Категорія №8.2.1
Іменем України
30 серпня 2011 року Справа № 2а-5904/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смішливої Т.В.
при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01-8/1668 від 26.08.2011
ОСОБА_2, дов. № 01-8/1336 від 04.07.2011
від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 10936/10/10-013 від 17.06.2011.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Екоенергія” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24 червня 2011 року № 0002238012, № 0002248012 та № 0002258012, -
07 липня 2011 року Приватне акціонерне товариство “Екоенергія” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, в якому позивач зазначив, що відповідачем на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки № 399/08-2/34621464 від 14.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011 № 0002238012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2074445,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002258012 від 24.06.2011 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму - 62952,00 грн., та штрафні санкції - 1,00 грн. усього на суму 62953,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002248012 від 24.06.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5110,00 грн., у тому числі за основним платежем 4088,00 грн., штраф - 1022,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем здійснюється виконання договору на постачання обладнання від 21 січня 2009 року № 474, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітех», за якуим ПАТ «Екоенергія» здійснювало передплату обладнання. Так, платіжними дорученнями № 161 від 10.03.2011 на суму 9000000,00 грн., № 166 від 11.03.2011 на суму 3824377,00 грн. та № 239 від 06.04.2011 на суму 382950,00 грн. позивачем перераховано кошти за обладнання, яке за договором повинно бути поставлено після повної оплати його вартості. Суми ПДВ віднесено до податкового кредиту за березень та квітень 2011 року. Висновок відповідача про безтоварність указаної угоди ПАТ «Екоенергія» з ТОВ «Омнітех» є те, що у 2010 році, а також у 2011 році позивач отримав частину обладнання, докази чого надано було представникам податкового органу.
Крім того, позивач зазначив, що у грудні 2010 року ним було укладено договір підряду від 20.12.2010 № 859 з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект». 28 грудня 2010 року позивачем прийняті роботи з буріння свердловин, що підтверджено актами виконаних будівельних робіт, довідками про вартість робіт, актом приймання робіт, податковою накладною на суму 24525,14 грн., в т.ч ПДВ - 4087,52 грн . Розрахунки між підприємствами здійснювались платіжними дорученнями № 8 від 06.01.2011 на суму 10000,00 грн., № 48 від 18.01.2011 на суму 5000,00 грн., № 75 від 31.01.2011 на суму 5000,00 грн., № 94 від 04.02.2011 на суму 4525,14 грн. після виконання робіт. Позивач вважає, що вказані документи підтверджують реальне виконання робіт, податкова накладна оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.п. 7.5.1 п 7.5 ст 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є неправомірним.
Позивач просив суд визнати не чинним податкове повідомлення-рішення № 0002238012 від 24.06.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 2074445,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002248012 від 24.06.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 5110,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002258012 від 24.06.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 62953,00 грн.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили задовольнити позовні вимоги повністю.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що ПрАТ „Екоенергія" у грудні 2010 року до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 4087,52 грн. за виконані роботи по бурінню свердловин ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект». Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку взаєморозрахунків встановлено, що податкові накладні не містять інформації щодо прізвища особи, яка підписала податкову накладну, тому податковий кредит за грудень 2010 року на вказану суму сформовано безпідставно. До перевірки не надано документи, які підтверджують факт виконання робіт та отримання послуг по бурінню свердловин. Крім того, актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 №75/23-34721183 встановлено не знаходження ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» за юридичною адресою, а також те, що у ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» (код 34721183) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, укладені угоди є нікчемними. Крім того, у березні 2011 року ПрАТ „Екоенергія" до складу податкового кредиту віднесено 2137396,17 грн., у т.ч. безпідставно включено суму за придбання двухжаротрубного двухходового котла ZDНТ-UE 50.0-23 у розмірі 2137396,17 грн., у квітні 2011 року ПрАТ „Екоенергія" до складу податкового кредиту віднесено 63825 грн. за придбання вищевказаного котла при відсутності фактичних поставок, а тому підприємство не має права на формування податкового кредиту. При цьому копій товаро-транспортних накладних, дорожніх листів, що підтверджують транспортування товару, жодного сертифіката якості чи відповідності товара, який нібито було отримано від ТОВ "Омнітех" (код за ЄДРПОУ 34534437) ПрАТ "Екоенергія" не надано. Отже, перевіркою встановлені порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість про обсяги придбання (а отже і про задекларований податковий кредит та зобов'язання в межах податкового кредиту) є недійсними. У зв'язку з викладеним представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Екоенергія» (ідентифікаційний код 34621464) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 13.11.2006. У подальшому, 26.04.2011 внесено зміни до установчих документів, відповідно до яких Приватне акціонерне товариство «Екоенергія» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Екоенергія».
Приватне акціонерне товариство «Екоенергія» (далі - ПАТ «Екоенергія») знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, з 23 січня 2007 року зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 346214612065.
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська), на підставі наказу № 285 від 08.06.2011, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Екоенергія» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.04.2011, результати якої викладено в акті перевірки № 399/09-2/34621464 від 14.06.2011. (Т. І а.с. 11-36)
В акті № 399/09-2/34621464 від 14.06.2011 зокрема зазначено, що перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), а саме до податкового кредиту за грудень 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 4087,52 грн. зв виконання ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» робіт по бурінню свердловин на підставі податкової накладної № 107 від 28.12.2010, яка не містить інформації щодо прізвища особи, яка її склала. Документи, які підтверджують факт виконання робіт та отримання послуг по бурінню свердловин, до перевірки не надані, актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 №75/23-34721183 встановлено не знаходження ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» за юридичною адресою, а також те, що у ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» (код 34721183) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, укладені угоди є нікчемними. Крім того, у березні та квітні 2011 року ПАТ „Екоенергія" до складу податкового кредиту віднесено 2201221,17 грн. за придбання двухжаротрубного двухходового котла ZDНТ-UE 50.0-23 від ТОВ "Омнітех", а саме по податковим накладним № 30 від 12.03.2011 на суму 3824377,00, у т.ч. ПДВ - 637396,17 грн., № 53 від 22.03.2011 на суму 9000000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1500000,00 грн., № 37 від 06.04.2011 на суму 382950,00, у т.ч. ПДВ - 63825,00 грн. Вказані податкові накладні не містять прізвища особи, яка їх склала. Посилаючись на акт документальної планової виїзної перевірки від 24 травня 2011 року № 380/08-2/34621464 зазначено, що правочин між ПАТ „Екоенергія" та ТОВ "Омнітех" є нікчемним, украдений без мети настання реальних наслідків, жодного сертифіката якості чи відповідності товара, який нібито було отримано від ТОВ "Омнітех" не надано.
На підставі на підставі вищевказаного акту перевірки № 399/09-2/34621464 від 14.06.2011 СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська 24.06.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002238012 про збільшення ПАТ „Екоенергія" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2074444,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн. (Т. І а.с. 37), № 0002258012 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на 62952,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн. (Т. І а.с. 38) та № 0002248012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5110,00 грн., у тому числі 4088,00 грн. - за основним платежем, 1022,00 грн. - штрафні санкції (Т. І а.с. 39)
Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002248012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5110,00 грн., у тому числі 4088,00 грн. - за основним платежем, 1022,00 грн. - штрафні санкції, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно розрахунку фінансових санкцій вказане податкове повідомлення-рішення винесено за грудень 2010 року, тобто, на час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно акту перевірки № 399/09-2/34621464 від 14.06.2011 вказане порушення допущено при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект».
Судом встановлено, що 20.12.2010 між ЗАТ „Екоенергія" та ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» укладено договір підряду № 859, предметом якого є виконання ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» робіт по бурінню свердловин під контур заземлення адміністративного корпусу Блоку № 1 ГТС КЦ в м. Алчевську загальною вартістю 24525,14 грн. у строк до 17.01.2011 (Т. І а.с. 84-89)
Згідно дозволу на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки, виданого територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Луганській області 15.07.2010, № 331.10.09-45.21.1 ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» дозволено виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2-х метрів або в зоні розташування підземних комунікацій. Дозвіл діє з 15.07.2010 до 15.07.2015 (Т. І а.с. 98)
Факт виконання робіт по бурінню свердловин згідно договору № 859 від 20.12.2010 підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року форми КБ-2в, довідкою про вартість робіт, про вартість використаних ресурсів, податковою накладною від 28.12.2010, відповідно до яких вартість виконаних робіт по бурінню свердловин склала 20437,62 грн., ПДВ - 4087,52 грн., а всього на суму 24525,14 грн. (Т. І а.с. 99-105, 193)
Посилання в акті перевірки на те, що податкова накладна ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» від 28.12.2010 не містить інформації щодо прізвища особи, яка підписала податкову накладну є необґрунтованим, так як у вказаній накладній зазначено прізвище особи, яка її підписала - ОСОБА_4, є підпис, засвідчений печаткою ТОВ «Монтаж-демонтаж проект».
Факт оплати вартості виконаних ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» робіт, у тому числі сплата податку на додану вартість, підтверджено платіжними дорученнями № 8 від 06.01.2011 на суму 10000,00 грн., № 48 від 18.01.2011 на суму 5000,00 грн., № 75 від 31.01.2011 на суму 5000,00 грн., № 94 від 04.02.2011 на суму 4525,14 грн. (Т. І а.с. 107-110)
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивач у грудні 2010 року включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» у розмірі 4087,52 грн. у зв'язку з отримання податкової накладної від 28.12.2010.
Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують факт виконання ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» робіт по бурінню свердловин для ПАТ „Екоенергія".
Посилання СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська на те, що актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.03.2011 №75/23-34721183 встановлено не знаходження ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» за юридичною адресою, а також те, що у ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект» (код 34721183) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, укладені угоди є нікчемними суд оцінює критично.
Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 у справі № 2а-3529/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011, визнано протиправним наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 03 березня 2011 року № 365 «Про призначення невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» (код за ЄДРПОУ 34721183) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010», визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з проведення документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом від 04 березня 2011 року № 75/23/34721183. (Т. ІІ а.с. 12-16)
За таких обставин суд вважає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська щодо безпідставності включення ПАТ „Екоенергія" до податкового кредиту за грудень 2010 року податку на дотану вартість у розмірі 4087,52 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська від 24.06.2011 № 0002248012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5110,00 грн., у тому числі 4088,00 грн. - за основним платежем, 1022,00 грн. - штрафні санкції підлягає скасуванню.
Також судом встановлено, що 21 січня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Екоенергія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітех» (далі - ТОВ "Омнітех") укладено договір поставки обладнання № 474, предметом якого є поставка від ТОВ "Омнітех" у відповідності з додатками № 1, № 2 до договору, а саме двухжаротрубний двухходовий котел ZDНТ-UE 50.0-23 виробництва Німеччини та інші комплектуючі загальною вартістю 35380000,00 грн. на умовах поставки - DDP - м. Алчевськ (Міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс 2000). Оплата обладнання згідно даного договору здійснюється шляхом передплати (п. 6.2.2 договору). (Т. І а.с. 43-49, 50-52, 53-57).
Листом № 265 від 12.02.2010 Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» підтверджено, що згідно комерційних пропозицій підприємств постачальників відповідної продукції, а також приймаючи до уваги комерційну пропозицію представництва компанії «Omnical» (Німеччина) в Україні, можна вважати, що рівень цін на обладнання - елементи котла-утилізатора, що імпортуються згідно додатку № 1 до контракту № 474 від 21.01.2009 на умовах поставки - DDP - м. Алчевськ відповідає поточній кон'юнктурі ринку. (Т. І а.с. 75-76)
Зміни до вказаного договору поставки обладнання № 474 від 21.01.2009 внесено шляхом укладання додаткових угод від 29 липня 2009 року № 1, від 01 грудня 2009 року № 2, від 22 листопада 2010 року № 3, від 25 лютого 2011 року № 4 (Т. І а.с. 58-72)
Зокрема, додатковою угодою № 4 від 25.02.2011 до договору від 21.01.2009 № 474 змінено п. 6.2, а саме зазначено, що покупець здійснює оплату за обладнання відповідно до наданих рахунків, а також, згідно додатку № 1 R-2 вартість обладнання визначена у розмірі 33895827,00 грн. (Т. І а.с. 68-72)
На виконання умов договору поставки обладнання № 474 від 21.01.2009 ПАТ „Екоенергія" перераховано ТОВ «Омнітех» перераховано платіжними дорученнями № 161 від 10.03.2011 кошти у сумі 9000000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1500000,00 грн., № 166 від 11.03.2011 кошти у сумі 3824377,00 грн., у тому числі ПДВ - 637396,17 грн. та № 239 від 06.04.2011 кошти у сумі 382950,00 грн., у тому числі ПДВ - 63825,00 грн. (Т. ІІ а.с. 17-19)
Перерахування коштів здійснювалась на підставі рахунків на оплату вартості обладнання, виданих ТОВ "Омнітех" (Т. І а.с. 161 - 166)
Також судом встановлено, що товариство з обмеженою діяльністю "Омнітех" є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.08.2006, (Т. І. а.с. 168-170, 172, 174), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 07310066, виданого Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька 28.08.2006, індивідуальний податковий номер 345344305627 (Т. І. а.с. 173)
Дані про скасування реєстрації ТОВ "Омнітех" як платника податку на додану вартість відповідачем під час розгляду справи не надано.
Крім того, з переписки ЗАТ „Екоенергія" з виробником котельного обладнання фірми «Omnical» (Німеччина) вбачається, що ексклюзивним представником фірми «Omnical» на Україні є фірма Techcom GmbH, інтереси якої представляє ТОВ "Омнітех", у зв'язку з чим ЗАТ „Екоенергія" було рекомендовано укласти договір поставки котельного обладнання саме з ТОВ "Омнітех" (Т. І а.с. 177 - 189)
ТОВ "Омнітех" 12.03.2011 видано ПАТ „Екоенергія" податкову накладну № 1 на авансовий платіж вартості двухжаротрубного двухходового котла ZDНТ-UE 50.0-23 на суму 3824377,00 грн., у тому числі ПДВ - 637396,17 грн. та податкову накладну № 2 від 22.03.2011 на поставку комплектуючих котельного обладнання та авансовий платіж вартості двухжаротрубного двухходового котла ZDНТ-UE 50.0-23 всього на суму 9000000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1500000,00 грн. (Т. І а.с. 191, 192)
На підставі вищевказаних платіжних документів та податкових накладних ПАТ „Екоенергія" включено до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року суму ПДВ, сплачену ТОВ "Омнітех", у розмірі 2137396,17 грн.
Також, ТОВ "Омнітех" 06.04.2011 видано ПАТ „Екоенергія" податкову накладну № 1 на авансовий платіж вартості двухжаротрубного двухходового котла ZDНТ-UE 50.0-23 на суму 382950,00 грн., у тому числі ПДВ - 63825,00 грн. (Т. І а.с. 190)
На підставі вказаної податкової накладної та платіжного доручення № 239 від 06.04.2011 ПАТ „Екоенергія" включено до складу податкового кредиту, задекларованого позивачем у податковій декларації з ПДВ за квітень 2011 року, суму 63825,00 грн., сплаченого ПДВ ТОВ "Омнітех" у якості авансового платежу за поставку двухжаротрубного двухходового котла ZDНТ-UE 50.0-23.
Факт включення вказаних сум ПАТ „Екоенергія" у податкові декларації з ПДВ за березень та квітень 2011 року зафіксовано в акті перевірки СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська № 399/09-2/34621464 від 14.06.2011, визнано сторонами під час розгляду справи та, відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України додаткового доказування не потребує.
Вирішуючи питання про правомірність винесення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкових повідомлень-рішень від 24.06.2011 № 0002238012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2074445,00 грн. та № 0002258012 від 24.06.2011 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму - 62952,00 грн., та штрафні санкції - 1,00 грн. усього на суму 62953,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як встановлено судом формування податкового кредиту у спірний період здійснювалось позивачем у зв'язку з настанням першої події - списання коштів з банківського рахунку ПАТ „Екоенергія" як передплата вартості котельного обладнання, що відповідає умовам договору поставки обладнання № 474 від 21.01.2009 та не суперечить вимогам Податкового кодексу України, а саме п. 198.1 ст. 198.
Крім того, як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Омнітех" за березень 2011 року, поданої до податкового органу 19.04.2011, постачальником ПАТ „Екоенергія" задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПАТ „Екоенергія" у сумі 2137396,17 грн., що підтверджено додатком № 5 до вказаної декларації (Т. І. а.с. 111 - 115), а податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року від ТОВ "Омнітех" задекларовано податкові зобов'язання у розмірі 63825,00 грн., як передплата за товар, отримана від ПАТ „Екоенергія" (Т. І а.с. 116-119)
Тобто, ПАТ „Екоенергія" податковий кредит з податку на додану вартість у березні 2011 року та квітні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Омнітех» сформований із дотриманням вимог п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська від 24.06.2011 № 0002238012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2074445,00 грн. та № 0002258012 від 24.06.2011 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму - 62952,00 грн., та штрафні санкції - 1,00 грн. усього на суму 62953,00 грн. суд вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Під час розгляду справи представниками відповідача зазначалось, що договір поставки обладнання № 474 від 21.01.2009, укладений позивачем з ТОВ "Омнітех", є нікчемним та не спрямований на настання реальних наслідків, у зв'язку з тим, що ПАТ „Екоенергія" не отримало котельного обладнання, яке є предметом вказаного договору.
Однак, суд не може погодитись з вказаною позицією відповідача. Так, під час розгляду справи позивачем надано суду докази отримання частини обладнання за вищевказаним договором, зокрема, видаткову та прибуткову накладні від 07.06.2011 на поставку розподільчої шафи вартістю 1580302,10 грн., товарно-транспортну накладну № 011960 на її доставку позивачу (Т. І а.с. 193-195), аналогіні документи від 20.05.2011 на поставку пальника для двухжаротрубного двухходового котла вартістю 5947876,97 грн. (Т. І а.с. 196-199), акти приймання вказаного обладнання від 08.06.2011 та від 25.05.2011 (Т. І. а.с. 241-242), технічний паспорт та сертифікат відповідності на пальник для котла (Т. І. а.с. 246-250, Т. ІІ а.с. 1-11), докази отримання іншого обладнання за договором № 474 від 21.01.2009 у продовж 2010 року (Т. І. а.с. 200-212, 216-217, 243-245), висновком експертизи від 08 серпня 2011 року № 37057031-09-0633.11 (Т. ІІ а.с. 56-77)
Що стосується листа Луганської митниці № 1-24/6855 від 22.07.2011, відповідно до якого на митному посту «Алчевськ» Луганської митниці митне оформлення імпортованого ТОВ «Омнітех» обладнання з 01.01.2009 по теперішній час не здійснювалось, то вказане свідчить лише про те, що фактично отримане позивачем обладнання було ввезено та розмитнено не через митний посту «Алчевськ» Луганської митниці, а на будь якому іншому митному посту, тим більше, що юридична адреса ТОВ "Омнітех" - безпосередного постачальника ПАТ „Екоенергія" знаходиться в іншій ніж у позивача області - Донецькій.
Суд вважає безпідставними посилання СДПІ по роботі з ВПП м. Луганська на те, що ТОВ "Омнітех" не виконує свої податкові зобов'язання, так як довідка Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 25.05.2011 «про неможливість проведенняч перевірки ТОВ "Омнітех" по взаємовідносинам з ПАТ „Екоенергія" за березень 2011 року» свідчить лише про те, що перевірку дотримання вимог чинного законодавства вказаним платником податку проведено не було. Між тим, у вищевказаній довідці зазначено, що ТОВ "Омнітех" подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року, дослідженням системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА не встановлено, остання податкова звітність з ПДВ - декларація за квітень 2011 року. (Т. І а.с. 135-136)
Крім того, суд вважає, що можливе порушення норм Податкового кодексу України контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту.
Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Посилання на нікчемність правочину між ПАТ „Екоенергія" та ТОВ "Омнітех" суд вважає безпідставними також у зв'язку з наступним.
Дослідженням під час розгляду справи договору поставки обладнання № 474 від 21.01.2009, укладеного позивачем з ТОВ "Омнітех", судом встановлено, що за формою та змістом він відповідає вимогам ст..ст. 203, 628 Цивільного кодексу України. Вказаний договір знаходиться в процесі виконання і частково виконаний, тобто, його укладено з метою настання реальних наслідків. Сторонами за договором є дві юридичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку, тобто, на час його укладання сторони за договором набули цивільної право та дієздатності. Договір суперечить інтересам держави і суспільства, не спрямований на порушення публічного порядку, податкові зобов'язання, які виникають під час виконання вказаного договору, сторонами декларуються.
Таким чином, жодних ознак нікчемності договору поставки обладнання № 474 від 21.01.2009, укладеного позивачем з ТОВ "Омнітех", передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, під час розгляду справи не встановлено.
Що стосується того, що на час розгляду справи вказаний договік не виконано у повному обсязі ТОВ "Омнітех", то неповне виконання договору однією зі сторін не є підставою визнавати такий договір нікчемним. Крім того, позивачем надано докази вирішення вказаного питання шляхом проведення спільних нарад за участю виробника, направлення на адресу ТОВ "Омнітех" претензії, що вказує на те, що позивач діє в межах, визначених чинним законодавством. )Т. І а.с. 215, 218-221)
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ „Екоенергія" суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Екоенергія” задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 0002238012 від 24.06.2011 про збільшення Приватного акціонерного товариства “Екоенергія” грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2074445,00 грн., № 0002248012 від 24.06.2011 про збільшення Приватного акціонерного товариства “Екоенергія” грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5110,00 грн. та № 0002258012 від 24.06.2011 про зменшення Приватному акціонерному товариству “Екоенергія” розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 62953,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 01 вересня 2011 року.
СуддяТ.В. Смішлива