01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"30" вересня 2011 р. Справа № 12/118-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області
в інтересах держави в особі:
Київської обласної державної адміністрації;
Головного управління Держкомзему в Київській області;
до: Фастівської районної державної адміністрації Київської області;
товариства з обмеженою відповідальністю «МА-1»
про визнання недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок
за участю представників сторін:
від прокуратури: Івашин О.Є. (посвідчення №28 видане 12.03.2011 року);
від позивача 1: ОСОБА_1. -представник (довіреність №36-к
від 18.07.2011 року);
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача 1: ОСОБА_2. -представник (довіреність №06-28/2320
від 01.06.2011 року),
від відповідача 2: ОСОБА_3. -представник (довіреність від 26.11.2010 року),
04 липня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фастівського міжрайонного прокурора Київської області (далі -прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі -позивач 1) та Головного управління Держкомзему в Київській області (далі -позивач 2) до Фастівської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «МА-1»(далі -відповідач 2) про визнання незаконним і скасування розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор послався на те, що Фастівською міжрайонною прокуратурою Київської області було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при наданні в користування на умовах оренди земельних ділянок відповідачу 2, результатами якої встановлено, що розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач 1) №896 від 10.08.2009 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «МА-1»для виробничих потреб (реконструкція існуючого нежитлового приміщення молокозаводу та будівництво цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції) в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області» затверджено проект землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди відповідача 2 на земельну ділянку та передано в оренду відповідачу 2 земельну ділянку, загальною площею 5,1182 га.
Так, 17 серпня 2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 були укладені договори оренди земельних ділянок, згідно з умовами якого відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,4628 га, земельну ділянку, площею 1,4999 га, а також земельну ділянку, площею 3,1555 (далі -договори оренди).
Вважаючи, що розпорядження відповідача 1 №896 від 10.08.2009 року прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, прокурор звернувся в інтересах держави з позовною заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження №896 від 10.08.2009 року, визнання недійсними договорів оренди та повернення земельних ділянок.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2011 року та призначено до розгляду 02.08.2011 року.
02 серпня 2011 року представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник позивача 2 направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, яке підлягало задоволенню судом.
Представник відповідача 2 направив на адресу суду клопотання про зобов'язання представника прокуратури направити на його адресу копію позовної заяви з доданими до неї документами, яке задоволенню судом не підлягало, оскільки до матеріалів позовної заяви були долучені документи, що підтверджують направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами сторонам.
Представники позивачів та відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 16.08.2011 року.
16 серпня 2011 року в судовому засіданні представники прокуратури та позивача 1 позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявили клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача 1 на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання, яке підлягало задоволенню судом.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні надала відзив на позовну заяву, вважала позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник позивача 2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 27.09.2011 року.
27 вересня 2011 року в судовому засіданні представники прокуратури та позивача 1 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні надала відзив на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 30 вересня 2011 року.
30 вересня 2011 року в судовому засіданні представник прокуратури надав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області №896 від 10.08.2009 року, визнати недійсними договори оренди та зобов'язати відповідача 2 повернути земельні ділянки до земель державної власності. Позовні вимоги підтримав, вважав їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник позивача 1 надала пояснення щодо обставин у справі, позовні вимоги підтримала, вважала їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач 1) №896 від 10.08.2009 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «МА-1»для виробничих потреб (реконструкція існуючого нежитлового приміщення молокозаводу та будівництво цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції) в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області»затверджено проект землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «МА-1»(далі - відповідач 2) на земельну ділянку та передано в оренду відповідачу 2 земельну ділянку, загальною площею 5,1182 га.
Так, 17 серпня 2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 були укладені договори оренди земельних ділянок, згідно з умовами якого відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,4628 га, земельну ділянку, площею 1,4999 га, а також земельну ділянку, площею 3,1555 га (далі -договори оренди).
Вважаючи, що розпорядження відповідача 1 №896 від 10.08.2009 року прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, прокурор звернувся в інтересах держави з позовною заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження №896 від 10.08.2009 року, визнання недійсними договорів оренди та повернення земельних ділянок до земель державної власності.
30 вересня 2011 року прокурор надав суду уточнення позовних вимог, просив суд визнати недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області №896 від 10.08.2009 року, визнати недійсними договори оренди та зобов'язати відповідача 2 повернути земельні ділянки до земель державної власності.
Згідно з п. 1 розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області №54 від 21.01.2009 року «Про надання дозволу ТОВ «МА-1»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для виробничої діяльності (реконструкція існуючого нежитлового приміщення молокозаводу та будівництво цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції) на території Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області»відповідачу 2 надано згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки умовах оренди, площею 5,1182 га, для виробничої діяльності (реконструкція існуючого нежитлового приміщення молокозаводу та будівництво цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції) за рахунок земель державної власності (категорія земель -землі сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, землі під господарськими будівлями та дворами) в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Крім цього, віднесення земель, наданих у користування відповідача 2, до категорії земель сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, землі під господарськими будівлями і дворами, підтверджується довідкою №47 від 26.01.2009 року, виданою управлінням земельних ресурсів у Фастівському районі та долученою до матеріалів справи.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
П. г) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.
Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Кодексу, для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
П. б) ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання.
Отже, надання земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських цілей тягне за собою тимчасове вилучення сільськогосподарських земель із сільськогосподарського обігу та переведення їх в іншу категорію в залежності від цілей подальшого використання.
При цьому, зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обгрунтування доцільності такої зміни в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України).
Як вбачається з відповіді відповідача 1 №06-21/2148 від 23.05.2011 року, Фастівською районною державною адміністрацією Київської області рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих у користування відповідачу 2, на будь-яку іншу категорію земель не приймалось.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є, зокрема, підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок (п. п. а) б) ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України).
Як вбачається з копії сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого інспекцією ДАБК у Київській області №00001923 від 23.02.2011 року, об'єкт складається з реконструйованих існуючих нежитлових приміщень та споруд під цех по виробництву поліграфічної та виробничої продукції, що свідчить про те, що відповідач 2 не мав на меті використовувати за цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, передані йому в користування на умовах оренди.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Згідно з ч. 4 цієї статті, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Так, суд дійшов висновку про те, що надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідачу 2 для будівництва цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції повинно було відбуватись виключно на підставі рішення Київської обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, суд вважає позовну вимогу про визнання недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області №896 від 10.08.2009 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «МА-1»для виробничих потреб (реконструкція існуючого нежитлового приміщення молокозаводу та будівництво цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції) в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області»обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім визнання розпорядження №896 від 10.08.2009 року недійсним, прокурор просив суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, площею 0,4628 га, земельної ділянки, площею 1,4999 га, а також земельної ділянки, площею 3,1555 га, укладені 17 серпня 2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема те, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Ст. 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
Так, вимога прокурора про визнання договорів оренди недійсними є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Так, вимога прокурора повернути земельну ділянку, площею 0,4628 га, земельну ділянку, площею 1,4999 га, а також земельну ділянку, площею 3,1555 га, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 204, ч. 1 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 3 ст. 22, ч. 3 ст. 23, ч. 1 ст. 207, ст. 156, ч. ч. 1, 2 ст. 20, ст. 21, ч. ч. 3, 4 ст. 122, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 13, 25 Закону України «Про оренду землі», ч. ч. 2, 3 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Головного управління Держкомзему в Київській області до Фастівської районної державної адміністрації Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «МА-1»про визнання недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок задовольнити повністю.
Визнати недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації №896 від 10.08.2009 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «МА-1»для виробничих потреб (реконструкція існуючого нежитлового приміщення молокозаводу та будівництво цеху по виробництву поліграфічної та видавничої продукції) в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області».
Визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, загальною площею 5,1182 га, укладені 17.08.2009 року між Фастівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «МА-1», а саме:
· договір оренди земельної ділянки, площею 0,4628 га, нормативна грошова оцінка якої становить 207 658,36 грн., зареєстрований у Державному реєстрі земель №04:09:958:00295;
· договір оренди земельної ділянки, площею 1,4999 га, нормативна грошова оцінка якої становить 673 005,13 грн., зареєстрований у Державному реєстрі земель №04:09:958:00296;
· договір оренди земельної ділянки, площею 3,1555 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1 415 872,85 грн., зареєстрований у Державному реєстрі земель №04:09:958:00297.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «МА-1»повернути земельну ділянку, загальною площею 5,1182 га, нормативна грошова оцінка якої становить 2 296 536,34 га, до земель державної власності в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області у придатному для подальшого використання за цільовим призначенням стані, в якому вони знаходились до надання їх у користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю «МА-1».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МА-1»(08523, Київська обл., Фастівський район, с. М. Снітинка, вул. Гагаріна, 160-Б, код 35423893) до Державного бюджету України 22 965,36 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 36 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.10.2011 року