Категорія №11.5
Іменем України
11 серпня 2011 року Справа № 2а-6552/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.,
при секретарі Любімовій Г.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 11.12.2010),
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 01.03.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати постанову від 08.07.2011, -
28 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати постанову від 08.07.2011 в якому просив визнати дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції незаконними щодо арешту майна та заборону його відчуження, та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27407942 від 08.07.2011.
В обґрунтування позову посилається на те, що 26.10.2010 приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 видано виконавчий напис № 7365 про звернення стягнення на майно, що належить позивачу. На підставі вищезазначеного виконавчого напису 08.07.2011 Ленінським ВДВС Луганського МУЮ відкрито виконавче провадження № 74207942, також постановою про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 08.07.2011 ВП № 27407942 накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Також зазначив, що постанови Ленінського ВДВС Луганського МУЮ позивач отримав 16.07.2011, 22 липня 2011 року позивач звернувся до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ с заявою про зупинення виконавчого провадження, однак 25.07.2011 відповідач відмовив у зупиненні виконавчого провадження
Вважав, дані дії відповідача неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти позову заперечував, просив відмови у задоволенні позовних вимог, надав письмові заперечення, у яких зазначив, що виконавче провадження № 27407942 відкрито за виконавчим написом нотаріуса № 7365 про звернення стягнення на майно, а саме на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить позивачу, з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 306641,63 грн., за рахунок продажу вищезазначеної квартири, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», зазначив, що постанови від 08.07.2011 ВП № 27407942 направлено позивачу цінним листом з описом вкладення та поштовим повідомленням, відповідно до вимог діючого законодавства, додатково зазначив, що оскарження ОСОБА_3 частково іпотечного договору не є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 25.04.2007 між іпотекодержателем - акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (і.к. 00039019) та іпотекодавцем ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_1) укладено іпотечний договір. Предметом іпотеки за вищезазначеним договором зазначено квартира № 16 у будинку № 19 на вул. Коцюбинського у м. Луганську, відповідно до п. 4.1. іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником - ОСОБА_5 основного зобов'язання за договором кредиту № 550-3/1-001023 від 25.04.2007 у розмірі 32500,00 доларів США, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, забезпечені іпотекою, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, підпунктом 4.5.2. встановлено, що іпотекодержатель за свої вибором звертає стягнення на предмет іпотеки також і на підставі виконавчого напису нотаріуса (а.с. 20, 21).
У зв'язку з утворенням заборгованості по договору кредиту № 550-3/1-001023 від 25.04.2007, зобов'язання за яким забезпечені іпотечним договором від 25.04.2007, у сумі 306641,63 грн. (232177,09 грн. - заборгованість за кредитом, 71964,54грн. - заборгованість за відсотками), 26.10.2010 приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 видано виконавчий напис № 7365 про звернення стягнення на майно, що належить позивачу, а саме на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 306641,63 грн. (а.с.23).
29 червня 2011 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся із заявою № 78-0005/87-301 до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, у якій також просив накласти арешт на майно, яке вказане в договорі іпотеки від 25.04.2007, реєстраційний № 3743 (а.с. 19).
На підставі вищезазначеного виконавчого напису та заяви від 29.06.2011 № 78-0005/87-301 Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 08.07.2011 відкрито виконавче провадження № 74207942, також винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 08.07.2011 ВП № 27407942, якою накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 8, 9). Постанови ВП № 74207942 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 08.07.2011 направлені на адресу ОСОБА_3 цінним листом з описом вкладення та отримані позивачем особисто 16.07.2011 (а.с.24-26).
Згідно витягу з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32082442, АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 (і.к.НОМЕР_1) з 08.07.2011 є об'єктом обтяження за постановою Ленінського ВДВС Луганського МУЮ (а.с.28).
22 липня 2011 року позивач звернувся до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ із заявою про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що 12.04.2011 Ленінським районним судом у м. Луганську відкрито провадження у цивільній справі № 2-2103/11 за позовом ОСОБА_3 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_5, про визнання п. 5.2. договору іпотеки недійсним, однак, листом від 25.07.2011 відповідач відмовив у зупиненні виконавчого провадження (а.с.27)
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Предметом даної справи є правомірність дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 08.07.2011.
У відповідності за ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, до яких також відносяться і виконавчі написи нотаріусів.
Статтею 18 вищезазначеного Закону визначені вимоги до виконавчого документу, а саме у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Як вбачається зі змісту п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606) державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що виконавчий напис нотаріуса № 7365 про звернення стягнення на майно ОСОБА_3, а саме на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності, з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 306641,63 грн., відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження № 74207942 від 08.07.2011 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 7365, виданого 26.10.2010, винесена відповідачем у відповідності до вимог ст. 25 Закону № 606.
Посилання позивача на те, що в провадженні Ленінського районного суду у м. Луганську знаходиться цивільна справа № 2-2103/11 за позовом ОСОБА_3 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_5, про визнання п. 5.2. договору іпотеки недійсним (а.с. 10), як на підставу для відмови у відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606 суд вважає необґрунтованими.
Так, вказаною нормою Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Однак, по-перше, на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження № 74207942 державному виконавцю не було відомо та не могло бути відомо про наявність у суді вищевказаної цивільної справи. По друге, вказана цивільна справа жодним чином не стосується питання відкриття виконавчого провадження № 74207942, так як його відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса № 7365, який ніким не оспорено та не скасовано.
Враховуючи, що у заяві ПАТ «Укрсоцбанк» від 29 червня 2011 року до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, зазначено також прохання накласти арешт на майно, яке вказане в договорі іпотеки від 25.04.2007, реєстраційний № 3743, постанова про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 08.07.2011 також відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 на праві власності внесена до вказаного реєстру не лише на підставі постанови державного виконавця від 08.07.2011, а вже знаходилась у вказаному реєстрі з 25.04.2007 на підставі іпотечного договору. (а.с. 28)
.Тобто, постановою про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 08.07.2011 права позивача жодним чином не порушено.
Доказів того, що після відкриття виконавчого провадження № 74207942 державним виконавцем проводяться дії з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 7365 сторонами під час розгляду справи не надано та не встановлено судом під час огляду виконавчого провадження № 74207942.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати постанову від 08.07.2011 про відкриття виконавчого провадження відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 16 серпня 2011 року.
Суддя Т.В. Смішлива