30 серпня 2011 р. Справа № 72237/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Глушка І.В., Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Господарського суду Тернопільської області від 3 грудня 2008 року у справі за позовом Приватного агропромислового підприємства «Золотий колос» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про виключення з акту опису активів,-
У листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив виключити з акта опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 01.10.2006 року № 3153 майно - будівлю телятника (літера А) загальною площею 705,8 м2. Вимоги обґрунтовані наступним: опис майна було проведено без участі адміністрації підприємства; телятник належить на праві власності селянській спілці «Золотий колос»; податкові вимоги йому на надсилалися; порушенням вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 1, ч. 2 п.п. 10.1.1 п. 10.1, п.п. 10.1.3 п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 3 грудня 2008 року позов задоволено: виключено з акта опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 01.10.2006 року № 3153 майно - будівлю телятника (літера А) загальною площею 705,8 м2.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, відмовивши у задоволенні позову. Вимоги обгрунтовані правомірністю дій працівників ДПІ при реалізації майна позивача, яке перебувало у податковій заставі.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови, виходячи з наступного.
Установлено, що у зв'язку із несплатою позивачем узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку відповідачем прийнято першу податкову вимогу № 1/39 від 08.10.2001р. із зазначенням суми податкового боргу - 2232,20 грн.; 21.11.2001р. інспекцією прийнято другу податкову вимогу № 2/137, згідно з якою податковий борг складає 5979,40 грн.
Зазначені податкові вимоги направлені на адресу позивача та отримані головним бухгалтером.
У зв'язку з непогашенням позивачем податкового боргу 30.04.2002р. відповідачем прийнято рішення № 16 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків і рахунок погашення його податкового боргу.
19.12.2005р. податковим керуючим ОСОБА_1 проведено опис активів, про що складено акт за № 3934, відповідно до якого описано яка належну позивачеві на праві власності силосну траншею, балансовою вартістю 8000,00 грн.
Згідно з актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 02.10.2006р. № 3153, описано будівлі телятника загальною площею 705,8 м2, балансовою вартістю 30457,00 грн. Податковим керуючим описано телятник, який не використовувавсь підприємством в процесі його господарської діяльності. Згідно із зазначеним актом опис проведено в присутності директора ПАП „Золотий Колос" ОСОБА_2 та в присутності двох понятих. Директор ПАП „Золотий Колос" ОСОБА_2 відмовився підписувати акт опису активів про що 02.10.2006 року складено акт, який підписано податковим керуючим та понятими.
Станом на 01 жовтня 2006 року по особових рахунках позивача рахувався податковий борг зі сплати фіксованого с/г податку у сумі 6560,43 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкова інспекція не надала суду доказів застосування нею заходу щодо стягнення коштів, належних позивачу, в рахунок погашення податкового боргу; відповідно до довідки Тернопільського обласного управління статистики № 07-116 від 07.03.2000р. серед видів господарської діяльності позивача відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстандарту України від 22.10.1996 року № 441, зазначено вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство), що віднесене до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 01.30.0. Також судом враховано непідтвердження відповідачем факту відсутності коштів, необхідних для погашення боргу, інших активів платника, які не входять до складу цілісного майнового комплексу; вважає, що проведення опису будівлі телятника, що забезпечує один з основних видів діяльності підприємства, учинено з порушенням вимог закону.
З такими висновками суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 10.1.3 п. 10. 3 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ платник податків (для державних комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та до повного погашення суми податкового боргу.
Якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу, виходячи із принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу. Таке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, визначеному цим Законом для оскарження рішень податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань або податкового боргу. При цьому протягом строку такого оскарження продаж активів платника податків, визначених за рішенням податкового керуючого, не здійснюється.
Згідно зі звітом від 04.10.2006 року, складеним ТзОВ „Фірмою Гудвіл" на виконання договору № 199 від 02.10.2006 року на проведення незалежної оцінки для визначення вартості будівлі телятника та силосної траншеї, укладеного між ним та відповідачем, ринкова вартість будівлі телятника становить 11148,00 грн., а ринкова вартість силосної траншеї (в т.ч. ПДВ) - 6612,00 грн.
Таким чином, ураховуючи, що ринкова вартість силосної траншеї без ПДВ є меншою, ніж сума податкового боргу позивача, колегія суддів вважає правомірними дії відповідача щодо визначення для продажу належної позивачеві будівлі телятника.
Неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування постанови з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області задовольнити, постанову Господарського суду Тернопільської області від 3 грудня 2008 року у справі № 15а/351-4948 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
І.В. Глушко
Повний текст рішення виготовлено 30.08.2011 року.