02 серпня 2011 р. Справа № 13161/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000192320/0/89 від 13 квітня 2006 року, -
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року відмовлено в позові Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно- паперовий комбінат» до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000192320/0/89 від 13 квітня 2006 року.
Рішення суду оскаржило Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно- паперовий комбінат», просить скасувати постанову через помилкове застосування норм чинного законодавства, неповне дослідження матеріалів справи та позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Судове рішення мотивоване заниженням валового доходу за 4 квартал 2004 року на вартість доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 298,5 тис грн., завищенням позивачем валових витрат на вартість послуг, наданих концерном «Основа» в розмірі 1566030 грн., завищенням валових витрат на суму виправлення помилок за попередні податкові періоди в сумі 1485200 грн., завищенням валових витрат, не підтверджених документально на суму 34785 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податків та інших обов'язкових платежів за період з 01 жовтня 2004 року по 31 грудня 2005 року складено акт від 04 квітня 2006 року № 280/23-2/00278801.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Жидачівському районі 13.04.06 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000192320/0/89, яким згідно з п.п. «б»п.п.4.1.4 п.4.1, п.п. «а», «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями, відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №283/97-ВР визначено позивачу суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток в сумі 1626100 грн., з яких 845000 тис.грн. -основний платіж та 781100 тис.грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в частині донарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1616849,55 грн., з яких 837867,25 .грн. -основний платіж та 778982,30 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Щодо висновку про заниження валового доходу за 4 квартал 2004 року на вартість доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 298,5 тис грн. колегія суддів виходить з наступного.
Плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового та валютного законодавства правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податків та інших обов'язкових платежів Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р. (акт №280/23-2/00278801 від 04.04.2006 р.) встановлено, що підприємством занижено валовий дохід за IV кв. 2004 р. на вартість доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 298,5 тис. грн. (79151,8 тис. грн. - 78853,3 тис. грн.).
Вказаний висновок перевірки в акті від 04.04.2006 р. №280/23-2/00278801 обгрунтовується невідповідністю даних податкової звітності з даними бухгалтерського обліку в частині, що стосується показника доходів від продажу товарів (робіт, послуг).
Як випливає з матеріалів справи, зазначена в акті перевірки розбіжність між задекларованим та розрахунково визначеним позивачем показником доходів від продажу товарів (робіт, послуг) полягає у невідповідності застосованої перевіркою методології визначення валового доходу, а саме - показник доходів від продажу товарів (робіт, послуг), який підлягає декларуванню у податковій звітності за 2004 р., перевіркою визначено на підставі показників за IV квартал 2004 р.
Проте вимогами п.11.1. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями, визначено наступні податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року." (п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями).
Таким чином, визначення валового доходу та подання декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2004р. не передбачено чинним законодавством.
У результаті дослідження матеріалів справи колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правильно визначено суму доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за 2004р. на загальну суму 289 335,4 тис. грн., яка складається з доходів, відображених по наступним бухгалтерським рахункам:
- №701/1 «Дохід від реалізації готової продукції вітчизняним покупцям» в сумі 217 355 195грн. (без ПДВ);
- №701/2 «Дохід від реалізації готової продукції на експорт» в сумі 54 616 242грн. (без ПДВ);
- №702/1 «Дохід від реалізації товарів для населення» в сумі 4575грн. (без ПДВ);
- №702/2 «Дохід від реалізації товарів для організацій» в сумі 11 388 617грн. (без ПДВ);
- №702/3 «Дохід від реалізації товарів через їдальню для населенню» в сумі 217 391,73грн. (без ПДВ);
- №702/4 «Дохід від реалізації товарів через їдальню для організацій» в сумі 28418,19грн. (без ПДВ);
- №703/1 «Дохід від реалізації робіт і послуг для населення» в сумі 306 240грн. (без ПДВ);
- №703/2 «Дохід від реалізації робіт і послуг для організацій» в сумі 1 036 598грн. (без ПДВ);
- №712/1 «Дохід від реалізації інших оборотних активів (запасів) для населення» в сумі 54 994грн. (без ПДВ);
- №712/2 «Дохід від реалізації інших оборотних активів (запасів) для організацій» в сумі 4 327 114грн. (без ПДВ).
Крім цього, сума авансів (без ПДВ) від покупців, одержаних у попередніх періодах, по бухгалтерському рахунку № 681 саме за 2004 рік склала 769,4тис.грн. (((299982,14 - 859 101,24грн.) / 1,2) + (667 132,45грн. - 970 559,35грн.) = 769 359,48грн.), на яку зменшено валовий дохід за даний податковий період, виходячи з наступного.
По бухгалтерському рахунку №681.1 «Розрахунки за одержаними авансами від вітчизняних покупців»:
- станом на 01.01.2004р. рахувалося кредитове сальдо у розмірі 859 101,24грн., в т.ч. ПДВ;
- станом на 31.12.2004р. рахувалося кредитове сальдо у розмірі 299 982,14грн., в т.ч. ПДВ;
По бухгалтерському рахунку №681.4 «Розрахунки за одержаними авансами від інозем- них покупців»:
- станом на 01.01.2004р. рахувалося кредитове сальдо у розмірі 970 559,35грн. без ПДВ;
- станом на 31.12.2004р. рахувалося кредитове сальдо у розмірі 667 132,45грн.
Позивачем правильно задекларовано доходи від продажу товарів (робіт, послуг) у ряд.01.1 Декларації з податку на прибуток за 2004 рік у розмірі 288566 тис.грн. (289 335,4тис.грн. - 769,4 тис. грн.), що відповідає правилам ведення податкового обліку та підтверджено документально,
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, про обґрунтованість доводів позивача та про недоведеність факту заниження позивачем валового доходу за 4 квартал 2004 року на вартість доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 298,5 тис грн.
Стосовно завищенням позивачем валових витрат на вартість послуг, наданих концерном «Основа» в розмірі 1566030 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Концерном «Основа», відповідно до договору № 2 від 29 грудня 2004 року надано позивачу комплекс послуг консультаційного характеру у сфері управління, фінансів та загальних економіко-правових норм. Пунктом 2.3. вищевказаного договору передбачено, що результати робити можуть бути представлені замовнику, як на паперових носіях та і в електронному вигляді. Здача об'ємів роботи та якість робіт, відповідно до п.4.1 договору, провадяться на підставі документів, що відображують об'єми робіт та якість робіт. Остаточний прийом виконаних робіт проводиться згідно п.4.2 договору, на підставі вищевказаних документів та відповідно до акту.
Послуги надавались Замовнику шляхом усного та письмового консультування з питань складання проектів необхідних документів, скарг, претензій, позовних заяв, методичних вказівок, проектів угод, програм, звітів про результати досліджень або аналізу та інших питань.
Виконання послуг оформлялось актами здачі-приймання виконаних робіт, в яких вказувався перелік наданих послуг і засвідчено, що сторони не мають претензій одна до одної.
Дослідженням поданих актів здачі-приймання виконаних робіт підтверджується документально здійснення господарських операцій з надання Концерном "Основа" для ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" консультаційних послуг на загальну суму 1879237,00 грн., в тому числі ПДВ 313206,16 грн.
Твердження суду першої інстанції про те, що такі витрати не підлягають включенню до складу валових витрат є безпідставними.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правила ведення податкового обліку встановленні у ст.11 Закону про прибуток. Зокрема, відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вищевказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) по витратам на придбавання робіт (послуг) є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків на оплату робіт (послуг), або дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р. передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинним документом, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг) є акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг), а документом, що засвідчує факт списання коштів з банківського рахунку на оплату робіт є платіжне доручення.
Акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані між позивачем і Концерном «Основа» та платіжні доручення на оплату позивачем послуг є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити.
Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.
Отже, судом першої інстанції безпідставно розширено перелік документів, якими має бути підтверджений факт надання консультаційних послуг (звіти про надані послуги, про фактично понесені витрати, про розрахунок вартості робіт та інші), так як їх наявність не передбачена чинним законодавством України.
Дослідженням вищевказаних первинних облікових документів не підтверджується обгрунтованість висновків податкової перевірки щодо відсутності у вказаних документах усіх необхідних реквізитів (обсягів наданих послуг, їх об'єм, інформації про фактично понесені витрати при здійсненні цих послуг), а також неможливості використання зазначених послуг у власній господарській діяльності підприємства.
На підставі вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку, що вартість інформаційно-консультативних послуг, які надані позивачу концерном “Основа”, є витратами, понесеними у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції і відповідні суми були правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.
Стосовно завищення валових витрат на суму виправлення помилок за попередні податкові періоди в сумі 1485200 грн., колегія суддів виходить з наступного.
Зміст висновку податкової перевірки, прийнятого до уваги судом першої інстанції, полягає у невідповідності даних податкової звітності позивача з даними бухгалтерського обліку в частині, що стосується показника витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2004 р.
Щодо обґрунтування вищевказаних розбіжностей позивачем у відповіді на запит Жидачівського відділення Миколаївської МДПІ було надано роз'яснення, про що зазначається в акті перевірки від 04.04.2006 р. №280/23-2/00278801. Зміст вказаного роз'яснення згідно даних акту перевірки полягає у включенні підприємством до декларації за 2004 р. вартості придбаних товарів (робіт, послуг), та не задекларованих у складі валових витрат податкової звітності за 9 місяців 2004 р.
Не відображення суми коригування валових витрат попереднього звітного періоду у ряд.05.2 Декларації по податку на прибуток за 2004р., а включення такої суми до витрат з придбання товарів (робіт, послуг) не вплинуло на загальну суму валових витрат за 2004р. та не привело до заниження об'єкта оподаткування.
Таким чином, твердження суду першої інстанції про те, що зазначене порушення має спричинити донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток є помилковим.
Щодо документального підтвердження понесення підприємством вказаних витрат у поданих на дослідження матеріалах справи представлено копії первинних облікових документів (видаткових накладних, актів приймання виконаних робіт, звітів видачі вантажу, аркушів про пакування) по придбанню хімічних речовин, целюлози, картону, транспортних послуг.
Щодо документального підтвердження відображення позивачем вказаних послуг в бухгалтерському обліку підприємства в поданих на дослідження матеріалах справи представлено витяги з головних книг по рахунках 901.2 "Собівартість реалізованої готової продукції на експорт", 202.9 "Транспортні витрати по придбанню хімії, целюлози, картону", Оборотно-сальдової відомості по кредитору ТОО "Балтрефтранс".
Вимогами чинного на момент перевірки податкового законодавства (п.11.1. статті 11 Закону України иПро оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями; п.1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 29.03.2003 р. №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за №271/7592) встановлено, що розрахунок належного до сплати в бюджет податку на прибуток проводиться за календарні квартал, півріччя, три квартали, рік наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
У поданій на дослідження копії Декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 2004 р. показник витрат на придбання товарів (робіт, послуг) задекларовано в сумі 237574,5 тис. грн. (Код рядка 04.1).
Згідно головної книги та відомостей розрахунків валових витрат позивача за 2004 р. показник витрат підприємства на придбання товарів (робіт, послуг) за 2004 р. документально підтверджується в сумі 238158396,14 грн.
Тобто, в результаті співставлення даних податкової звітності по податку на прибуток та даних бухгалтерського обліку позивача за 2004 р. не підтверджується висновок про завищення позивачем задекларованого у податковій звітності з податку на прибуток за 2004 р. показника витрат на придбання товарів (робіт, послуг).
Таким чином, висновок відповідача, який був прийнятий до уваги судом першої інстанції щодо завищення позивачем валових витрат за IV квартал 2004 р. на суму 1485,2 тис. грн. не підтверджується матеріалами справи та є необґрунтованим.
Стосовно завищення валових витрат, не підтверджених документально, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач частково оскаржив рішення відповідача щодо завищення валових витрат на суму витрат без підтверджуючих документів у розмірі 821 грн.
Підтверджуючим первинним документом на оприбуткування позивачем товарів (запасних частин) від ПП "Алекс" є видаткова накладна №РН 0000201 від 11.08.2005р. на загальну суму 985,20грн., в т.ч. ПДВ - 164,20грн. Таким чином позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму від вартості запасних частин у розмірі 821 грн.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким позов слід задоволити в повному об'ємі.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п.п. 1,3, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно- паперовий комбінат» задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі №2а-8847/08 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жидачівському районі № 0000192320/0/89 від 13.04.2006 року в частині донарахованого податкового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 1616849,55 грн., з яких 837867,25 грн. - основний платіж та 778982,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст рішення виготовлено 05.08.2011 року.