22 серпня 2011 р. Справа № 40032/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов'язання провести нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - УПСЗН Івано-Франківського МВК) щодо невиплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну грошову допомогу у розмірі 2124,80 грн. за період з липня по грудень 2007 року та у розмірі 4923,00 грн. за період з січня по грудень 2008 року. Стягнути з відповідача витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 74,40 грн.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2009 року вказаний позов задоволено частково, визнано неправомірними дії УПСЗН Івано-Франківського МВК щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язано здійснити нарахування та виплату допомоги за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Вирішено стягнути на користь позивачки судові витрати в розмірі 3,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що УПСЗН Івано-Франківського МВК належним чином виконав свій обов'язок перед позивачкою щодо виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм бюджетного законодавства України та не враховано видаткові можливості основного фінансового документу держави.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона як особа, яка здійснює догляд за дитиною, має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено і обмежено право на отримання зазначеної виплати у 2007 році. Розмір отриманої позивачкою у 2007 році щомісячної допомоги по догляду за дитиною суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і має обчислюватися виходячи із законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Обов'язок щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 пов'язаної із цим заборгованості за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року слід покласти на УПСЗН Івано-Франківського МВК. Строк звернення до адміністративного суду позивачкою не пропущено, оскільки вона дізналась про порушення своїх прав, отримавши відповідь УПСЗН Калуської РДА від 19.03.2009 року.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивачка є матір'ю, яка у 2007 році здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 судом першої інстанції безпідставно не враховано, що згідно із ч.2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом звернулася до суду лише у квітні 2009 року, тобто з пропущенням встановленого законом річного строку звернення до суду, на застосуванні якого наполягає відповідач.
Поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з часу прийняття 09 липня 2007 року Конституційним Судом України рішення за № 6-рп/2007, позивачкою не наведено, а відтак колегія суддів вважає належним чином невмотивованим і безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що нею строк на звернення до суду не пропущено.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог було допущено порушення норм процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2009 року у справі № 2а-1024/09 у частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов'язання провести нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.
У решті постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко