22 серпня 2011 р. Справа № 44120/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2009 року у справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі - УПСЗН Хмельницької міської ради) щодо виплати їй у неналежному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути з відповідача на її користь недоотриману у зв'язку з цим допомогу у розмірі 7943,12 грн. за період з липня 2007 року по лютий 2009 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2009 року вказаний позов задоволено частково та вирішено стягнути з УПСЗН Хмельницької міської ради на користь позивачки щомісячну грошову допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2166,12 грн. за період з липня по грудень 2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно із ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона має право на одержання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на відповідний рік. При вирішенні справи просить врахувати рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 і насамперед його висновки про те, що Закон України про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, а також звужувати їх зміст. Тому зміна Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміру допомоги по догляду за дитиною порівняно з розміром, початково визначеним у ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не відповідає Конституції та спеціальним законам України і є протиправною.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та у спірному 2007 році здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною у цей період, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог ОСОБА_1 у частині нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною виходячи із встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Перевіряючи правомірність вимог позивачки щодо аналогічних спірних виплат за 2008-2009 рр., колегія суддів виходить з наступних мотивів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційним, зокрема, п. 25 підпункт 12 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статтю 43, що закріплювала право застрахованої особи на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Разом із тим, п. 23 розділу II цього ж Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», на предмет конституційності не розглядався, у встановленому порядку неконституційним не визнався та своєї чинності не втратив.
Так, згідно із ст. 13 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» у редакції 2008 року право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною (а не тільки не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, як передбачалося цією нормою Закону у попередній редакції).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що як у 2008, так і у 2009 роках право позивачки ОСОБА_1 на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також розмір цієї допомоги врегульовувалися насамперед положеннями Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», як спеціального закону, що був чиним у цей період.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином та відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» виконав свій обов'язок перед позивачкою ОСОБА_1 з виплати їй такої допомоги у спірний період, а тому правових підстав для задоволення її вимог у частині зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити їй спірну недоплату колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта вищевказаних висновків суду не спростовують, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2009 року у справі № 2а-1563/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко