Категорія №10.1
Іменем України
15 серпня 2011 року Справа № 2а-6685/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю представників:
представника позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1112,40 грн., -
15 липня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначило, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує внескі на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.01.2010 по 19.07.2011 утворилась заборгованість в сумі 1112,40 грн.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога з повідомленням про вручення № Ф-404 від 06.05.2011 на суму 1112,40 грн..
Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, відповідно до п. 2 позовної заяви просив розглянути справу за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 15.08.2011 на адресу відповідача: м. Сєвєродонецьк, ш.Будівельників, 5/22, однак, конверт повернувся до суду з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Крім того, згідно довідки обласного адресного бюро ОСОБА_1 станом на 08.08.2011 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.(а.с. 20-22).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними картки особового рахунку громадянина підприємця ОСОБА_1 суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за період з 01.01.2010 по 19.07.2011, загальна сума заборгованості, що підлягає сплаті за період з 01.01.2010 по 19.07.2011становить 1112,40 грн. (а.с.13-14)
Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_1 своєчасно не сплачена.
Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-404 від 06.05.2011 на суму 1112,40 грн., однак конверт з поштовим відправлення було повернуто на адресу позивача з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання», вищезазначена вимога у встановленому Законом порядку не оскаржено (а.с.10-11).
З картки особового рахунку громадянина - підприємця ОСОБА_1 (а.с.13-14), звіту про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, поданого особисто ОСОБА_1 до позивача 10.02.2011(а.с.6) та вимоги № Ф-404 від 06.05.2011 (а.с.11) вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1112,40 грн.
Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”№ 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
За змістом ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.
Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу)
Таким чином суд визнає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду Украини в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко,9) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2010 по 19.07.2011 у сумі 1112,40 грн. (одна тисяча сто дванадцять грн. 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяТ.В. Смішлива