05 вересня 2011 р. Справа № 4673/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В грудні 2009 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області (далі УПФУ) в якому просили визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 02.04.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., що становить 2413,67 грн.
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії УПФУ щодо ненарахування в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та нарахування не в повному обсязі в період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. позивачам щомісячної соціальної державної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України про Державний бюджет на 2007-2008 роки неправомірними. Зобов'язано УПФУ провести нарахування та виплату позивачам щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України про Державний бюджет на 2007-2008 роки, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. в розмірі та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р., з урахуванням виплаченого підвищення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі є дітьми війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин мали право на підвищення виплачуваної УПФУ пенсії за віком.
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України в редакції до 07.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано, що позивачі пропустили строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернулися з позовом лише 09.12.2009 р., а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки і за період до 08.12.2008 року.
Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, то слід також зазначити, що п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню, то на думку колегії суддів відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, а тому з 22.05.2008 р. почала діяти колишня редакція ст.6 вищенаведеного Закону.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність вимогг позивачів в частині зобов'язання УПФУ провести нарахування та виплату на їх користь підвищення до пенсії за період з 09.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно у відповідності до заявлених вимог.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачам здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Колегія суддів вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивачів є покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату на їх користь підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених позивачам сум за період з 09.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно, що на думку колегії суддів відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2009 року у справі № 2а-1411/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум з 09.12.2008 року до 31.12.2008 року включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя С.П. Нос