01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" вересня 2011 р. Справа № 8/119-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт»Сімферополь», ідентифікаційний код: 01130621, місцезнаходження: 95491, м. Сімферополь, смт Аерофлотське, пл. Аеропорту, 15,
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія»Меридіан», ідентифікаційний код: 32549596, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Вишневе, вул. Лесі Українки, 64, адреса для листування: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, кв. 1,
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 20.06.2011 року за 01.01.648, та ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 20.06.2011 року за №01.01.650;
від відповідача: ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 06.09.2011 року за №01-20, -
Обставини справи:
відкрите акціонерне товариство «Міжнародний аеропорт»Сімферополь»(далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія»Меридіан»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за стандартною угодою з наземного обслуговування - спрощеною процедурою від 16.07.2010 року за №420.14.6.Д.09.10 (далі за текстом: Угода) у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.).
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за Угодою, внаслідок чого утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.09.2011 року.
06.09.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 18.08.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 18.08.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. В судовому засіданні 06.09.2011 року представникам сторін повідомлено про оголошення перерви до 20.09.2011 року.
20.09.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. В судовому засіданні 20.09.2011 року представникам сторін повідомлено про оголошення перерви до 27.09.2011 року.
27.09.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представників Позивача і Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 27.09.2011 року.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, то суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд -
згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
16.07.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205 Цивільного кодексу України, укладено угоду з наземного обслуговування - спрощеною процедурою за №420.14.6.Д.09.10 (далі по тексту: Угода).
За умовами п.1.1. даної Угоди, Замовник (Відповідач) замовляє і зобов'язується оплатити, а Виконавець у порядку та на умовах, визначених цією Угодою, бере зобов'язання надати послуги з наземного обслуговування повітряних суден.
Додаток до Угоди у п.1 передбачає, що перевізник (Відповідач) оплачує вартість послуг по утриманню стоянки № 13 для базування повітряного судна типу Ан-12 у сумі 6094,38 грн. (шість тисяч дев'яносто чотири гривні 38 коп.).
Відповідно до п. 3 Додатку до Угоди встановлено, що в разі припинення базування і відмови від використання стоянки, «Авіакомпанія»(Відповідач) зобов'язана повідомити про це «Аеропорту»(Позивачу) не менше, ніж за 5-ть днів.
Згідно із розділом 6 Угоди «Термін дії, зміни та розірвання»- застосовується стаття 11 Основної угоди з наземного обслуговування (ССНО) від квітня 1998 року (ІАТА), пункт 11.4. якого говорить, що Угода залишається в силі до тих пір, поки вона не розривається однією із сторін, яка направила письмове повідомлення іншій сторонні за 60 днів до дати розірвання.
Додаток до Угоди у п. 4 передбачає, що «Авіакомпанія»(Відповідач) зобов'язана сплатити рахунок за надані послуги з утримання стоянки протягом 10-ти банківських днів з моменту його отримання.
Відповідно до п. 5.1.1. Угоди, оплата послуг по обслуговуванню повітряних суден Перевізника здійснюється за ставками, затвердженими обслуговуючою компанією (Позивачем) в параграфі 1 цього Додатку. У вартість послуг податок на додану вартість нараховується в порядку, встановленому законодавством України, яке діє на час пред'явлення рахунків.
Згідно п. 5.1.3. Угоди, два рази в місяць протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду, Обслуговуюча компанія (Позивач) направляє Перевізнику (Відповідачу) рахунок за фактично надані послуги. Звітними періодами слід вважати 01-15, 16-30/31 число місяця.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В ході розгляду справи встановлено, що 16.03.2011 року за допомогою факсимільного зв'язку від Відповідача Позивачу надійшов лист за №161, в якому Відповідач повідомляв Позивача про припинення Угоди з 01.02.2011 року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач направивши Позивачу 16.03.2011 року за допомогою факсимільного зв'язку лист за №161 з повідомленням про припинення Угоди з 01.02.2011 року грубо порушив вимоги ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. 3 Додатку до Угоди, в зв'язку з тим, що за умовами п. 3 Додатку до Угоди остання при наявності вказаного повідомлення Відповідача продовжувала діяти до 20.03.2011 року.
Одночасно встановлено, що Позивач в період з лютого по 20 березень 2011 року включно своєчасно в повному обсязі надав належної якості Відповідачу послуги з наземного обслуговування повітряних суден, зокрема по утриманню стоянки № 13, вартість яких становила 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.), в зв'язку з чим Позивач виставив Відповідачу для сплати рахунки-фактури від 28.02.2011 року за № СФ-000844 та від 21.03.2011 року за №СФ-001287.
Проте, Відповідач в порушення вимог ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1., 5.1.1., 5.1.3. Угоди та п.п.1, 4 Додатку до Угоди не сплатив Позивачу вартість отриманих в період з лютого по 20 березень 2011 року послуг з наземного обслуговування повітряних суден, зокрема по утриманню стоянки № 13, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Угодою у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.).
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті Позивачу вартості отриманих послуг за Угодою є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Угодою зобов'язань. Позивач в судовому засіданні 27.09.2011 року підтвердив суду свої вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Угодою у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.).
За розрахунком Позивача розмір основного боргу за Угодою становить 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.).
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Угоди.
Позивач в порядку досудового врегулювання спору, передбаченого ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, направляв Відповідачу претензію від 18.04.2011 року за №01.05.393 з вимогою погасити заборгованість за Угодою, яка Відповідачем отримана 21.04.2011 року.
Відповідач на вказану претензію Позивача не відреагував, відповіді не надав та заборгованість за Угодою у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.) не погасив.
Враховуючи не сплату Відповідачем заборгованості за Угодою, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1., 5.1.1., 5.1.3. Угоди та п.п.1, 3, 4 Додатку до Угоди, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Угодою у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.), в зв'язку з чим дані вимоги Позивача задовольняються судом в повному обсязі.
Станом на 27.09.2011 року заборгованість Відповідачем за Угодою у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.) не погашена.
Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем і Відповідачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, не спростовані та заперечувались Відповідачем по суду.
На момент судового засідання Відповідачем не надано суду доказів повної або часткової сплати заборгованості за Угодою.
Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання з'являвся, відзив на позовну заяву не подав та доказів повної або часткової оплати заборгованості суду не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та покладаються судом на Відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт» Сімферополь»до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія»Меридіан»про стягнення заборгованості за стандартною угодою з наземного обслуговування - спрощеною процедурою від 16.07.2010 року за №420.14.6.Д.09.10, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія»Меридіан», ідентифікаційний код: 32549596, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Вишневе, вул. Лесі Українки, 64, адреса для листування: 01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, кв. 1, на користь відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт»Сімферополь», ідентифікаційний код: 01130621, місцезнаходження: 95491, м. Сімферополь, смт Аерофлотське, пл. Аеропорту, 15, заборгованість за стандартною угодою з наземного обслуговування - спрощеною процедурою від 16.07.2010 року за №420.14.6.Д.09.10 у вигляді основного боргу у сумі 10026,24 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 24 коп.), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 27.09.2011 року