"26" вересня 2011 р. № 31237/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Каралюса В.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Львівської міської ради та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 16.06.2010р. в адміністративній справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання дій протиправними, спонукання до вчинення певних дій та відшкодування моральної шкоди, -
25.01.2010р. позивач Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа /СПД/ ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи заяв про уточнення позовних вимог, просила визнати неправомірними дії відповідачів Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради щодо заборони проведення нею підприємницької діяльності, торгівлі газетно-журнальною продукцією, знесення малих архітектурних форм /МАФ/, відшкодування моральної шкоди, а також зобов'язати Львівську міську раду видати дозволи на здійснення торгівельної діяльності газетно-журнальною продукцією та встановлювати ятки щоденного демонтажу у АДРЕСА_1 (а.с.4-5, 76-77, 91).
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 16.06.2010р. заявлений позов задоволено частково; зобов'язано відповідача Львівську міську раду розглянути у встановленому порядку звернення позивача щодо надання дозволу на здійснення торгівельної діяльності за адресами: кут АДРЕСА_1; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.95-96).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржили відповідач Львівська міська рада та позивач СПД ОСОБА_3
В поданій апеляційній скарзі відповідач Львівська міська рада, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.104-107).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно зобов'язано апелянта вчиняти дії, які належать до компетенції її виконавчого органу - Департаменту економічної політики, через що виконання рішення суду є фактично неможливим. При цьому, суд не з'ясував характеру правовідносин та їх учасників, що має суттєве значення для вирішення наведеного спору.
Також у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують подання позивачем в управління «Дозвільний офіс» письмової заяви із додаванням всіх необхідних документів для отримання дозволу на розміщення пересувної МАФ і розміщення об'єкта торгівлі, а тому висновки суду про подачу СПД ОСОБА_3 таких документів не відповідають фактичним обставинам справи. У своїх заявах остання ставила питання про непересувні МАФ і зверталася щодо встановлення двох стаціонарних об'єктів, видачі дозволів на право торгівлі, договорів оренди.
У своїй апеляційній скарзі позивач СПД ОСОБА_3, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким заявлений позов задоволити у частині визнання неправомірними дій відповідачів щодо заборони їй провадити діяльність в сфері торгівлі газетно-журнальною продукцією на куті АДРЕСА_1 (а.с.126-128).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при вирішенні спору судом не враховані положення постанови КМ України № 982 від 26.08.2009р. «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» та Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», якими передбачено принцип мовчазної згоди; через порушення відповідачами строків розгляду поданих позивачем заяв також повинен був застосовуватися згаданий принцип.
Окрім цього, місце на АДРЕСА_1 було включено до Перспективної схеми розміщення МАФ як частини Програми комплексного благоустрою території міста, що підтверджується знаходженням за вказаною адресою кіоску «Інтерпреса».
Заслухавши суддю-доповідача по справі, сторін (їх представників) на підтримання поданих скарг, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, починаючи з 02.10.2001р., позивач зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності і здійснювала господарську діяльність з реалізації газетно-журнальної продукції (а.с.7, 8).
Реалізація вказаної продукції проводилася позивачем у м.Львові із використанням пересувних МАФ, які встановлювалися, зокрема, за такими адресами, як вул.Дорошенка, 2 та пр.Чорновола-вул.Вагова.
Підставою для здійснення реалізації продукції за вказаними адресами слугували договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності і дозволів на розміщення стенду-стелажу (а.с.9-13).
Оскільки термін вказаних документів завершувався 10.06.2007р., а також з метою продовження діяльності та надання іншого місця торгівлі, позивач звернулася із заявою до голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та 18.05.2007р. отримала листа з погодженням адміністрації включити ятки до переліку місць розміщення пересувних МАФ для здійснення вуличної торгівлі на території Галицького району (а.с.15).
Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 741 від 14.09.2007р. врахована пропозиція голови Галицької районної адміністрації і до переліку місць розміщення пересувних МАФ для здійснення вуличної торгівлі на території Галицького району включено адреси: АДРЕСА_1, для встановлення по одній ятці (а.с.16).
Ухвалою Львівської міської ради № 1470 від 27.12.2007р. затверджено Перелік розміщення пересувних малих архітектурних форм (яток щоденного демонтажу) для здійснення вуличної торгівлі на території Галицького району, в т.ч. на вул.І.Франка,66 та кут пр.Чорновола-вул.Вагова.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1470 від 27.12.2007р. позивачу було надано перелік документів для представлення у міську раду для отримання дозволу (а.с.40). Вищевказані документи в лютому 2008 року позивач підготувала та подала для отримання дозволу (а.с.36-47).
Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з приписів ст.15 Закону України «Про звернення громадян» та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем Львівською міською радою в особі її виконавчих органів не була неналежним чином розглянута заява СПД ОСОБА_3 щодо надання дозволів на розміщення пересувних малих архітектурних форм за адресами АДРЕСА_1, не роз'яснено право оскаржити дану відповідь у судовому порядку, а тому слід зобов'язати вказаного відповідача розглянути у встановленому порядку звернення позивача та прийняти рішення згідно закону та повноважень.
Окрім цього, підприємницька діяльність за допомогою МАФ на території м.Львова здійснюється на підставі прийнятих та регламентованих Львівською міською радою рішень. З врахуванням вимог даних рішень щодо можливого здійснення вуличної торгівлі на території Галицького району м.Львова за адресами: АДРЕСА_1 характеру і тривалості підприємницької діяльності позивача, Львівська міська рада зобов'язана вивчити звернення ОСОБА_3 та прийняти законне та справедливе рішення.
Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій відповідачів щодо заборони їй провадити діяльність у сфері торгівлі газетно-журнальною продукцією на АДРЕСА_1, та погроз знесення МАФ, заборони відповідачам зносити її МАФ і перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності до часу видачі дозволів, зобов'язання Львівської міської ради видати їй дозволи на здійснення торговельної діяльності газетно-журнальною продукцією за вказаними адресами та стягнення солідарно моральної шкоди у розмірі 100000 грн., то такі не підлягають до задоволення, оскільки дії представників відповідачів зумовлені виконанням прийнятих міською радою рішень, які є чинними та обов'язковими для виконання всіма установами та фізичними особами, що розташовані на території міста м.Львова.
Доказів неправомірності дій представників відповідачів, які полягали у вимаганні будь-яких грошових коштів, позивач не представила.
В частині відшкодування моральної шкоди колегія суддів виходить з того, що згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Між тим, позивачем не представлено достовірних доказів заподіяння їй діями відповідачів моральної шкоди; також покликання позивача на вилучення у неї на підставі постанови судді, яка набрала законної сили, матеріальних цінностей не є нанесенням моральної шкоди.
Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі Львівської міської ради, колегія суддів враховує, що під час розгляду справи останньою не було заявлено клопотання про залучення належних відповідачів до справи, при цьому цим відповідачем надавалися обґрунтовані заперечення по суті спору.
Окрім цього, факти звернення позивача із заявами щодо отримання дозволів на розміщення МАФ і об'єктів торгівлі підтверджуються матеріалами справи, зокрема, листом Виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.10.2008р., із змісту якого убачається, що звернення щодо надання тимчасових дозволів на розміщення пересувних МАФ за адресами АДРЕСА_1 та кут АДРЕСА_1 може бути розглянуто лише після набрання чинності правилами розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові і порядку надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах, схеми та переліків розміщення малих архітектурних форм на території м.Львова (а.с.17).
Натомість, зі сторони цього відповідача не був проведений їх належний та своєчасний розгляд з наданням повної та обґрунтованої відповіді.
Також зобов'язання Львівської міської ради в особі її виконавчих органів належно розглянути та прийняти відповідне рішення по зверненням позивача колегія суддів вважає належним і обґрунтованим способом захисту прав останньої у розглядуваному спорі.
Покликання апелянта СПД ОСОБА_3 щодо неврахування судом положень постанови КМ України № 982 від 26.08.2009р. «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» та Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», якими передбачено принцип мовчазної згоди колегія суддів відхиляє, оскільки такі обґрунтування позовних вимог в суді першої інстанції позивачем не вказувалися; також вищевказана постанова КМ України прийнята вже після виникнення спірних правовідносин.
Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
За таких обставин заявлений позов підлягає до часткового задоволення з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги Львівської міської ради та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 16.06.2010р. в адміністративній справі № 2а-1287/10/1328 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: В.М.Каралюс
С.П.Нос