01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
про вжиття заходів до забезпечення позову
"23" вересня 2011 р. Справа № 14/146-11
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 14/146-11
за позовом Закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофорт”, м. Кагарлик
про стягнення 62 964, 60 тис. грн. та витребування із незаконного володіння земельних ділянок
ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Агрофорт” про стягнення 62 964, 60 тис. грн. та витребування із незаконного володіння земельних ділянок.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним володінням та користуванням відповідачем земельними ділянками, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що перебували у володінні і користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди, і вказані речові права щодо зазначених земельних ділянок, на думку позивача, не припинились.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2011 р. порушено провадження у справі № 14/146-11 за позовом ЗАТ „Міжнародна агропромислова корпорація” до ТОВ „Агрофорт” про стягнення 62 964, 60 тис. грн. та витребування із незаконного володіння земельних ділянок і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.10.2011 р.
21.09.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 47а від 21.09.2011 р. про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на розрахунковий рахунок ТОВ „Агрофорт”, заборонити реалізацію зібраного врожаю.
Cвою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що, відповідач безпідставно та неправомірно заволодів та користується земельними ділянками, що розташовані в межах Черняхівської сільської ради, Шпендівської сільської ради, Сущанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що перебували у володінні і користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди, і вказані речові права щодо зазначених земельних ділянок, на думку позивача, не припинились, що відповідач безпідставно та неправомірно привласнив посіви та урожай позивача на зазначених земельних ділянках. Більше того, частина земельних ділянок, які перебували в оренді позивача була підготовлена до нових посівів сільськогосподарських культур. Крім того, на окремих земельних ділянках розташовані ферми, на яких позивачем здійснювалось розведення худоби з метою подальшої її реалізації. В результаті незаконного укладення договорів оренди ТОВ „Агрофорт” уся ходоба була безпідставно набута відповідачем. У зв'язку із чим, позивач вважає, що у випадку задоволення позовних вимог, можуть виникнути труднощі чи взагалі буде неможливим виконання рішення господарського суду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги заявника, викладені у його заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, є обґрунтованими та визнаються такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” передбачено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Згідно п. 3 цих же роз'яснень умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за
яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, судом встановлено, що зазначені позивачем заходи до забезпечення позову частково не суперечать зазначеним вище вимогам законодавства.
Заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд вважає, що накладення арешту грошові кошти забезпечує розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а спрямований саме на збереження грошових коштів відповідача до вирішення справи по суті. Натомість такий захід забезпечення позову, викладений у заяві позивача № 47а від 21.09.2011 р. про забезпечення позову, як заборона відповідачу реалізації зібраного врожаю, не відповідає положенням ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий захід перешкоджатиме господарській діяльності відповідача та є втручанням у його господарську діяльність.
З огляду на вищезазначене та враховуючи значний розмір суми заборгованості відповідача, що є предметом спору, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача в межах суми позову і необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти в межах ціни позову, про що зазначено у заяві позивача так, як їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.
Крім того, суд враховує, що існує зв'язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача і забезпечення виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву № 47а від 21.09.2011 р. позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.
2. Вжити заходи до забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофорт” (ідентифікаційний код 34378735), в межах ціни позову - 62 964 600, 00 грн.
3. Відмовити в задоволенні інших вимог заяви № 47а від 21.09.2011 р. Закритого акціонерного товариства „Міжнародна агропромислова корпорація” про вжиття заходів до забезпечення позову.
4. Ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” є виконавчим документом.
5. Стягувачем за ухвалою є Закрите акціонерне товариство „Міжнародна агропромислова корпорація” (01023, вул. Мечникова, 16, м. Київ; ідентифікаційний код 31925477).
6. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофорт” (09200, вул. Незалежності, 22, оф. 30, м. Кагарлик, Київська область; ідентифікаційний код 34378735).
7. Строк пред'явлення ухвали до виконання -до 23.09.2012 р.
Суддя Бацуца В.М.