"08" вересня 2011 р. № 25392/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Святецького В.В.
суддів: Пліша М.А., Глушка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
21 вересня 2010 року позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Просить стягнути з відповідача недоплачене підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007-2009 роки.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04.10.2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням її права на підвищення пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період:
- з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
- З 22.05.2008 року по 31.12.2009 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.183-2 КАС України якщо рішення прийняте в порядку скороченого провадження, то розгляд апеляційної скарги відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р., є підставними, з врахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому вимоги позивача в частині соціальних виплат з 09.07.2007 року є обґрунтованими.
Рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2009 рік Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2009 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, позовні вимоги позивача про визнання незаконними дії відповідача щодо обмеження виплати державної соціальної допомоги як дитині війни; зобов'язання пенсійний орган провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вищевказані періоди - залишити без розгляду.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 94, ч.2 ст. 99, 100, 160, 165, 183-2, 195, 197, 203, ч.4 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області задоволити частково.
Скасувати постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04.10.2010 року у справі 2а-2871/10/2215.
Адміністративний позов про визнання протиправними дій відповідача та нарахування підвищення до пенсії як особі, якій надано статус дитини війни за 2007-2009 роки - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. В. Святецький
Судді: М.А. Пліш
І. В. Глушко