на 07.06.2010 р., а прострочення починається з 08.06.2010 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, прострочення платежів по сплаті наданих послуг триває за актами наданих послуг за квітень, травень, червень та липень 2010 р.
Правомірним є нарахування пені за актами за квітень з 06.05.2010 р. по 05.06.2010 р., за травень з 08.06.2010 р. по 05.07.2010 з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за червень з 06.07.2010 р. по 05.08.2010 р., а за актом за липень з 06.08.2010 р. по 05.02.2011 р. У період з 06.02.2011 р. по 10.08.2011 р. пеня нарахована без урахування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а за період з 06.06.2010 р. по 07.06.2010 р. не враховано приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.
Отже правомірним є нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг у розмірі 17 258,32 грн.
В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 9 429,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг необхідно відмовити, оскільки вони обраховані без урахування ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Із змісту ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в частині заявлених позовних вимог просив відмовити, в тому числі у зв'язку із пропущенням строку позовної давності.
Як вбачається із матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" позовна заява подана до господарського суду міста Києва 10.08.2011 р., про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті позовної заяви. Отже з урахуванням положень ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України суд погоджується з твердженнями відповідача про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 855,34 грн. за період з 06.05.2010 р. по 05.06.2010 р. за актом за квітень, 2 841,08 грн. за період з 08.06.2010 р. по 05.07.2010 р. за актом за травень, 1 683,59 грн. за період з 06.07.2010 р. по 05.08.2010 р. за актом за червень та 51,85 грн. з 06.08.2010 р. по 10.08.2010 р. за актом за липень, оскільки на момент подання позову перебіг позовної давності вимоги про стягнення пені за вказані періоди сплинув. Про, що заявив відповідач.
Таким чином, задоволенню підлягає вимоги до стягнення пені у сумі 9 826,46 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 417,85 грн. за період з 06.05.2010 р. по 05.06.2010 р., 448,59 грн. за період з 08.06.2010 р. по 05.07.2010 р., 294,87 грн. 06.07.2010 р. по 05.08.2010 р., 3 670,67 грн. у період з 06.08.2010 р. по 25.07.2011 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.
За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 4 831,98 грн.
В іншій частині заявлених до стягнення 3 % річних у розмірі 24,23 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг необхідно відмовити, оскільки вони обраховані без урахування ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.
Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, враховуючи письмові уточнення позивача щодо періоду нарахування інфляційних збитків (з 01.05.2010 р. по 25.07.2011 р.).
За перерахунком суду розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, становить 60 152,35 грн.
Оскільки за перерахунком суду розмір інфляційних збитків більший ніж заявлено позивачем до стягнення, а підстави для виходу за межі позовних вимог у суду відсутні, то позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному позивачем розмірі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" та стягнення з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва заборгованості у розмірі 440 269,37 грн., пені у розмірі 9 826,46 грн., інфляційних збитків у розмірі 3 081,89 грн. та 3% річних у розмірі 4 831,98 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м. Києва (02096, м. Київ, вул. Костянтина Заслонова, 3; ідентифікаційний код 14315687) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Філіалу "Завод "Енергія" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 440 269 (чотириста сорок тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 37 коп., пеню у розмірі 9 826 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 46 коп., індекс інфляції у розмірі 3 081 (три тисячі вісімдесят один) грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 4 831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 98 коп., державне мито у розмірі 4 580 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 60 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -03.10.2011 р.