Категорія №10.1
Іменем України
10 серпня 2011 року Справа № 2а-5919/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, дов. № 472/01-08 від 18.01.2011
представника відповідача: ОСОБА_2, дов. № 3 від 14.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника,-
08 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області у якому позивач просив суд стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області витрат на виплату та доставку по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника у сумі 551368,23 за період з січня 2008 року по грудень 2010 року включно. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області необґрунтовано відмовляється прийняти зазначені витрати до відшкодування у той час, як відшкодовування вказаних витрат передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» з 1 квітня 2008 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника за період з січня 2008 року по листопад 2010 року у загальній сумі 523670,59 грн. залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду копії документів з пенсійних справ осіб, по яким відповідач відмовив здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не передбачено можливості відшкодування органам Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги. Крім того, під час призначення пенсії по втраті годувальника позивач не узгоджував вказане питання з Фондом, призначав пенсії тим особам, які на час смерті годувальника не відповідали вимогам, зазначеним в ст. 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, сплачує пенсії дітям, які на час смерті годувальника досягли повноліття та ніде не навчалися. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с. 114)
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що у січні 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області списки осіб у кількості 47 осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок, яким у грудні 2010 року виплачено пенсії на загальну суму 34052,81 грн. З вказаного списку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області прийняло до відшкодування лише витрати по 38 особам на суму 6355,17 грн. (а.с. 9)
Згідно таблиці розбіжностей не прийнято до заліку 5997,52 грн. - пенсії 8 особам у зв'язку з тим, що на час смерті чоловіка вказані жінки не досягли 55 річного віку, та 734,00 грн. - у зв'язку із закінченням навчання дитиною, якій призначалась пенсія у зв'язку з втратою годувальника, а також 20966,12 грн. - адресна допомога, а всього не прийнято до заліку за грудень 2010 року - 27697,64 грн. (а.с. 27)
Сторонами не оспорюються суми витрат, понесених Управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області. Спір між сторонами виник з приводу наявності обов'язку у відповідача відшкодовувати понесені позивачем витрати на виплату державної адресної допомоги, а також з приводу призначення та виплати пенсій у зв'язку з втратою годувальника за рахунок коштів Фонду.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
медичне страхування;
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
За пенсійним страхуванням, згідно зі статтею 25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статті 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фонд також зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі по тексту постанови - Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України на основний розмір пенсії по інвалідності та на виплату і доставку пенсії по інвалідності підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Однак, правомірність призначення та виплата пенсії по інвалідності, пенсій у зв'язку з втратою внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання годувальника та на виплату і доставку вказаних пенсії повинні підтверджуватись відповідними доказами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у грудні 2010 року виплачено пенсію у зв'язку з втратою годувальника - батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в наслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджено актом форми Н-1, свідоцтвом про смерть. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4. Із заяви ОСОБА_4 про призначення пенсії вбачається, що на час призначення пенсії остання навчалася, згідно довідки Краснодонського професійного торгово-кулінарному ліцеї на денній формі навчання, довідка дійсна до 31.12.2010. (а.с. 63-69)
На час здійснення виплат у грудні 2010 року ОСОБА_3 досягла повноліття, однак, навчається на денній формі навчання, що надає їй право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, ща встановлено ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
У грудні 2010 року ОСОБА_3 виплачено 734,00 грн., з яких 150,00 грн. пенсії, 584,00 грн. адресної допомоги. (а.с. 62)
Крім того, у грудні 2010 року пенсія по втраті годувальника сплачена ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_6 (а.с. 70-74), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_8 (а.с. 75-78), ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_10 (а.с. 79-87), ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_12 (а.с. 94-98), ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_14 (а.с. 99-103), ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_16 (а.с. 104-4), ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8, у зв'язку зі смертю в наслідок нещасного випадку на виробництві її чоловіка ОСОБА_18 (а.с. 108-113) та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_9, у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_20, який помер в наслідок професійного захворювання, зв'язок з яким підтверджено висновком профпаталогічної МСЕК. (а.с. 88-93)
Вказаним особам у грудні 2010 року виплачено 5997,52 грн., з яких пенсії - 1158,41 грн. та 4746,99 грн. - адресна допомога. (а.с. 62)
У якості підстави для неприйняття до заліку сум пенсій, сплачених вказаним особам відповідач зазначив, що на час смерті годувальника вказані особи не досягли 55 річного віку. Однак, з вказаною позицією суд не може погодитись, так як на час здійснення виплати пенсії у грудні 2010 року всі вищезазначені пенсіонери досягли пенсійного віку.
Інших підстав для відмови у прийняття до заліку сум пенсій сплачених вказаним особам відповідачем не наведено у таблицях розбіжностей за спірний період та не надано під час розгляду даної справи судом.
Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а також діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV, від 23.09.1999, передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Враховуючи, що спеціальним законом, який регулює питання призначення та виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, суд вважає правомірними дії позивача щодо призначення жінкам після досягнення ними 55 річного віку, чоловіки яких померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Стосовно позивних вимог про стягнення з відповідача сум адресної допомоги за спірний період, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян», якою і встановлено виплату державної адресної допомоги, суд вважає необгрунтованим, так як станом на час підписання актів звірки, спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги між Пенсійним фонду України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймалися, а зміни до Порядку від 4 березня 2003 року № 5-4/4 не вносилися, тобто щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області та про необхідність стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання за грудень 2010 року у розмірі 1308,41 грн. При цьому адресна допомога, виплачена вищезазначеним особам стягненню не підлягає з підстав, викладених судом раніше.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області витрати на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2010 року у розмірі 1308,41 грн. (одна тисяча триста вісім одна грн. 41 коп.)
В іншій частині позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Краснодонському районі Луганської області відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі 15 серпня 2011 року.
СуддяТ.В. Смішлива