22 серпня 2011 р. Справа № 44642/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області та управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дітям війни,
У лютому-березні 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 звернулися до суду з адміністративними позовами, у яких просили стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (далі - УПФ України у м. Хмельницькому) на їх користь недоплачену надбавку до пенсії, як дітям війни, у розмірі 1442,70 грн. за 2007 рік.
Крім того, у березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь невиплачену доплату до пенсії, як дитині війни, у розмірі 1442,70 грн. за 2008 рік.
Крім того, у березні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь недоплачене згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 1519,33 грн. за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.
Крім того, у лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь невиплачену доплату до пенсії, як дитині війни, у розмірі 4307,25 грн. за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Крім того, у березні 2009 року ОСОБА_7 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 1372,00 грн. за період з січня 2008 року по лютий 2009 року.
Крім того, у січні 2009 року ОСОБА_9 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати УПФ України у м. Хмельницькому виплатити йому недоплачену надбавку до пенсії, як дитині війни, у розмірі 1442,70 грн. за 2007 рік. підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 1372,00 грн. за період з січня 2008 року по лютий 2009 року.
Крім того, у квітні 2009 року ОСОБА_10 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь недоплачене згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 1519,33 грн. за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Крім того, у травні 2009 року ОСОБА_11 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, розмірі 1917,73 грн. за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Крім того, у квітні 2009 року ОСОБА_12 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області (далі - УПФ України в Хмельницькому районі) на його користь заборгованість з виплати передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» доплати до пенсії у розмірі 1372,00 грн. за період з січня 2008 року по лютий 2009 року.
У ході судового розгляду справи позивачка ОСОБА_5 доповнила свої позовні вимоги та просила стягнути з УПФ України у м. Хмельницькому на її користь недоплачену надбавку до пенсії, як дитині війни війни, у розмірі 1442,70 грн. за 2008 рік.
Вищевказані позови Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області об'єднано в одне провадження та постановою від 03 червня 2009 року задоволено частково, вирішено зобов'язати УПФ України у м. Хмельницькому провести позивачам нарахування і виплату передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зокрема, позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року; ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року; позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_7 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року. Крім того, УПФ України в Хмельницькому районі зобов'язано провести позивачу ОСОБА_12 перерахунок та виплату спірного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року. У задоволенні решти вимог зазначених позивачів, а також вимог позивачки ОСОБА_2 відмовлено.
У поданих апеляційних скаргах УПФ України в Хмельницькому районі та УПФ України в м. Хмельницькому просять зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні заявлених позивачами вимог у повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що законодавство України не містить жодного нормативного акту, прийнятого на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення розміру пенсій дітей війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та не врегульовує питання про те, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджують, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України. Вважають себе неналежними відповідачами у справі та просять застосувати річний строк звернення до адміністративного суду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга УПФ України в Хмельницькому районі задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу УПФ України у м. Хмельницькому слід задовольнити частково з таких мотивів.
Частково задовольняючи вимоги позивачів, суд виходив із того, що вони належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому мають право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 рр., якими було зупинено і обмежено право на отримання спірної доплати, відмова відповідачів у проведенні нарахування і виплати позивачам щомісячної доплати до пенсії, як дітям війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року є протиправною. Строк звернення до адміністративного суду позивачами пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Безспірно встановлено, що позивачі є дітьми війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на підвищення виплачуваної їм пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.08.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Законів України про Державний бюджет на 2007-2008 рр., якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою на те, що дані рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про правомірність вимог позивачів у частині визнання незаконною відмови відповідачів у підвищенні розміру їх пенсії, як дітей війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, що правильно встановлено судом першої інстанції.
Разом із тим, згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст. 100 КАС України в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин).
З матеріалів справи вбачається, що позивачі з адміністративними позовами звернулися до суду лише у 2009 року, тобто з пропущенням встановленого законом річного строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з часу прийняття 09 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення за № 6-рп/2007, позивачами не наведено, а відтак колегія суддів вважає належним чином невмотивованим і безпідставним висновок суду першої інстанції про необхідність поновлення строку звернення до суду у даній справі.
За таких обставин, виходячи із фактично заявлених позовних вимог та беручи до уваги встановлений законом річний строк звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягають відповідачі, колегія суддів приходить до переконання про підставність заявлених позивачами вимог виключно за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачів здійснює Пенсійний фонд України в особі управління в Хмельницькому районі та в м. Хмельницькому Хмельницької області, обов'язок щодо нарахування та виплати їм спірного підвищення до пенсії, як дітям війни, слід покласти саме на відповідачів у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачів у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року колегія суддів не вбачає.
Покликання апелянтів на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання покладених на державу зобов'язань, до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність оскаржуваної постанови не впливають та до уваги колегією суддів не приймаються.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачів за період з 07 липня по 31 грудня 2007 року судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог виключно за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
У іншій частині постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 червня 2009 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі № 2а-713/09 в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_12 - без змін.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі № 2а-713/09 в частині задоволення адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 скасувати і прийняти у цій частині нову постанову, якою вимоги позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому у нарахуванні та виплаті позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дітям війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити нарахування та виплату позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дітям війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених у цей час виплат.
У задоволенні решти позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовити.
У задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року в частині задоволення адміністративних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 залишити без змін.
У іншій частині постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко