29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" жовтня 2011 р. Справа № 22/5025/1579/11
За позовом Виробничо-постачальної асоціації "Хмельницькоблагрошляхбудсервіс" м. Хмельницький < в особі > < Позивач в особі,назва >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівський щебеневий завод" смт.Чемерівці, Хмельница область < поле для вводу >
про спонукання виконати мирову угоду
Суддя Заверуха С.В.
За участю представників сторін:
позивача: Крамар В.І. - голова асоціації
ОСОБА_1 - представник за довіреністю №15 від 14.09.2011 р.
відповідача: Демчик А.В. - директор
Суть спору: Позивач Виробничо-постачальна асоціація "Хмельницькоблагрошляхбудсервіс" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівський щебеневий завод" (відповідач) про спонукання відповідача виконати своє зобов'язання повернути 45000,00грн. зворотної безвідсоткової матеріальної допомоги на розрахунковий рахунок позивача згідно мирової угоди від 29.12.2009р. затвердженої господарським судом Хмельницької області 18.01.2010р.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідно до укладеної між сторонами мирової угоди від 29.12.2009р. відповідач зобов'язався повернути позивачу кошти у сумі 45000,00грн. в термін до 30.06.2010р. Зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди, позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції про примусове виконання ухвали суду. Проте, постановою від 28.02.2011р. державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження.
Враховуючи, що станом на день подання позову до суду відповідачем взятих на себе зобов'язань не виконано, позивач звернувся до суду про їх примусове виконання.
Представник позивача в засіданні суду позові вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні зазначив про часткове повернення зворотної безвідсоткової матеріальної допомоги в розмірі 12 000,00 грн., в підтвердження чого подав суду платіжні доручення.
29.12.2009р. між позивачем (Виробничо-постачальною асоціацією "Хмельницькоблагрошляхбудсервіс") та відповідачем (товариством з обмеженою відповідальністю "Долинівський щебеневий завод" було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.01.2010р. у справі №10/2339.
Згідно п. а мирової угоди, сторони дійшли згоди, що Позичальник (ТОВ "Долинівський щебеневий завод") зобов'язується повернути 45 000,00 грн. зворотної безвідсоткової матеріальної допомоги на розрахунковий рахунок "Позикодавця" в термін до 30 червня 2010р. Останньою датою перерахування коштів для Позичальника є 30 червня 2010р.
Проте, відповідач за мировою угодою зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся з заявою до відділу державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції від 28.02.2011р. на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали №10/2339 від 18.01.2010р., оскільки у пред'явленій ухвалі відсутній підпис судді.
Постановою Державної виконавчої служби Чемеровецького районного управління юстиції від 29.04.2011р. в порядку п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали №10/2339 від 18.01.2010р., оскільки у пред'явленому до виконання виконавчому документі відсутній характер примусового чи зобов'язального виконання, що виключає здійснення виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з позовом про спонукання товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівський щебеневий завод" виконати своє зобов'язання повернути 45000,00 грн. зворотної безвідсоткової матеріальної допомоги на рахунок Виробничо-постачальної асоціації "Хмельницькоблагрошляхбудсервіс", згідно мирової угоди від 29.12.2009р., затвердженої ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.01.2010р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмету позову.
Про прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч.4 ст. 78 ГПК України).
При цьому, суд зазначає, що мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши згоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Спір може бути врегульований укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу.
На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суду; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.
Правова позиція проте, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України, викладена у постанові ВСУ від 20.01.2009 р. у справі №24/489.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Зазначене кореспондується з п. 2 ч.2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого підлягають виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у господарських справах.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України від 25.04.2008р. №04-5/141 наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документа, а саме: у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Зі змісту, наявної в матеріалах справи, ухвали господарського суду від 18.01.2010р. про затвердження мирової угоди, вбачається, що дана ухвала відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", що свідчить про те, що вказана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню виконавчою службою.
Крім того, якщо мирова угода, яка затверджена судом, припускає добровільне її виконання, а Закон України "Про виконавче провадження" направлений на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), то у разі невиконання стороною умов такої угоди у добровільному порядку, заінтересована сторона має право звернутися до суду, який виніс ухвалу про затвердження мирової угоди, із заявою про зміну порядку її виконання, з добровільного на примусовий, що стане підставою для вчинення Державною виконавчою службою дій, спрямованих на примусове виконання (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 13.09.2010 р. по справі №3/324-09).
Таким чином, виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду, врегульовано нормами процесуального права, у зв'язку з чим у сторін з укладанням такої угоди, і лише у разі її затвердження судом, виникають не цивільні чи господарські права та обов'язки, а господарсько-процесуальні права та обов'язки. Зокрема, право на зміну способу та порядку виконання такої ухвали, встановлене ст. 121 ГПК України; право на пред'явлення її до виконання, визначене ст. 115 ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, з огляду на те, що ухвала від 18.01.2010р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі містить в собі всі вимоги передбачені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" до виконавчого документа, а саме необхідні відомості щодо назви і дати видачі документа, найменування органу, прізвища та ініціалів посадової особи, що його видали (суддя Виноградова В.В.), стягувача та боржника (повного найменування, адреси, ідентифікаційного коду), дати набрання чинності ухвали (18.01.2010р.), строку пред'явлення до виконання (до 18.01.2013р.), а також підписана суддею із зазначенням прізвища та ініціалів та скріплена гербовою печаткою, суд вважає, що ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин, зважаючи на рекомендації Вищого господарського суду України від 25.04.2008р. №04-5/141 та враховуючи що ухвала господарського суду від 18.01.2010 року по справі №10/2339 є виконавчим документом, заявлена вимога не може бути самостійним предметом позову та розглядатись в господарських судах в порядку окремого позовного провадження, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1ч.1 ст. 80 ГПК України (аналогічна позиція в постановах Вищого господарського суду України по справі №3/324-09 від 13.09.2010 р., №36/157 від 24.11.2010 р.).
У зв'язку з припиненням провадження у справі з наведених вище підстав, сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню, про що слід видати довідки.
Керуючись п.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі № 22/5025/1579/11 припинити.
Повернути виробничо-постачальній асоціації "Хмельницькоблагрошляхбудсервіс" (м. Хмельницький, вул. І. Богуна,4, код 03577852) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 450,00 грн., сплачене згідно з квитанцією №7 від 06.09.2011 року (на суму 102 грн.) та квитанцією №108/111 від 26.09.2011 р. (на суму 348 грн.), та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно з квитанцією №8 від 06.09.2011 р., про що видати довідки.
Суддя С.В. Заверуха
віддруковано 3 примірка: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.