01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"30" вересня 2011 р. Справа № 12/147-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства
«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»
до товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВ СІЧ»
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОЗБУТ БЦ»
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність №09-32/510 від 22.08.2011 року);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з'явився,
02 серпня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВ СІЧ»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 02 жовтня 2007 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОЗБУТ БЦ»(далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору), був укладений кредитний договір про відкриття невідновлюваної кредитної лінії №210-2007 (далі -кредитний договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі -третя особа), кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії в суму, яка не може перевищувати 1 500 000,00 грн., а третя особа зобов'язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
02 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки №256 (далі -договір іпотеки), згідно з умовами якого відповідач забезпечив власним нерухомим майном (нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожа «1-3», замощення «4»), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а, зобов'язання третьої особи перед позивачем за виконання умов кредитного договору.
Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -01 жовтня 2010 року, проте третя особа повернула грошові кошти частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 497 868,98 грн. заборгованості за кредитом, відсотки за користування кредитом у розмірі 59 783,63 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 54 143,90 грн., 2 088,24 грн. пені за прострочення виплати відсотків за користування кредитом шляхом звернення стягнення на майно, а саме нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожу «1-3», замощення «4», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2011 року, справу призначено до розгляду 16.08.2011 року.
У позовній заяві містилось клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОЗБУТ БЦ», яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.
16 серпня 2011 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його відрядженням, яке підлягало задоволенню судом.
16 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 27.09.2011 року.
27 вересня 2011 року представник позивача надала заяву про зменшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача 361 268,98 грн. заборгованості за кредитом та відсотки за користування кредитом у розмірі 43 078,08 грн. шляхом звернення стягнення на майно, а саме нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожу «1-3», замощення «4», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 30.09.2011 року.
30 вересня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
02 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОЗБУТ БЦ»(далі -третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору), був укладений кредитний договір про відкриття невідновлюваної кредитної лінії №210-2007 (далі -кредитний договір), згідно з умовами якого акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк зобов'язувався надати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі -третя особа), кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у суму, яка не може перевищувати 1 500 000,00 грн., а третя особа зобов'язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі -позивач) є правонаступником акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, що підтверджується копією статуту позивача, долученою до матеріалів справи.
02 жовтня 2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВ СІЧ»(далі -відповідач) був укладений договір іпотеки №256 (далі -договір іпотеки), згідно з умовами якого відповідач забезпечив власним нерухомим майном (нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожу «1-3», замощення «4», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а) зобов'язання третьої особи за виконання умов кредитного договору перед позивачем.
Позивач перерахував на користь третьої особи кошти у розмірі 1 398 175,03 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за період з 01.01.2007 року до 10.08.2011 року, проте третя особа повернула позивачу кредит та відсотки за користування ним частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 497 868,98 грн. заборгованості за кредитом, відсотки за користування кредитом у розмірі 59 783,63 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 54 143,90 грн., 2 088,24 грн. пені за прострочення виплати відсотків за користування кредитом шляхом звернення стягнення на майно, а саме нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожу «1-3», замощення «4», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а.
27 вересня 2011 року представник позивача надала заяву про зменшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача 361 268,98 грн. заборгованості за кредитом та відсотки за користування кредитом у розмірі 43 078,08 грн. шляхом звернення стягнення на майно, а саме нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожу «1-3», замощення «4», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а.
Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
П. 2.2 кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -01 жовтня 2010 року.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Представник відповідача жодних документів, що підтверджували б оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи позивача, суду не надав.
Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 361 268,98 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 43 078,08 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
П. 3.2 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 15% річних.
Договором про внесення змін до кредитного договору від 17.04.2008 року відсоткову ставку за кредитом було збільшено до 17,0% річних.
Договором про внесення змін до кредитного договору від 29.09.2008 року відсоткову ставку за кредитом було збільшено до 20,0% річних.
Договором про внесення змін до кредитного договору від 14.11.2008 року відсоткову ставку за кредитом було збільшено до 20,1% річних.
Оскільки відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, відсотки за користування кредитом нараховувались позивачем за період фактичного користування ним, тобто з 02.10.2007 року до 23.09.2011 року, тому заборгованість по відсотках за користування кредитом виникла 16.02.2011 року і становить 43 078,08 грн.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 43 078,08 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім цього, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги шляхом звернення стягнення на майно.
Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Ст. 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Ч. 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату відсотків, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі (ч. 4 ст. 590 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Ч. 2 цієї статті встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України).
П. 5.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:
- якщо у момент настання строку виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором;
- незалежно від настання строку виконання відповідачем будь-яких зобов'язання за кредитним договором -при ліквідації чи реорганізації у будь який спосіб відповідача, порушенні відносно останнього справи про банкрутство;
- незалежно від настання строку виконання відповідачем будь-яких зобов'язань за кредитним договором -при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1.5. цього договору.
Відповідно до п. 3.1.5 договору іпотеки, позивач має право за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків:
- невиконання відповідачем зобов'язань за цим договором, зокрема, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмету іпотеки, належної експлуатації та страхування предмету іпотеки;
- невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором;
- загибелі, втрати чи пошкодження предмету іпотеки і невиконанні при цьому відповідачем умов, викладених у п. 4.1.1 цього договору;
- відчуженні у будь-який спосіб відповідачем предмету іпотеки або обтяженні його зобов'язаннями на користь третіх осіб без попереднього письмового погодження з позивачем і невиконанні при цьому відповідачем умов, викладених у п. 4.1.2 цього договору;
- викупу предмета іпотеки для суспільних потреб або його реквізиції, або конфіскації;
- зміни місцезнаходження предмету іпотеки без попередньої згоди на це позивача;
- ліквідації або реорганізації у будь-який спосіб відповідача або порушення відносно останнього справи про банкрутство;
- невиконанні умов п. 4.1.5 цього договору;
- порушення відповідачем обов'язку щодо попередження позивача до укладання цього договору про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку,
звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору.
08 липня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію, у якій вимагав сплатити борг у розмірі 613 884,74 грн. у двадцятиденний строк, повідомляв, що у разі невиконання вказаної вимоги звернеться до суду за захистом свого порушеного права. Відповіді на претензію позивач не отримав.
Так, суд вважає задоволення позовних вимог шляхом звернення стягнення на майно обґрунтованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 546, ст. 572, ч. 1 ст. 575, ч. ч. 1, 2 ст. 589, ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 590 Цивільного кодексу України, ст. 1, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВ СІЧ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОЗБУТ БЦ», про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВ СІЧ»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе. 37-а, код 34326289) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) 361 268,98 грн. (триста шістдесят одну тисячу двісті шістдесят вісім грн. 98 коп.) заборгованості за кредитом; відсотки за користування кредитом у розмірі 43 078,08 грн. (сорок три тисячі сімдесят вісім грн. 08 коп.) шляхом звернення стягнення на майно, а саме нежитлове приміщення прим. 1, загальною площею 2 406,00 кв.м., гаражі під літ. «Б», площею 44,7 кв.м., та під літ. «В», площею 50,02 кв.м., а також огорожу «1-3», замощення «4», що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 37-а.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВ СІЧ»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе. 37-а, код 34326289) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) 6 138,85 грн. (шість тисяч сто тридцять вісім грн. 85 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.10.2011 року.