13 вересня 2011 р. Справа № 62691/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про зобов'язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку-
Позивач звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про стягнення з відповідача щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 року в сумі 6617,02 грн. Стягнення 912,98 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати допомоги та стягнення з відповідача на її користь понесені судові витрати та витрати на ІТЗ в сумі 105,30 грн.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2009 р. позов задоволено частково, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням виплачених коштів.
Зобов'язано відповідача провести нарахування на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної грошової допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з місцевого бюджету м.Дрогобич на користь позивача витрати понесені нею при подачі адміністративного позову до суду в розмірі 105,30 грн.
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року - далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради № 14 від 12.01.2009 року, позивачці з січня 2007 року по грудень 2007 року щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ч.1,3 ст. 14 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до переконання про підставність позовних вимог щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
Що стосується перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то такі вимоги задоволенню не підлягають оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Колегія суддів вважає, що нарахування і виплата спірної допомоги правильно покладено на управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Відповідно до ст.. 1, 2 Закону України від 19.10.2000р. № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів вважає, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної грошової допомоги задоволенню не підлягає оскільки в даному Законі на який посилався при прийнятті рішення і суд першої інстанції йдеться про нараховані виплати. Оспорювана грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є нарахованою. Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно ч. 1 цієї статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Спори з приводу соціальних виплат носять немайновий характер, а тому згідно прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та становить 3,40 грн., а тому слід присудити з місцевого бюджету м.Дрогобича в користь позивачки судові витрати в розмірі 1,70 грн. Відповідно до ст. 89 ч.2 судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Згідно ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов"язані із прибуттям до суду; витрати, пов"язані із залученням світків, спеціалістів, перекладачів та провеленням судових експертиз; витрати, пов"язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Оскільки норма вказаної вище статті не передбачає судових витрат на інфомраційно-технічне забезпечення, тому стягнення такого не проводиться.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Керуючись ст.. 94 ст. 160, ч.1 ст. 197, п. 1, 3 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 задоволити частково, скасувати постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2009р. по справі № 2а-262/09 в частині відшкодування судового збору та в частині нарахування компенсації втрати частини доходів.
В задоволенні позовних вимог з приводу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати допомоги відмовити.
Присудити з місцевого бюджету м.Дрогобича на користь ОСОБА_1 1,70 грн. судового збору.
В решті постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.05.2009р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Т.В.Онишкевич
Я.С.Попко