Категорія №8.1.5
Іменем України
06 жовтня 2011 року Справа № 2а-8168/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.
при секретарі: Єгорової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 4462,74грн.,-
15 вересня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 4462,74грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фізичну особу ОСОБА_2, взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ згідно договору оренди №040841200276 від 20.05.2008 року укладеного з Алчевською міською радою, де ОСОБА_2 є орендарем (землекористувачем). В результаті фінансово-господарської діяльності відповідача, а саме в період з 16.08.2010 року по 01.09.2011 року виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 4462,74грн. Податкове зобов'язання на 2010 рік нараховане згідно податкового повідомлення рішення за №0018531720 від 05.06.2010 року, яке отримано особисто 21.06.2010 року та за №0003331720 від 14.04.2011 року, яке направлено платнику податків. Причиною виникнення податкового боргу стала несплата відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань в 2010 році та частковою сплатою в 2011 році. Відповідач не сплачує орендну плату з 16.08.2010 по січень 2011 року та з 30.03.2011 року по теперішній час. В зв'язку з наявністю несплаченого вказаного податкового боргу, позивач просив стягнути з відповідача борг в розмірі 4462,74грн.
В судовому засіданні 03 жовтня 2011 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме просив стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 4962,74грн. за період з 16.08.2010 року по 01.09.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 30 квітня 2011 року між Алчевською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Згідно зазначеного договору орендна плата вноситься в грошовій формі у розмірі земельного податку який складає для відповідача 53,20грн. на рік на період реконструкції та 265,99грн. на рік на період експлуатації.
Як зазначено в договорі оренди на час укладання договору розмір орендної плати в місяць становить за розмір ідеальної частки, яка складає 0,0072га від земельної ділянки площею 0,2632га (цільове призначення реконструкція квартири під нежитлове приміщення та його експлуатація (магазин), у період реконструкції 33,25грн., у період експлуатації 166,24грн.
Термін внесення орендної плати встановлюється згідно діючого законодавства. (а.с.8-9).
08 січня 2010 року Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією було винесено першу податкову вимогу яка отримана відповідачем 28.01.2010 року (а.с.11) та другу податкову вимогу від 09 березня 2011 року направлена відповідачу 14.04.2010 року (а.с.12). В добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачено.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно ст. 13 Закону України «Про систему оподаткування» в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
До загальнодержавних податків і зборів належать, у тому числі, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»).
За таких підстав, на дані правовідносини розповсюджуються положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р.
Виходячи із суті позовних вимог, спеціальним законом, який регулює порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю є Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 -ХІІ (діяв на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 -ХІІ (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада, зазначене відповідає положенням частини 2,3 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
За несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати земельного податку відповідачу Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області 05.06.2010 року було винесено податкові повідомлення рішення на суму 2433,69грн., зазначене податкове повідомлення рішення отримано відповідачем 21.06.2010 року (а.с.13) та 10.04.2011 року на суму 2433,69 - отримано відповідачем 01.08.2011 року (а.с.15). Зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалась, добровільно сума боргу не сплачена.
Таким чином наявність податкового боргу підтверджується належними доказами.
За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, відповідно до ст. 25 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю».
Як вбачається зі зворотнього боку облікової картки відповідачу за несвоєчасну сплату боргу було нараховано пеню в розмірі 95,36грн. (а.с.17)
Суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги діючого податкового законодавства.
Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з земельного податку не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу в розмірі 4962,74грн визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу задовольнити повністю
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 і.к НОМЕР_1) суму податкового боргу в розмірі 4962,74грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні 74коп.) та перерахувати на р/р 33212815700027, код платежу 13050500, одержувач відділення держказначейства у м.Алчевськ в установі банку ГУДКУ в Луганській області, код 24046768, МФО 804013
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанова у повному обсязі складено та підписано 07.10.2011 року
СуддяА.М. Каюда