26 липня 2011 р. Справа № 1006/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Заверухи О.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької РДА на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької РДА про зобов'язання виплатити заборгованість по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
встановила:
У березні 2009 року позивач звернулася з позовом до відповідача про зобов'язання виплатити заборгованість по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008-2009 роки.
Позивач свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є матір'ю малолітньої дитини та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй як особі яка здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися допомога в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років до рівня не менше прожиткового мінімуму на місяць з 09.07.2007 року.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача зробити перерахунок належної позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Управління соцзахисту зокрема посилається на те, що статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є матір'ю є матір'ю малолітньої дитини що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції від 09.07.2007 року) має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції від 09.07.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленому прожитковим мінімумом для дітей віком до шести років.
Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Щодо позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення таких, оскільки відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років в наступних розмірах: з 01 січня - 526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Саме тому, у 2008 році, нарахування та виплата вказаної допомоги здійснювались відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», якими визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Що стосується позивних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік, то відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2009 році, ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році надавалась у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької РДА задоволити. Скасувати постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: В. Багрій
О. Заверуха