01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" вересня 2011 р. Справа № 02-03/1283/24
Суддя Лутак Т.В., розглянувши
заяву боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»
про порушення справи про банкрутство
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла заява боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»б/н б/д (вх. № суду 3923 від 22 вересня 2011 року) про порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
Згідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», (ч. 2 ст. 4-1 цього Кодексу), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вимог статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»суду не подано:
- відомості про розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах);
- відомості про розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та
здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті
авторської винагороди;
- відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської
заборгованості;
- протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника
працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з
обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час
провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів
рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб
акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;
- достовірних відомостей про наявність кредиторської та дебіторської заборгованості
товариства;
- переліку наявних кредиторів із зазначенням розміру вимог та строку їх виконання;
- акт інвентаризації активів товариства.
Крім того, як вбачається з матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж», учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»прийнято рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж», яке затверджено протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»від 25 травня 2011 року.
Оголошення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»шляхом ліквідації розміщено в газеті «Київська правда»від 09 червня 2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про зміну місцезнаходження юридичної особи, про зміну найменування юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками), уповноваженим ними органом або судом рішення про виділ, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи, про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, якщо таке рішення не пов'язане з банкрутством юридичної особи, про постановлення судового рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, про зменшення статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи, про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності, про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якщо таке рішення не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, про постановлення судового рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця, про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи або фізичної особи - підприємця підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації; форма та зміст повідомлення щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації; підставою для опублікування повідомлень є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру; повідомлення підлягають опублікуванню протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору такі документи: примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є «Бюлетень державної реєстрації», який є щодекадним офіційним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації про дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розпорядником якого є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Бюлетень діє на підставі свідоцтва про Державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Бюлетеню державної реєстрації»серії КВ № 8926 від 2 липня 2004 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оголошення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»шляхом ліквідації, яке розміщено в газеті «Київська правда»від 09 червня 2011 року не може вважатись належним доказом внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи.
Суду не подано доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж», яке прийнято рішенням відповідно до протоколу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»від 25 травня 2011 року, оскільки поданий до заяви про порушення справи про банкрутство витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 вересня 2011 року містить запис про дату реєстрації рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи від 12 вересня 2011року.
Отримані судом матеріалі заяви про порушення справи про банкрутство у розумінні статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не є належними і допустимими доказами на підтвердження дотримання заявником основних нормативних актів, що регулюють порядок ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За таких обставин, суд на даний час виключає можливість застосування статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для порушення провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 9, 41, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ч. 1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»б/н б/д (вх. № суду 3923 від 22 вересня 2011 року) про порушення справи про банкрутство разом з доданими до неї матеріалами, всього на 35 арк., повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Лутак Т.В.