05 вересня 2011 р. Справа № 4335/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області на постанову Городоького районного суду Львівської області від 08 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,-
В жовтні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області (далі УПФУ), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підвищення пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити пенсію, як дитині війни, з урахуванням підвищення на 30 % мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 08 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, право на яке передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю вимог та через пропущення строку на звернення з вимогами до суду.
Не погоджуючись з прийнятою постановою УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням, а відтак, має право на підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, вірно виходив з того, що невиплата підвищення до пенсії позивачу заподіяна протиправними діями відповідача. Колегія суддів вважає вірним способом відновлення порушеного права позивача покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених позивачу сум.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування строку звернення до суду відповідно до ч.2 ст.99 КАС України та про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог щодо виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, проте колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги за період з 22.05.2008 року до 14.10.2008 року оскільки позивач звернувся з позовом лише 15.10.2009 р., і ним не наведено поважних причин пропуску строку за зазначений період, а на його застосуванні наполягав відповідач. Відтак, нарахування та виплата підвищення до пенсії починаючи з 15.10.2008 року по 31.12.2008 року, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік та за період до 14.10.2008 р.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, а тому з 22.05.2008 р. почала діяти колишня редакція ст.6 вищенаведеного Закону.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання УПФУ провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 15.10.2008 р. по 31.12.2008 р. включно у відповідності до заявлених вимог.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 08 грудня 2009 року у справі № 2а-345/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області у формі невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум починаючи з 04.08.2008 року по 31.12.2008 року включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя С.П. Нос