15 серпня 2011 р. Справа № 76077/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення, -
29.05.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання стягнути з відповідача недоплаченої одноразової допомоги на оздоровлення за період 2006-2008 років відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 3900 грн. Вимоги обґрунтовані покликанням на належність до евакуйованих із зони відчуження у 1986 році та на виплату відповідачем вказаної допомоги у менших розмірах, ніж передбачені законом.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати, покликаючись на правомірність своїх дій, вчинених на виконання постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення постанови суду без змін, враховуючи наступне.
Судом вірно встановлено, що позивач є евакуйованою з міста Прип»ять із зони відчуження у 1986 році, 2 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 25.12.2001 року у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - щорічна допомога на оздоровлення виплачуться у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Судом враховано звернення позивача до відповідача про виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, на підставі якого суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата позивачу вказаної допомоги за цей період здійснювалася у менших, ніж передбачені законом, розмірах.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати на користь позивача одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 29 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень ст.48 Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку нарахувати і виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до спірних відносин положень Закону № 796-ХІІ, що має вищу юридичну силу, а ніж акти Кабінету Міністрів України, зокрема його постанова від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка не відповідає нормам цього Закону.
Таким чином, рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є наслідком для залишення його без змін.
Керуючись статтями 195, 197 ч. 1 п. 2, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2010 року у справі № 2-а-1415/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Суддя-доповідач: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
Я.С. Попко