01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"03" жовтня 2011 р. Справа № 4/119-11
Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:
1. Київської обласної державної адміністрації, м. Київ
2. Головного управління Держкомзему в Київській області, м. Київ
до 1. Фастівської районної державної адміністрації, м. Фастів
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд", м. Біла Церква
про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту
за участю представників:
від прокуратури - Івашин О.Є., посвідчення № 28 від 12.03.2011 р.;
від позивача 1 - ОСОБА_1. -предст. дов. № 36-К від 18.07.11 р.;
від позивача 2- не з'явився;
від відповідача 1 - ОСОБА_2 -предст., дов. № 06-28/3780 від 07.09.2011р.;
від відповідача 2 - ОСОБА_3 -предст., дов. від 23.09.2011р.
Обставини справи:
В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №4/119-11 за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Головного управління Держкомзему в Київській області до Фастівської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" про визнання незаконним та скасування розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області №977 від 20.08.08 р., визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 650559 від 11.09.08 р. та застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 29.08.2011р.
29.08.2011р. та 19.09.2011р. розгляд справи відкладався.
29.09.2011р. через загальний відділ господарського суду (вх. номер 13394) відповідачем-2 було подано клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що, на думку останнього, даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Розглянувши подане клопотання, а також заслухавши думку присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд прийшов до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 2 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до п.1, п. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
За ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Даною статтею Цивільний кодекс України закріплює загальне правило щодо органів, через які діє держава у цивільних відносинах, згідно з якою держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом та відзначено особливість цивільної правосуб'єктності держави, яка полягає в тому, що держава набуває і здійснює цивільні права та цивільні обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Цивільні права та обов'язки для держави також безпосередньо виникають з дій її представників. Отже, держава як суб'єкт права приймає участь у цивільних відносинах не безпосередньо, а через компетентні органи державної влади та представників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу про адміністративне судочинство до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб і суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконана делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС). Таким чином, де компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 11 Земельного кодексу України встановлено, що повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах, здійснюється виключно на пленарних засіданнях міських рад.
Частиною 3 ст. 41 вказаного Закону встановлено, що обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районним у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Отже, господарському суду у вирішенні питання щодо підвідомчості спору, що виник із земельних правовідносин, необхідно аналізувати не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.
Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Спори щодо оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовими і розглядаються за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки у відносинах, де вказані органи виступають у ролі власників землі відповідно до статті 14 Конституції України, вони є рівними учасниками земельних відносин з іншими суб'єктами таких правовідносин (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності).
Таким чином, у даному спорі Фастівська районна державна адміністрація виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.
Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, районна державна адміністрація відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Тобто, районна державна адміністрація є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.
Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд України у постанові адміністративної палати від 27.04.2010 у справі № 21-2328ВО-09), Вищий господарський суд України, у постанові від 06.10.2010р. (справа № 02-03/491/4) та у постанові від 14.11.2010р. (справа № 02-03/488/4).
03.10.2011р. прокуратурою було подано в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заяву № 4876 від 30.09.2011р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд прохальну частину позовної заяви викласти в наступній редакції: «1. визнати недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації від 20.08.2008р. № 977 «Про передачу у власність земельної ділянки ТОВ «Інкомбуд»для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Малополовецької сільської ради Фастівського р-ну Київської області; 2. визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 650559 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3224984001:01:006:0189) площею 3,5627 га в с. Малополовецьке по вул.. Комінтерна б/н для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:032:0001 (експертна вартість якої складала 1050481,30 грн.), виданий 11.09.2008р. товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд»; 3. застосувати наслідки недійсності вищевказаних правочинів та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд»повернути зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 3224984001:01:006:0189) площею 3,5627 га (експертна вартість якої складала 1050481,30 грн.) до земель державної власності в адміністративних межах Малополовецької сільської ради Фастівського р-ну Київської області у придатному для подальшого використання за цільовим призначенням стані, в якому вона знаходилась до надання її у власність вказаному товариству». Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.
03.10.2011р. в судовому засіданні представником відповідача-2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою додаткового ознайомлення з матеріалами справи, а також поданням письмового відзиву на позов.
Присутні в судовому засіданні представники сторін та прокуратури проти поданого клопотання не заперечували.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно п. 1 частини першої ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.
Враховуючи нез'явлення в судове засідання представника позивача-2, а також необхідністю витребування нових доказів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи підлягає відкладенню.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Розгляд справи відкласти на "17" жовтня 2011 року на 12:30 год.
2. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 16, 2 поверх.
3. Зобов'язати Фастівського міжрайонного прокурора Київської області та Фастівську районну державну адміністрацію надати в наступне судове засідання:
- оригінал (для огляду та належним чином завірену копію в матеріали справи) акту ревізії фінансово-господарської діяльності Фастівської районної державної адміністрації за період з 01.01.2007р. по 01.11.2010р. № 16-31/07 від 21.02.2011р.
- у разі неможливості подання вищезазначених доказів подати письмові пояснення із зазначенням причин неможливості їх подання.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" надати в наступне судове засідання письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому заперечень.
5. Письмові докази, які подаються до господарського суду оформити відповідно до вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, а пояснення по суті спору викласти письмово.
6. Попередити сторін про відповідальність передбачену нормами п. 5 ст. 81 та п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України за невиконання вимог суду.
7. Попередити відповідача, що в разі нез'явлення в наступне судове засідання та неподання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
8. Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю оформленою належним чином (засвідченою нотаріально, або, якщо довіреність видає юридична особа -підписом ї керівника з відтиском печатки організації). Викликати в судове засідання представників сторін.
9. Копію ухвали направити сторонам у справі.
Суддя О.В. Щоткін