"04" жовтня 2011 р.Справа № 14/17-2252-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 524 від 09.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 23.12.2010 року)
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 131 від 19.08.2011 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною, м. Київ
на рішення господарського суду Одеської області від „13” липня 2011 року
по справі № 14/17-2252-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укратлантік”, м. Одеса
до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю, м. Одеса
про стягнення 12 657,77 грн.
06.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” (далі по тексту -позивач, ТОВ „Укратлантік”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною в особі Південного територіального управління регіонального розвитку та контролю (далі по тексту -відповідач, ДП ППВВСД в особі Південного ТУРРК) про стягнення заборгованості за договором № 17/325 від 18.08.2009 року у сумі 12 657,77 грн. у тому числі 10 246,94 грн. основного боргу, 1 998,15 грн. пені, 307,41 грн. інфляційні витрати, 105,28 грн. 3 % річних. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача і всі судові витрати.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що при проведенні позивачем перевірки взаємних розрахунків за період з 28.08.2009 року по 30.03.2011 року включно, було виявлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору та вимог чинного законодавства має заборгованість перед позивачем у сумі 10 246,94 грн., перерахованих позивачем на рахунок відповідача авансовими платежами, натомість договірних послуг, які б були підтверджені Актами відповідачем фактично не надано.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011 року (суддя Горячук Н.О.) позовні вимоги ТОВ „Укратлантік” задоволені повністю. Стягнуто з ДП ППВВСД на користь ТОВ „Укратлантік” 10 246 грн. 94 коп. основного боргу, 1 998 грн. 15 коп. пені, 307 грн. 41 коп. інфляційні витрати, 105 грн. 28 коп. 3 % річних, 126 грн. 58 коп. держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Такий висновок суду обґрунтований посиланнями на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України та вмотивований тим, що відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем у сумі 10 246,94 грн., позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому позовні вимоги, як в частині стягнення основного боргу, так і в часині стягнення штрафних санкцій є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 26.07.2011 року видано відповідний наказ.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП ППВВСД звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ „Укратлантік” відмовити повністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
На думку скаржника, позивачем не представлено доказів, які б спростували чи підтвердили б факт надання послуг згідно Договору. Натомість послуги, які були надані підтверджуються підписаними сторонами Актами виконаних робіт, що передбачено п.3.4 Договору. В матеріалах справи відсутнє посилання на акт за червень 2010 року № 2380 на суму 7 113,13 грн., що підписаний з двох сторін, претензій та заперечень на даний акт не надходило, а тому він вважається прийнятим, а послуги надані належним чином та прийнятті без зауважень.
За твердженням скаржника, згідно положень Постанови КМУ від 26.07.2001 року № 915 „Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини”, у підприємства (Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною) відсутні правові підстави для повернення грошових коштів ТОВ „Укратлантік”.
Скаржник вважає, що відсутність актів виконаних робіт не свідчить про ненадання Виконавцем таких послуг. В акті приймання-передачі робіт зазначено, які послуги надавались, стосовно яких матеріалів, ціна послуги та загальна вартість послуг.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу ДП ППВВСД залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 18.08.2009 року ТОВ „Укратлантік” (Замовник) та Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною в особі, якою є Південне територіальне управління регіонального розвитку та контролю (Виконавець) уклали договір № 17/325ІМ та додаткову угоду № 1 до цього Договору.
Відповідно до п.1 Договору, Виконавець надає Замовнику послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів імпортованої продукції на умовах і за тарифами, визначеними договором згідно Постанови КМ України № 915 від 26.07.2001 року зі змінами та доповненнями.
Згідно із пунктами 2.1.1-2.1.3 Договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів, визначених у п.1 Договору. У разі невідповідності відходів тари і пакувальних матеріалів як вторинної сировини, вимогам діючих стандартів для подальшої переробки чи утилізації, організувати проведення знищення чи захоронення цих відходів. За підсумками кожного місяця, відповідно до суми оплати, здійсненої замовником, надати акт про надання послуг.
Замовник зобов'язується надати Виконавцю відомість „Про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту” з зазначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, що заповнюється відповідно до вантажної митної декларації, інвойсу, чи інших товаросупровідних документів (якщо інший порядок контролю за тарою і пакувальними матеріалами, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту, не встановленого діючим законодавством. Прийняти послуги, зазначені у п.1 Договору, та протягом десяти робочих днів з дня відправлення Виконавцем, або отримання Акту представником Замовника, направити Виконавцю підписаний Акт. У випадку, коли Виконавець протягом вказаного терміну не отримує від Замовника підписаного Акту, або обґрунтовану відмову від його підписання, в день закінчення вказаного строку, такий Акт вважається прийнятим Замовником, а послуги належне наданими та прийнятими без зауважень. В такому випадку Акт наданих послуг без підпису Замовника з надписом „Зауважень від Замовника у встановлений строк не надійшло” є для сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими Замовником у повному обсязі без зауважень. Оплатити послуги Виконавця, визначені у п.1 Договору, до закінчення митного оформлення у відповідності з обсягом, зазначеним Замовником у Відомості, згідно з тарифами, затвердженими п.2 постанови КМ України від 26.07.2001 року № 915 зі змінами та доповненнями, здійснивши оплату у порядку та у строки, передбачені п.5 Договору. (п.п.2.3.1-2.3.3 Договору).
Пунктами 3.1-3.3 Договору встановлено, що Виконавець організовує збирання, заготівлю та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів шляхом залучення до виконання на конкурсних засадах спеціалізованих підприємств, які мають відповідні ліцензії та умови щодо надання послуг із збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів, або шляхом використання власних виробничих потужностей, як на території прогнозованого розповсюдження, зазначеній у Відомості, так і по всій території України сторони визнають, що використані тару і пакувальні матеріали, відносно яких виконавцем організовується надання послуг замовнику, не підлягають ідентифікації і визначенню будь-яких часових періодів чи обмеження щодо настання моменту їх виникнення та розповсюдження по всій території України після використання її кінцевим споживачем. Виконавець відповідно до наданої замовником Відомості здійснює облік та аналізує інформацію про обсяги тари і пакувальних матеріалів та організовує надання послуг, як на прогнозованій території, зазначеній в Відомості, так і по всій території України.
Сума договору складається із сум, зазначених у Відомостях, наданих Замовником, які є невід'ємною частиною Договору, остаточна сума по кожній партії продукції підтверджується в Акті, враховуючи п.2.3.2 Договору (п.4.1 Договору).
Згідно із пунктом 5.1 Договору, Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування коштів на його спеціальний казначейський рахунок. В платіжному документі замовник зобов'язаний вказати номер та дату договору, а також номер та дату Відомості, за якими здійснюється оплата. Обов'язок по здійсненню розрахунків договором виникає у Замовника стосовно надання послуг щодо тари і пакувальних матеріалів з-під імпортованої продукції -на момент митного оформлення, незалежно від термінів надання Виконавцем Акту (п.5.2 Договору).
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 29.01.2010 року до Договору №17/325ІМ від 18.08.2009 року викладено пункт 11.1 Договору в такій редакції: „Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.07.2011 року”.
Відповідно до пункту 11.2 Договору, у разі відсутності письмових заяв сторін про розірвання Договору за два місяця до закінчення терміну дії зазначеного в п.11.1 Договору, Договір пролонгується на той же термін і на тих же умовах. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про розірвання Договору, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору № 17/325ІМ від 18.08.2009 року ТОВ „Укратлантік” в період з 28.08.2009 року по 22.09.2010 року здійснило на користь відповідача оплату договірних послуг на загальну суму 73 382,68 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та квитанціями.
Між тим, за твердженням позивача, відповідач порушив свої зобов'язання за договором № 17/325ІМ від 18.08.2009 року. Так, при проведенні перевірки взаємних розрахунків між сторонами в період з 28.08.2009 року по 30.03.2011 року включно, було виявлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 10 246,94 грн., перерахованих позивачем на рахунок відповідача авансовими платежами, натомість договірних послуг, які б були підтверджені Актами та Відомостями, відповідачем фактично надано не було.
У зв'язку з викладеним, 17.11.2010 року ТОВ „Укратлантік” надіслало на адресу відповідача лист № 300 з проханням повернути грошові кошти у сумі 10 302,36 грн., що були перераховані авансом на розрахунковий рахунок „Укрекомресурси” ДП.
01.02.2011 року ТОВ „Укратлантік” надіслало на адресу відповідача претензію № 28 в якій просить повернути грошові кошти, сплачені авансом, за послуги які не були надані у сумі 10 302,36 грн. Також позивач просив відповідача сплатити і штрафні санкції у сумі 1 236,57 грн.
Такі лист та претензія ТОВ „Укратлантік” залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами -Одеським ОУ ДКУВВС „Укрекокомресурси”, як Виконавцем, та ТОВ „Укратлантік”, як Замовником, склалися правовідносини пов'язані з наданням послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів імпортованої продукції, про що 18.08.2009 року було укладено відповідний договір № 17/325ІМ.
Як було вище зазначено, пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 29.01.2010 року до Договору № 17/325ІМ від 18.08.2009 року викладено пункт 11.1 Договору в такій редакції: „Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.07.2011 року”. Але ж, відповідно до пункту 11.2 Договору, у разі відсутності письмових заяв сторін про розірвання Договору за два місяця до закінчення терміну дії зазначеного в п.11.1 Договору, Договір пролонгується на той же термін і на тих же умовах. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про розірвання Договору, то Договір № 17/325ІМ від 18.08.2009 року станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору № 17/325ІМ від 18.08.2009 року ТОВ „Укратлантік” здійснювало відповідні авансові платежі на користь відповідача, а останній надавав позивачу відповідні послуги.
ТОВ „Укратлантік”, звертаючись до відповідача з листом № 300 від 17.11.2010 року та претензією № 28 від 01.02.2011 року, неправомірно вимагало повернути грошові кошти, сплачені авансом, за послуги які не були надані, оскільки відповідач від виконання послуг не відмовлявся та договір № 17/325ІМ від 18.08.2009 року був дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, а тому ТОВ „Укратлантік” мало право вимагати саме виконання послуг, а не повернення грошів.
ТОВ „Укратлантік” передчасно звернулося 06.06.2011 року до господарського суду Одеської області з даним позовом, оскільки, по-перше, відповідач не відмовлявся виконувати послуги за Договором № 17/325ІМ від 18.08.2009 року, а позивач не вимагав від відповідача виконання таких послуг, по-друге, Договір №17/325ІМ від 18.08.2009 року, згідно з п.2 Додаткової угоди № 1 від 29.01.2010 року до Договору та п.11.1 Договору, був та є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, тобто для виконання своїх обов'язків в натурі, а саме надання відповідачем позивачу послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів імпортованої продукції.
Крім того, ТОВ „Укратлантік” безпідставно та невірно здійснило нарахування штрафних санкцій, відповідно до ст.ст. 549, 625 ЦК України та ст.ст. 230, 231 ГК України, оскільки нарахування таких штрафних санкцій передбачено положеннями зазначених статей лише за порушення грошового зобов'язання, чого в даному випадку не було.
ТОВ „Укратлантік” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від „13” липня 2011 року по справі № 14/17-2252-2011 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ДП ППВВСД - задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „13” липня 2011 року по справі № 14/17-2252-2011 скасувати.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укратлантік” (65000, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського,39-Е, код ЄДРПОУ 35008375) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинної сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського,23-В, код ЄДРПОУ 20077743) 63,28 грн. -витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Повний текст постанови
складено „07” жовтня 2011 року.