01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" жовтня 2011 р. Справа № 02-03/1334/10
Суддя Привалов А.І., розглянувши позовні матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Топоренко»(07834, Київська область, Бородянський район, с. Озера, вул. Шевченка, 2-б)
до Озерської сільської ради Бородянського району Київської області (07834, Київська область, Бородянський район, с. Озера, вул. Шевченка, 2-б)
про стягнення 262125,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Топоренко»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Озерської сільської ради Бородянського району Київської області про стягнення з останнього 262125,00 грн. вартості поверненого майна.
Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
Приписами ст. 56 ГПК України із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви» № 3382-ІV від 19.05.2011 р., позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В порушення зазначених норм права, матеріали поданої позовної заяви не містять опису вкладення у цінний лист, що не дає можливості суду надати оцінку, чи були надіслані іншій стороні копії позовних матеріалів.
Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
При дослідженні позовної заяви, судом встановлено, що заявником при визначенні позивача та відповідача, разом із визначенням їх реквізитів не дотримано вимог щодо зазначення ідентифікаційних кодів суб'єктів господарської діяльності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів»(ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
З наданих матеріалів позовної заяви вбачається, що додані заявником до позовної заяви копії документів не засвідченні належним чином, тобто заявником не дотримано вимог щодо належного їх оформлення.
Крім того, додатково суд повідомляє, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, мова судочинства визначається статтею 21 Закону України «Про мови в Українській РСР».
Частиною 1 статті 21 Закону України «Про мови в Українській РСР»встановлено, що арбітражне провадження у справах за участю сторін, які знаходяться на території Української РСР, здійснюється українською мовою.
Таким чином, при повторному зверненні до суду заявнику слід мати на увазі, що судочинство на території України здійснюється українською мовою, а отже позовна заява має бути складена українською мовою.
За таких обставин, позовна заява не може бути прийнятою до розгляду господарським судом Київської області та підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Топоренко», разом з доданими до неї матеріалами, всього на 57 аркушах, в т.ч. оригінали квитанцій № 7706 від 27.09.2011 р., № 7710 від 27.09.2011 р., поштового конверту, в якому надійшла позовна заява) повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя А.І. Привалов