12 вересня 2011 р. < Текст >Справа № 54457/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А.,Гуляка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 10 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним рішення та зобов'язання прийняти рішення та вчинити певні дії, -
11.04.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати УПФ України в Галицькому районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 16.02.2011 року.
Позивач посилався на те, що є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції першої категорії, та інвалідом ІІІ групи по захворюваннях, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи. Призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством. Дана додаткова пенсія повинна призначатись у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Постановою суду від 10.05.2011 року позов задоволено. Визнано дії відповідача незаконними та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м. Львова провести позивачу перерахунок та виплату у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 16.02.2011 року, з врахуванням виплачених сум.
Постанову суду оскаржив відповідач, вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розпорядником бюджетних коштів є Кабінет Міністрів України, який також надає роз'яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; при виплаті спірних коштів позивачу пенсійний орган керувався положення постанови Кабінет Міністрів України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою віднесеною до категорії І та є інвалідом ІІІ групи по захворюваннях, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6-ти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997р. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 01 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», а також постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р. всупереч положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір колегія суддів, враховуючи вимоги Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийшла до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими змінено положення ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Окрім того, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних їй виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду від 10 травня 2011 року у справі № 2а-740/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді М.А. Пліш
В.В. Гуляк