ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1631/2011-21/68
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Микитин Р. Р.,
за участю :
представника позивача -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до відповідача: підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_2.
про стягнення з підприємця ОСОБА_4 на користь підприємця ОСОБА_2 суму боргу за весь час прострочення в розмірі 20000 грн. та 1232 грн. нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов"язань, розірвання договору оренди приміщення, що був укладений між підприємцем ОСОБА_2 (Ореднодавець) та підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) 05 березня 2011року; виселення підприємця ОСОБА_4 з нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3.; стягнення державного мита - 212,32 грн. та інформаційно- технічного забезпечення - 236, 00 грн.
встановив, що підприємцем ОСОБА_2 заявлено позов до підприємця ОСОБА_4 про стягнення боргу за договром оренди нежитлового приміщення №Д-11 від 05.03.11за весь час прострочення в розмірі 20000 грн. та 1232 грн. нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов"язань, розірвання договору оренди №Д-11 від 05 березня 2011року; виселення підприємця ОСОБА_4 з нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3.; стягнення державного мита - 212,32 грн. та інформаційно- технічного забезпечення - 236, 00 грн.
17.08.2011р. судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.09.2011р.
20.09.2011р. судове засідання не відбулося в зв"язку з перебуванням судді Скапровської І.М. на лікарняному.
Ухвалою від 27.09.2011р. призначено розгляд справи на 11.10.2011р.
Представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з"явився, не направив повноважного представника для участі в судовому засіданні. Надіслав суду відзив на позов з якого вбачається, що вимог позивача не визнає з огляду на те, що при укладенні спірного договору оренди позивач діяв, як фізична особа, а відтак невправі був звертатися до господарського суду із зазначеним позовом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, беручи до уваги позицію відповідача відображену у відзиві на позов, дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України, фізичні особи мають право на судовий захист своїх прав і свобод .
Разом з тим, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках передбаченими процесуальним законом.
Так, відповідно до ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ст. 21 ГПК України, яка визначає суб”єктний склад сторін, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, норми чинного Господарського процесуального кодексу України, не передбачають участі у господарському процесі, зокрема, у позовному провадженні фізичних осіб, що з врахуванням ст. 12 ГПК України та суб”єктного складу сторін виключає розгляд спору в господарському суді.
Крім того, спільним листом Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України від 20.07.1995 року № 01-8/518а "Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських справ" визначено, що за загальним правилом підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодавчими актами України. Однак у випадку, коли в законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб"єктного складу учасників спору, тому господарському суду слід виходити з суб"єктного складу учасників спору та характеру правовідносин, що визначені господарським процесуальним кодексом.
Із зібраних в матеріалах справи доказів вбачається, що на момент укдладення договору оренди нежитлового приміщення №Д-11 від 05.03.11, на підставі якого виникли спірні правовідносини сторін, позивач - підприємець ОСОБА_2.(орендодавець) діяв як фізична особа, укладаючи договір та акт приймання-передачі нежитлового приміщення засвідчив свої повноваження документом, що посвідчує особу(паспорт).Зі змісту вказаного вище договору не вбачається жодних посилань орендодаця- ОСОБА_2. на реквізити підприємця, а тому, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини на підставі договору оренди №Д-11 від 05.03.11 не пов'язані із здійсненням останнім (господарської) підприємницької діяльності.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись ст. ст.1, 12, 21, п. 1 ч. 1 ст. 80 , ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
провадження у справі припинити.
Суддя Скапровська І. М.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Скапровська І. М. 11.10.11