01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" жовтня 2011 р. Справа № 10/128-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Худолій А.С.
розглянувши справу № 10/128-11
за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ;
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське
будівельно-монтажне управління № 2 АТВТ «Трест
«Південатоменерго», м. Біла Церква;
2) міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського
міськрайонного управління юстиції Київської області,
м. Біла Церква;
3) районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського
міськрайонного управління юстиції Київської області,
м. Біла Церква;
про зняття арешту з заставленого майна
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 149 від 07.04.2010р.;
від відповідачів: не з'явились.
обставини справи:
До господарського суду Київської області звернулось з позовом публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»(надалі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське будівельно-монтажне управління № 2 АТВТ «Трест «Південатоменерго» (надалі -відповідач 1), міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (надалі -відповідач 2), районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (надалі -відповідач 3) про зняття арешту з заставленого майна.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що дії відповідача 2 та відповідача 3, пов'язані із накладенням арешту на предмет іпотеки - об'єкт незавершеного будівництва, 100 % готовності, а саме: нежитлові будівлі літ. «А»- виробничий корпус, 6092,50 кв. м., «Б» - водомаслогрійка, 128,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»на праві власності, порушують права позивача, як іпотекодержателя, та є неправомірними.
Ухвалою від 22.07.2011р. суд порушив провадження у справі № 10/128-11 та призначив розгляд справи на 13.09.2011р.
Ухвалою від 13.09.2011р. суд, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням позивача продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 27.09.2011р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів та нез'явленням у судове засідання повноважних представників відповідачів 2 та 3.
Присутнім в судовому засіданні 27.09.2011 р. представником позивача частково надано документи, витребувані судом, та підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Присутнім в судовому засіданні представником відповідача 3 надані документи, витребувані судом та письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про те, що арешт було накладено на все майно боржника ТОВ «Таро-Пак»без його конкретизації. Однак, у подальшому матеріали виконавчого провадження були направлені за належністю до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, у зв'язку чим районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області просить визнати його неналежним відповідачем по справі та замінити районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.
Представник позивача заперечив проти виключення з числа відповідачів районний відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, оскільки саме останнім було накладено арешт на заставлене майно.
Суд відмовив у клопотанні відповідача 3 щодо заміни неналежного відповідача, оскільки міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області вже включено до складу відповідачів по справі.
Проте, представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останні належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, вимоги ухвал суду від 22.07.2011р. та від 13.09.2011р. відповідач 2 не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов до суду не надіслав.
Ухвалою від 27.09.2011р. суд відклав розгляд справи на 06.10.2011р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів, нез'явленням у судове засідання повноважного представника відповідача 2 та необхідністю витребування нових доказів по справі.
Присутнім в судовому засіданні 06.10.2011р. представником позивача частково надано документи, витребувані судом, та підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
В судове засідання 06.10.2011р. представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча останні були належним чином повідомлені про місце і час проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представників відповідачів, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
23.06.2006р. між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого, відповідно до п. 1.6. Статуту, є публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Салекс», було укладено Кредитний договір №49.8/26/2006-КЛТ та додаткові угоди до нього.
Відповідно до умов кредитного договору та на підставі Додаткової угоди № 1 від 05.07.2006р. і Додаткової угоди № 2 від 29.09.2006р. позивач надав, а TOB «Салекс»отримало кредит в сумі 2000000 (два мільйони) доларів США.
З метою забезпечення виконання TOB «Салекс»зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ТОВ «Таро-Пак»24.11.2006р. було укладено Іпотечний договір № 49.8/26/1378/06, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №1999 (надалі - іпотечний договір), за яким ТОВ «Таро-Пак»передала, а позивач прийняв в іпотеку об'єкт незавершеного будівництва, 100 % готовності, а саме: нежитлові будівлі літ. «А»- виробничий корпус, 6092,50 кв.м., «Б» - водомаслогрійка, 128,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А та належить іпотекодавцю на праві власності.
24.11.2006р., на підставі Іпотечного договору № 49.8/26/1378/06, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено відомості про обтяження предмету іпотеки (реєстраційний запис № 4110775), що підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек № 31433062 від 18.05.2011р.
Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2, 4.1, 4.2 іпотечного договору, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості TOB «Салекс»за кредитним договором.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
03.07.2009р. на адресу позивача надійшов лист міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області за №13249 від 30.06.09, яким було повідомлено про те, що на примусовому виконанні в міському відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходиться наказ господарського суду Київської області від 06.10.2008р. за № 2/173-08 про стягнення з ТОВ «Таро-Пак»на користь TOB «БМУ № 2 АТВТ «Трест «Південатоменергобуд»боргу в сумі 321737,43 грн. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження і за актом опису й арешту майна від 20.11.2008р. описано і накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва, 100 % готовності, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А та належить іпотекодавцю на праві власності. При цьому, боржник повідомив державну виконавчу службу, що зазначене майно знаходиться в іпотеці.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу після отримання Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 31432859 від 18.05.2011р., стало відомо, що постановами державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 03.06.2010р. та від 21.01.2011р. накладено арешт на все майно належне на праві власності ТОВ «Таро-Пак»та оголошено заборони на його відчуження.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Згідно ст. 573 Цивільного кодексу України, заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
За змістом ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, окремим видом застави є застава нерухомого майна (іпотека).
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
При цьому, згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.ст. 36, 38 Закону України «Про іпотеку»та п.п. 3.2.1, 3.2.2, 4.1 - 4.5 іпотечного договору, позивач, як іпотекодержатель предмета іпотеки, у зв'язку із невиконання TOB «Салекс»зобов'язань за кредитним договором, має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Невиконання TOB «Салекс»зобов'язань за кредитним договором щодо погашення кредиту та сплати нарахованих процентів підтверджується: виписками з рахунків № 20770010000271.840.01, № 20770010000271.840.02, де вказана сума прострочення погашення кредиту; виписками з рахунків № 20792010000271.840.01, № 20792010000271.840.02, де вказана сума прострочення сплати нарахованих процентів.
Згідно довідки позивача № 11687/49.8.3-21249-49 від 17.05.2011р. сума заборгованості TOB «Салекс»за кредитним договором станом на 16.05.2011р. дорівнює 2062664 долари США 90 центів.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечення іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки, зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Частиною 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Як вбачається з наданих суду доказів, право застави у позивача на предмет іпотеки виникло 24.11.2006р., тобто з моменту внесення на підставі іпотечного договору до Державного реєстру іпотек (реєстраційний запис за № 4110877) та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний запис за № 4110775) відомостей про обтяження предмету іпотеки, тобто раніше ніж було прийняте судом рішення від 16.09.2008р. по справі № 2/173-08 про стягнення з відповідача на користь TOB «БМУ № 2 АТВТ «Трест «Південатоменергобуд»заборгованості.
Крім того, сума заборгованості за кредитним договором дорівнює 2062664 долари США 90 центів, що перевищує вартість предмета іпотека, яка встановлена у п. 1.4 іпотечного договору та становить 1997938 доларів США.
Отже, накладення відповідачами арештів на предмет іпотеки позбавляє позивача права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі.
Втім, під час розгляду справи, судом було встановлено, що у період із 25.11.2008р. по 25.06.2011р. на виконанні в районному відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходилися три виконавчі провадження, боржником в яких виступало TOB «Таро -Пак»(09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Грушевського, 22 кв. 4; код ЄДРПОУ: 3342053).
02.12.2008 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. Копії постанови направлено органам, що здійснюють реєстрацію права власності та сторонам для відома.
В результаті здійснення виконавчих дій встановлено, що TOB «Таро-Пак»фактично проводить свою діяльність за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, 218 а.
За загальним правилом виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. Якщо ооржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», дії відповідача, спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), повинні проводитись тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у процесі виконавчого провадження змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, або місцезнаходження його майна, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до відділу державної виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувана та орган, який видав виконавчий документ.
В зв'язку з вищевикладеним, постановою від 14.01.2009р. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Київської області № 4/130-08 від 30.10.2008р. було завершено, згідно п. 10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ направлено міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції для виконання по територіальності.
Крім того, 03.06.2010р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Київської області № 7/027-10 від 18.05.2010р. про стягнення із TOB «Таро-Пак»2739,31 грн. боргу на користь комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс».
03.06.2010р. з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
Втім, 16.11.2010р. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 7/027-10 від 18.05.2010р. було завершено, на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ повернуто стягувачеві.
Також, 21.01.2011р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Київської області № 21/228-10 від 20.12.2010р. про стягнення із TOB «Таро -Пак»6067,07 грн. боргу на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради.
21.01.2011р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Постановою від 25.06.2011р. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Київської області № 21/228-10 від 20.12.2010р. було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ направлено міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції для виконання по територіальності.
Таким чином, виходячи з наданих суду доказів, на примусовому виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції повинні перебувати накази господарського суду Київської області від 06.10.2008р. № 2/173-08, від 30.10.2008р. № 4/130-08, від 20.12.2010р. № 21/228-10 щодо стягнення коштів з ТОВ «Таро-Пак». Доказів закінчення виконавчого провадження з примусового виконання зазначених наказів господарського суду Київської області або повернення виконавчів документів стягувачам міським відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції суду надано не було.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт застосовується для забезпечення реального виконання рішення та включає в себе комплекс процесуальних виконавчих дій щодо заборони вільного розпорядження та користування майном.
В межах вищезазначених виконавчих проваджень державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції накладено арешт на все майно TOB «Таро-Пак», а не на окремо визначене, як зазначає позивач, в межах суми боргу за виконавчими документами, з урахуванням сум виконавчого збору та витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій шляхом винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Згідно ч. 4 ст. 57 вказаного Закону, постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо оскарження сторонами будь-яких процесуальних документів виконавчого провадження.
Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає наслідки завершення виконавчого провадження.
Зі змісту даної статті вбачається, що у разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, арешт, накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
З огляду на вищевикладене, підстави для скасування арешту майна TOB «Таро-Пак»у районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції були відсутні. Також, суд звертає увагу на те, що відсутні докази, які свідчать про обізнаність районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відносно того, що об'єкт незавершеного будівництва, 100 % готовності, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А та належить на праві власності ТОВ «Теро-Пак»знаходиться в іпотеці у позивача.
Отже, позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги до районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, які задоволенню не підлягають.
Також, не підлягають задоволенню вимоги публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське будівельно-монтажне управління № 2 АТВТ «Трест «Південатоменерго», оскільки позивачем, в порушення приписів ст. 1 ГПК України, взагалі не зазначено в чому саме полягає порушення його прав зі сторони відповідача 1.
Втім, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арешту з майна здійснюється за рішенням суду.
При цьому, судом встановлено, що на примусовому виконанні саме у міському відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції повинні перебувати накази господарського суду Київської області від 06.10.2008р. № 2/173-08, від 30.10.2008р. № 4/130-08, від 20.12.2010р. № 21/228-10 щодо стягнення коштів з ТОВ «Таро-Пак».
Крім того, відповідачу 2 відомо, що об'єкт незавершеного будівництва 100 % готовності, що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А та який належить на праві власності ТОВ «Теро-Пак», знаходиться в іпотеці у позивача.
Отже, беручи до уваги вищенаведені обставини, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»щодо зняття арештів підлягають задоволенню, а судові витрати віднесенню на відповідача 2, як особи внаслідок неправільних дій якої виник спір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зняти арешти, накладені міським відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 32А; код ЄДРПОУ 3486021) та районним відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23), з нерухомого майна -об'єкту незавершеного будівництва, 100 % готовності, а саме: нежитлові будівлі літ. «А»- виробничий корпус, 6092,50 кв. м., «Б» - водомаслогрійка, 128,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак» на праві власності та перебуває в іпотеці публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38; код ЄДРПОУ 21666051).
3. Стягнути з міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 32А; код ЄДРПОУ 3486021) на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38; код ЄДРПОУ 21666051) 85 грн. -витрат по сплаті державного мита та 236 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. В позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське будівельно-монтажне управління № 2 АТВТ «Трест «Південатоменерго»та районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата підписання повного тексту рішення -11.10.2011 р.