01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2011 № 50/5
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Пантелієнка В.О.
Гарник Л.Л.
при секретарі:
Від позивача 1: не зявився,
Від позивача 2: ОСОБА_1. - представник за довіренністю,
Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 07.08.2009 року № 08/09)
Від Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону:
Не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянув апеляційну скаргу
Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 28.02.2011 року
у справі № 50/5 (суддя: Головатюк Л.Д.)
за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в
інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України
2.Військової частини А0215
до Науково-виробничого і комерційного товариства з обмеженою
відповідальністю «Бриз» ЛТД
про спонукання до виконання умов договору
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року по справі 50/5 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. у справі 50/5 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення.
Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин позовну давність, судом безпідставно було встановлено, що в порушення умов договору прилади були передані в інші військові частини, висновок Заводу «Генератор» не може оцінюватись як висновок експерта.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами та вимогами Позивача, викладеними ним в апеляційній скарзі і просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники Позивача 1 та прокуратури в судове засідання незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки. У зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Як видно з матеріалів справи, 25.10.2006 між військовою частиною А0215 та Науково-виробничим і комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "БРИЗ" ЛТД укладено договір закупівлі № 96/06.
Відповідно до цього Договору відповідач (виконавець за Договором) зобов'язався поставити позивачу-2(замовник за Договором) через військову частину А 0177 електровакуумні прилади МИУ - 41 (далі - прилади) у кількості 5 одиниць вартістю 145 200 грн. кожний (у тому числі ПДВ - 24 200,00 грн.) на загальну суму 726 000 грн. 00 коп. (у тому числі ПДВ - 121 000 грн. 00 коп.).
Відповідно до п. 2.1 Договору якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам технічних умов, зазначеним у додатку до Договору, формулярах на прилади.
На виконання основного зобов'язання 07.12.2006 прилади у кількості 5 одиниць були поставлені виконавцем до військової частини А0177 (м. Полтава) та прийняті представником замовника. Факт прийняття було оформлено Актом приймання № 922 від 07.12.2006 (копія в матеріалах справи).
За рішенням замовника з метою використання приладів за їх функціональним призначенням в грудні 2006 року прилади були передані військовій частині А3730 (м. Шепетівка).
Під час проведення робіт по введенню приладів в експлуатацію (робочий режим) було встановлено, що вони не придатні до експлуатації.
В подальшому, з метою забезпечення усунення несправностей (заміни) приладів командиром військової частини на адресу виконавця було направлено повідомлення про виклик представника (копія повідомлення про виклик від 27.03.2007 № 343 в матеріалах справи).
Надалі, після прибуття представника НВК TOB "БРИЗ" ЛТД у його присутності було складено Рекламаційний акт від 29.03.2007 № 53 (копія в матеріалах справи), в якому відображено виявлені дефекти.
Як зазначає прокурор, всі зазначені дефекти свідчили про несправний технічний стан приладів, його невідповідність вимогам нормативно-технічної документації.
З метою виконання гарантійних зобов'язань виконавцем було проведено заміну двох несправних приладів (МИУ-41 № 134Д25 та № 134Д17) на справні (МИУ-41 №134П7 та №134П4). Окрім цього, було проведено роботи по відновленню ще двох приладів (МИУ-41 № 134Д30 та № 134Д19), за результатами чого складено Акт задоволення рекламації від 12.07.2007 № 142 (копія в матеріалах справи).
З огляду на необхідність відновлення озброєння та військової техніки Повітряних Сил ЗС України 29.03.2007 згідно з рішенням замовника один із приладів (МИУ-41 №134Д14) було передано до військової частини А2847 (м. Стрий), яка входить до складу Повітряних Сил ЗС України.
Після проведення відповідних підготовчих робіт прилад був введений в експлуатацію. Разом з тим, як зазначає прокурор, протягом певного часу відмічалася його нестабільна робота, а 25.07.2007 - він вийшов з ладу.
31.07.2007 командиром військової частини на адресу НВК TOB "БРИЗ" ЛТД було надіслано повідомлення про виклик представника.
У зв'язку із тим, що представник виконавця, прибувши у військову частину, відмовився від складання акту рекламації, а надані ним усні гарантії щодо заміни у місячний строк несправного приладу не були виконані, - у жовтні 2007 року військовою частиною А2847 в односторонньому порядку було складено акт рекламації (копія акту рекламації від 31.10.2007 № 194 в матеріалах справи), один примірник якого направлено на адресу виконавця.
В листопаді 2007 року представник НВК TOB "БРИЗ" ЛТД, прибувши за викликом до військової частини А2847, отримав прилад МИУ-41 № 134Д14 з метою його заміни, про що складено відповідний акт (копія акту технічного стану № 197 від 29.11.07 додасться).
Втім, несправний прилад не був замінений, а через три місяці повернутий до військової частини з повідомленням про відмову у проведенні заміни (лист директора НВК TOB "БРИЗ" ЛТД від 06.03.08 № 2 додасться).
05.09.2007 згідно з рішенням замовника один із відновлених у липні 2007 року приладів (МИУ-41 № 134Д30) було передано до військової частини А4527 (м. Золотоноша), яка входить до складу Повітряних Сил ЗС України.
Однак прокурор зазначає, що у процесі введення приладу в експлуатацію було виявлено його технічну несправність.
24.11.2007 військовою частиною направлено повідомлення про виклик представника виконавця (копія повідомлення про виклик представника № 854/11/27 від 24.11.2007 в матеріалах справи).
З огляду на залишення цього документу без реагування військовою частиною було в односторонньому порядку складено акт рекламації (копія акту рекламації від 02.12.2007 № 187 в матеріалах справи).
З огляду на зазначене позивачем-2 недоліки поставленого відповідачем товару були виявлені в 2007 році.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду міста Києва про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Як встановлено судом, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
В силу ст. 258 ч.2 п.4 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 ЦК України).
У відповідності до ст. 681 ЦК України, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявленні недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 цього Кодексу.
Стаття 680 ЦК України визначає строки впродовж яких можуть бути виявлені недоліки проданого товару. Зокрема:
якщо на товар не встановлено гарантійний строк, строк виявлення недоліків обмежений двома роками; якщо на товар встановлено гарантійний строк, недоліки можуть бути виявлені впродовж гарантійного строку. Як слідує із позовної заяви і підтверджується матеріалами справи, недоліки, на які посилаються позивачі, були дійсно виявлені в межах гарантійного строку, а саме:
стосовно недоліків приладу МИУ-41 № 134Д14 -25.07.2007;
стосовно недоліків приладу МИУ-41 № 134ДЗО - 24.11.2007.
Однак, впродовж року з моменту виявлення цих недоліків (в межах строку позовної давності), незалежно від причини виникнення цих недоліків, позивачі(прокуратура) не зверталися до суду з відповідним позовом, а звернутися лише через три роки, коли уже сплив строк позовної давності.
У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем було заявлено про необхідність застосування до позовних вимог, що є предметом розгляду в рамках цивільної справи № 50/5 позовної давності.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.
Крім того, за умовами договору закупівлі № 96/06 від 26.10.2006, відповідач поставив позивачеві-2 НВЧ - прилади МИУ-41.
Як передбачено п.13.2. Договору, військова частина А 0215 є головним розпорядником для військових частин А 0302, А 1945, А 0255С, А 0177.
Відповідно, п.13.3. договору передбачено, що вищезазначені військові частини виконують обов'язки за даним Договором, в частині що їх стосується. Вони мають право вести переписку, отримувати платіжні та інші документи.
Однак, в порушення умов договору, командування військової частини А0215 передало отримані прилади зовсім в інші військові частини, в яких відсутня матеріально-технічна база і належні спеціалісти для підготовки приладів до запуску.
Зокрема, спірний прилад МИУ-41 № 134Д14 було передано до військової частини А2847( м. Стрий).
Прилад МИУ-41 № 134Д30 було передано до військової частини А 4527 (м. Золотоноша).
Отже, прилади були передані до військових частин, які не були визначені в договорі.
Безумовно, придбавши прилади за договором купівлі - продажу, покупець має право, у відповідності до ст. 319 ЦК України, розпорядитися товаром на власний розсуд. Однак, в такому випадку, продавець не повинен нести відповідальність за якість, оскільки договором були визначені коло осіб перед якими у продавця могли виникнути обов'язки.
Щоб підтвердити відсутність матеріально-технічної бази, а також відповідних знань і навиків щодо введення приладів в експлуатацію, один з цих приладів був отриманий відповідачем і направлений на дослідження до спеціалізованого державного підприємства Завод «ГЕНЕРАТОР». Згідно висновку комісії від 13.12.2007, недоліки в приладі пов'язані з браком експлуатації(копія висновку в матеріалах справи).
Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 за клопотанням представника в/ч А0215 було призначено судову експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, КНДІСЕ. На вирішення експерта(ів) були поставлене наступне питання: Чи є несправність спірних приладів МИУ - 41 - наслідком неналежної експлуатації у військових частинах Повітряних Сил України?
29.07.2011 до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшов лист з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про повернення матеріалів господарської справи № 50/5 у зв'язку з неможливістю проведення даної експертизи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, Позивачем по справі, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2011р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону, суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2011р. у справі № 50/5 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону
- без задоволення.
2. Матеріали справи № 50/5 повернути до Господарського суду м. Києва
Головуючий суддя Верховець А.А.
Судді Пантелієнко В.О.
Гарник Л.Л.