26 вересня 2011 р. Справа № 48861/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Каралюса В.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2009р. у адміністративній справі за позовом громадянина Польщі ОСОБА_4 до Ягодинської митниці про визнання протиправним і скасування претензії про сплату податків та обов'язкових зборів, -
05.03.2009р. позивач громадянин Польщі ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати претензію відповідача Ягодинської митниці № 12/17-0690 від 12.02.2009р. про необхідність сплати мита у розмірі 84125 грн. 78 коп. і податку на додану вартість в сумі 65898 грн. 53 коп., такою, що не відповідає діючому законодавству (а.с.4-6, 60-61).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2009р. заявлений позов задоволено, визнано незаконною претензію Ягодинської митниці в частині зобов'язання позивача сплатити передбачені законодавством податки та збори в сумі 70973 грн. 57 коп. (а.с.71-75).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Ягодинська митниця, яка покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.83-88).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у розглядуваному випадку мала місце недопоставка вантажу, через що мита і збори стягуються по найбільш високих ставках, передбачених на ввіз або вивіз вантажів, заявлених в книжці МДП; вказана недопоставка вантажу не підпадає під визначення операцій з імпорту товарів та умов розміщення товару в митний режим «імпорт», по причині чого режим найбільшого сприяння (в тому числі пільгова ставка ввізного мита) не підлягає застосуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 30.10.2008р. Ягодинською митницею здійснено пропуск на митну територію України товару «охолоджене м'ясо свійських свиней» (вага товару становить 19 060,50 кг вартістю 33355,88 євро), який переміщувався згідно попереднього повідомлення № 110000006/8/320436 від 29.10.2008р., СМR № 441712 від 28.10.2008р., INVOISE № 200801209 від 28.10.2008р., CARNET TIR № ХW59741208 (перевізник ОСОБА_4 Pol, 21-400, Lukow, ul.Wrzosowa, 2) вантажним автомобілем (водій громадянин РП ОСОБА_5), до Дніпропетровської митниці (отримувач ТОВ «Холтекс», 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська 2-Б, Україна). Місце призначення згідно гр.12 відривного листка книжки МДП - м.Дніпропетровськ.
При оформленні попереднього повідомлення № 110000006/8/320436 від 29.10.2008р. водій транспортного засобу (громадянин РП ОСОБА_5) надав зобов'язання Ягодинській митниці доставити товар до митниці призначення в строк до 03.11.2008р., місце прибуття - ЗМК «Автопорт Ювілейний», Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1-Б (а.с.7-9, 20-24).
Транспортний засіб, який переміщував вищевказаний товар, був затриманий 02.11.2008р. на митному пості «Ягодин» Ягодинської митниці при спробі зворотного виїзду з території України без вантажу. Водій транспортного засобу (громадянин РП ОСОБА_5) надав до митного контролю як підставу для переміщення через митний кордон України товарно-супровідні документи з відтисками особистої номерної печатки № 021 Західної регіональної митниці про доставку вказаного товару.
Згідно з висновком Львівської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 14-1995 від 03.12.2008р. досліджувані відбитки особистої номерної печатки № 021 Західної регіональної митниці на представлених документах не відповідають експериментальним зразкам автентичної печатки № 021 Західної регіональної митниці (а.с.14-16).
Відповідно до листа Дніпропетровської митниці № 12/1-23-5/2048 від 04.11.2008р. товар «охолоджене м'ясо свійських свиней» до Дніпропетровської митниці не надходив (а.с.56).
07.11.2008р. Ягодинською митницею складено протокол про порушення митних правил № 0858/20500/2008 та постановою в справі про порушення митних правил № 0858/20500/2008 від 19.11.2008р. водія фірми «ОСОБА_4» визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.331, 332 Митного Кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 16990 грн., які сплачені до державного бюджету (а.с.10-12, 46-47).
На підставі п.7 ст.8 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП за недоставку товарів при проведенні операції МДП за CARNET TIR № ХW59741208 фірмі-перевізнику направлено претензію з вимогою сплатити передбачені законодавством податки та збори (обов'язкові платежі) (а.с.18-19).
При цьому митна вартість товару станом на 30.10.2008р. за даними відповідача становила 245366 грн. 89 коп., мито - 84125 грн. 78 коп., ПДВ - 65898 грн. 53 коп.
Також в претензії зазначалось про те, якщо протягом трьох місяців із дня отримання цієї претензії фірма-перевізник не сплатить передбачені законодавством податки та збори (обов'язкові платежі), Ягодинська митниця у відповідності до п.7 ст.8 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП направить вимогу про сплату до гарантійного об'єднання, яке видало дану книжку МДП.
На даний час скерована Ягодинською митницею претензія фірмою-перевізником задоволена частково на суму 79050 грн. 74 коп. (а.с.66).
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що з представлених позивачем документів вбачається, що країною походження товару є Німеччина; відповідно до додатку І до Протоколу про вступ України до СОТ до зазначеного коду товару повинна бути застосована ставка ввізного мита в розмірі 12 відсотків, однак відповідачем проігноровано дану норму міжнародного законодавства та визначено розмір ввізного мита, виходячи з положень Закону України «Про Митний тариф України», в розмірі 10 відсотків, але не менше як 0,6 євро за 1 кг. В додатку до листа Державної митної служби України № 11/1-14/5335-ЕП від 15.08.2008р. визначений перелік країн СОТ, яким Україною надається режим найбільшого сприяння; серед вказаних країн є Німеччина.
Згідно з п.13.3 наказу Державної митної служби України № 755 від 21.11.2001р. «Про затвердження Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП» сума претензії обчислюється для кожного конкретного випадку відповідно до вимог законодавства України, чинного на момент порушення митного законодавства при перевезенні товару із застосуванням книжки МДП. До цієї суми включаються податки та збори, які мали б бути сплачені при митному оформленні товару у вільне використання, а також відсоток за прострочення їх сплати.
За таких обставин відповідачем не доведено правомірності та підставності прийняття претензії від 12.02.2009р. на суму 150024 грн. 31 коп., останнім не обгрунтувано, на підставі якої норми закону позивач мав право на застосування режиму найбільшого сприяння лише за умови ввезення товарів на митну територію України, а в разі порушення митного законодавства при перевезенні товару із застосуванням книжки МДП він зобов'язаний сплатити належні ввізні мито та збір по повних ставках Митного тарифу України.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для товарів, які імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі (СОТ) запроваджено режим найбільшого сприяння.
В Україні згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для товарів, що імпортуються з держав - членів СОТ:
національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав - членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях;
режим найбільшого сприяння, який стосується мит, митних зборів, методів стягнення таких мита і зборів, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.
Згідно з ст.1 вказаного Закону «імпорт» (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів.
Згідно ст.189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
З урахування наведеного слідує, що розглядувана дія - недоставляння вантажу - під визначення операцій з імпорту товарів та умов розміщення товару в митний режим «імпорт» не підпадає, а тому режим найбільшого сприяння не може бути застосовано, при цьому обчислення ввізного мита повинно здійснюватися по повних ставках.
В частині правильності скерування митним органом претензії позивачу колегія суддів враховує, що згідно пояснювальної записки до п.7 ст.8 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП заходи, які застосовують компетентні органи для витребування сум у осіб, які повинні їх сплатити, мають включати повідомлення держателя книжки МДП про незавершення операцій МДП чи направлення йому претензії з вимогою про оплату.
Сума претензії обчислюється для кожного конкретного випадку відповідно до вимог законодавства України, чинного на момент порушення митного законодавства при перевезенні товару із застосуванням книжки МДП. До цієї суми включаються податки та збори, які мали б бути сплачені при митному оформленні товару у вільне використання, а також відсоток за прострочення їх сплати (п.13.3 Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затв. наказом Державної митної служби України № 755 від 21.11.2001р.).
Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на надання сертифікату походження товару від 22.10.2008р., ветеринарного сертифікату, оскільки такі не можуть бути належними доказами по справі, останні не спростовують факт недоставки вантажу.
Також відповідно до п.6 ст.8 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП застосування повних ставок можливе у разі, якщо ніяких доказів не надано, то в такому випадку мито і збори будуть стягуватись по найбільш високій ставці, передбаченій за ввіз або вивіз категорії вантажів, заявлених в книжці МДП.
Окрім цього, вказана Конвенція регулює відносини міжнародних перевезень вантажів; нарахування податків і зборів в даній ситуації здійснюється у відповідності до вимог Законів України «Про митний тариф України» і «Про податок на додану вартість», які є спеціальними нормами для регулювання спірних правовідносин.
Ураховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтував свою правову позицію, заявлений позивачем позов про визнання протиправною претензії Ягодинської митниці № 12/17-0690 від 12.02.2009р. про необхідність сплати мита у розмірі 84125 грн. 78 коп. і податку на додану вартість в сумі 65898 грн. 53 коп. є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.
Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці задоволити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову громадянина Польщі ОСОБА_4 до Ягодинської митниці про визнання протиправним і скасування претензії про сплату податків та обов'язкових зборів, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: В.М.Каралюс
С.П.Нос