Справа № 4ск-474/11
іменем України
"04" жовтня 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Чернюк А.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Прядко Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.07.2011 року відносно Генерального директора Концерну РРТ ОСОБА_3 та інших працівників Концерну за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 172, 366 КК України,
Скаржник звернувся до суду зі скаргою на постанову помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Прядко Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.07.2011 року відносно директора Концерну РРТ ОСОБА_3 та інших працівників Концерну за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 172, 366 КК України.
Свою скаргу мотивує тим, що перевірка обставин викладених у його скарзі проводилася неякісно, оскільки його трудові права були грубо порушені Генеральним директором Концерну РРТ ОСОБА_3, його звільнення проводилось без законних підстав. Помічник прокурора, який виносив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи не дав належної оцінки обставинам справи та не встановив суб'єктивну сторону складу злочину, що характеризується умисною формою вини ОСОБА_3
В судове засідання скаржник не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заяву про відвід головуючому у справі та представнику прокуратури Шевченківського району м. Києва, в якій просив розглядати справу у його відсутність.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова від 18.07.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи є законною та обґрунтованою.
Вислухавши доводи прокурора, вивчивши відмовний матеріал № 1\401-11 та матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи ; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Частиною 4 ст. 97 КПК України передбачено, що, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим, або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Таким чином, розгляд заяв і повідомлень про злочин, як діяльність прокурора, слідчого, дізнавача, судді, полягає у їх вивченні, аналізі, оцінці, у разі необхідності перевірці, й прийнятті рішень по суті.
При розгляді заяв та повідомлень з'ясовуються наступні обставини, а саме: чи є отримана заява або повідомлення про вчинений злочин підставою для порушення кримінальної справи; чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину; чи вбачається в діянні, про яке повідомлено, конкретний вид злочину; за якою статтею або сукупністю статей може бути кваліфіковано даний злочин; чи мають підстави для відмови в порушенні кримінальної справи; якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини; чи є потреба у перевірочних діях, спрямованих на з'ясування тих чи інших обставин і необхідних для прийняття обґрунтованого рішення по суті; чи підлягає заява (повідомлення) передачі за належністю в інший правоохоронний орган; чи є сукупність відомостей про вчинений або підготовлений злочин достатньою для прийняття остаточного рішення, передбаченого законом.
Тобто перевірка заяви або повідомлення про злочин проводиться у разі необхідності.
Як вбачається з відмовного матеріалу, за результатами проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 постановою помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Прядко Р.В. від 18.07.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно директора Концерну РРТ ОСОБА_3 та інших працівників Концерну за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 172, 366 КК України.
На думку суду, при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи помічником прокурора було виконано вимоги ст. 99 КПК України, належним чином проаналізовано та дано відповідну оцінку всім доводам заявника, проаналізовано всі обставини зазначені заявником в своїй заяві про злочин, прийнято обґрунтоване рішення, яке базується на діючому законодавстві. Крім того, як вбачається я з матеріалів перевірки в процесі її проведення, прокуратурою Шевченківського району м. Києва направлялися матеріали для проведення перевірки за зверненням ОСОБА_1 щодо порушення його трудових прав посадовими особами Концерну РРТ до Державної територіальної інспекції праці в м. Києві та до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики, витребовувалися з Концерну РРТ документи (довідка про середню заробітну плату ОСОБА_1; наказ по звільнення ОСОБА_1 від 14.03.2011 року; наказ про зміну дати звільнення ОСОБА_1 від 16.05.2011 року; листок непрацездатності ОСОБА_1.), відбиралися пояснення у Генерального директора Концерну РРТ ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_4, заступника генерального директора ОСОБА_5, юрисконсульта ОСОБА_6 з приводу порушення трудового законодавства посадовими особами Концерну РРТ в частині звільнення ОСОБА_1 та щодо підроблення довідки про середню заробітну плату.
За таких обставин скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Прядко Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.07.2011 року відносно директора Концерну РРТ ОСОБА_3 та інших працівників Концерну за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 172, 366 КК України слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Прядко Р.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.07.2011 року відносно директора Концерну РРТ ОСОБА_3 та інших працівників Концерну за ознаками злочинів, передбачених ст..ст. 172, 366 КК України залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя