Категорія №8.1.5
Іменем України
06 жовтня 2011 року Справа № 2а-8174/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петросян К.Є.,
при секретарі судового засідання - Зацепіній Ю.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (дов.№33684/24 від 05.10.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140 грн. 83 коп., -
15 вересня 2011 року позивач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140 грн. 83 коп., в обґрунтування якого послався на наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 29 липня 2004 року за реєстраційним номером №НОМЕР_2. Так, 20.11.2006 між відповідачем та Алчевською міською радою Луганської області укладено договір оренди землі, де фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є орендарем (землекористувачем), на підставі якого останній прийняв у платне користування земельну ділянку та зобов'язався вносити плату за оренду землі у грошовій формі у розмірі та у строки, що встановлені договором. У результаті фінансово-госопдарської діяльності відповідача, а саме, в період з 30.05.2011 по 30.08.2011, утворився податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140,83 грн. Податкові зобов'язання визначені платником податку у поданій до Алчевської ОДПІ в Луганській області податковій декларації за 2011 рік №1197 від 28.01.2011, сума щомісячного платежу на рік складає 35,20 грн. З 30.05.2011 по даний час орендна плата відповідачем не сплачується. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 кошти за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140 грн. 83 коп. у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 29 липня 2004 року за реєстраційним номером №НОМЕР_2 (аркуш справи 11), взятий на податковий облік Алчвеської ОДПІ в Луганській області в якості платника податків з 18.08.2004 за №542/04 (аркуш справи 10) та є суб'єктом плати за землю (платником) відповідно до договору оренди землі, укладеного 20.11.2006 між відповідачем та Алчевською міською радою (аркуші справи 7-9).
Податкові зобов'язання відповідачем самостійно визначені у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік №1197 від 28.01.2011 на суму 422,40 грн., в якій визначено щомісячний розмір платежу з орендної плати за землю на 2011 рік у розмірі 35,20 грн. (аркуш справи 6).
Наявність податкового боргу у відповідача перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140,83 грн. також підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податку станом на 12.09.2011, скороченою формою облікової картки платника станом на 12.09.2011 (аркуші справи 5,13-14).
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Пунктом 59.3. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Відповідачу відповідно до цієї статті Алчевською ОДПІ в Луганській області сформовано податкову вимогу №1059 від 23.05.2011 за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 23.05.2011 на суму 56,91 грн., яка була отримана останнім особисто у день її винесення, відповідно - 23.05.2011 (аркуш справи 12). Вказана вимога у встановленому законом порядку не оскаржена і, відповідно, є чинною. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи не має.
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140,83 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу не сплачено. А відтак, позовні вимоги податкового органу щодо його стягнення в судовому порядку визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,- П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140 грн. 83 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) кошти за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 140 грн. 83 коп. (сто сорок гривень 83 копійки), перерахувавши кошти на р/р 33212815700027, код платежу 13050500, одержувач Відділення держказначейства у м.Алчевськ в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяК.Є. Петросян