01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" вересня 2011 р. Справа № 16/102-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах
держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, м. Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Провідна продовольча компанія ЗС”,
м. Васильків
про стягнення 28 389,14 грн.
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1., довіреність № 347 від 28.07.2011 р.
Обставини справи:
Заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до Товариства з обмеженою відповідальністю “Провідна продовольча компанія ЗС” про стягнення заборгованості по тепловій енергії в сумі 25 810,65 грн., 1 072,82 грн. інфляційних, 244,16 грн. 3% річних, 1 261,51 грн. пені, а всього 28 389,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг № 4 від 01.01.2011 р. щодо проведення своєчасної оплати за спожиту теплову енергію внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 25 810,65 грн.
Ухвалою суду від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі № 16/102-11 та призначено її розгляд на 02.08.2011 р. о 10 год. 00 хв.
В судове засіданні 02.08.2011 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 15.07.2011 р.
В судовому засіданні 02.08.2011 р. представник відповідача надав відзив від 01.08.2011 р. на позовну заяву, в якому зазначив, що акти про надання послуг за Договором та рахунки №№ 17, 33 та 48 від 18.07.2011 р. отримані відповідачем лише 18.07.2011 р. та 19.07.2011 р. платіжними дорученнями №№ 3036, 3037 та 3038 сплачено відповідачу 25 810,65 грн. суму основного боргу, тому відповідач просить в цій частині провадження у справі припинити. Відповідач вважає таким, що не відповідає приписам законодавства України вимоги щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних за порушення зобов'язання щодо оплати за теплову енергію, оскільки відповідач не припустився порушень умов Договору щодо оплати отриманих послуг. Також відповідач зазначає про невірний розрахунок прокурором суми пені, інфляційних та 3% річних. В цій частині відповідач просить в позові відмовити.
Відповідачем в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
В судове засіданні 27.09.2011 р. представники прокуратури та позивача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 16.08.2011 р.
Відповідач в судовому засіданні 27.09.2011 р. надав письмові пояснення вих. № 27/09/11-1 від 27.09.2011 р. по справі.
Представник прокуратури, присутній в судових засіданнях 02.08.2011 р. та 16.08.2011 р., підтримав позовні вимоги.
Представник позивача, присутній в судовому засіданні 16.08.2011 р. підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних.
Представник відповідача в судових засіданнях 02.08.2011 р., 16.08.2011 р. та 27.09.2011 р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, присутніх в судових засіданнях, суд
01.01.2011 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова («Постачальник», надалі - позивач) та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»(«Споживач», надалі - відповідач) було укладено Договір про надання послуг № 4, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачу теплову енергію, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач зобов'язується сплачувати позивачу за надані комунальні послуги (п.1.1 Договору). Згідно цього Договору позивач надає відповідачу послуги відшкодування за спожитий мазут для опалення КЕКВ 1166 в/ч А1479 (п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг.
Згідно п. 3.2 Договору акт про надання послуг підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.
Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.
Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1 Договору позивач зобов'язаний складати та передавати відповідачу акт про надання послуг.
Відовідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 Договору відповідач зобов'язаний після контролю за достовірністю актів про надання послуг, підписувати ці акти в 1 денний термін з моменту одержання.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 14.03.2011 р. (редакція узгоджена сторонами згідно протоколу розбіжностей від 17.02.2011 р. до Договору про надання послуг від 01.01.2011 р.)
Прокурор у позовній заяві зазначає, що відповідач своєчасно не сплачував за теплову енергію і тому за ним утворилась заборгованість в сумі 25 810,65 грн. за січень, лютий та 14 діб березня 2011 р. На підтвердження зазначеного прокурор надав копії рахунку № 17 від 02.02.2011 р. на суму 10 528,03 грн. (за січень 2011 р.), № 33 від 02.03.2011 р. на суму 10 528,03 грн. (за лютий 2011 р.) та № 38 від 30.03.2011 р. на суму 4 754,59 грн. (за 14 діб березня 2011 р.).
Однак, як зазначалось раніше відповідно до умов Договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг, акт про надання послуг підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги і відповідач зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.
Доказів того, що позивачем направлялися відповідачу акти про надання послуг прокурором до суду не надано.
Відповідач надав копії рахунків № 17 від 18.07.2011 р. на суму 10 528,03 грн., № 33 від 18.07.2011 р. на суму 10 528,03 грн. та № 48 від 18.07.2011 р. на суму 4 754,59 грн. (зазначені рахунки містять підписи керівника та головного бухгалтера позивача та скріплені відбитком печатки позивача). Також відповідач надав копії трьох актів про надання послуг від 18.07.2011 р. на суму 10 528,03 грн., 10 528,03 грн. та 4 754,59 грн., у яких зазначено, що ці акти є підставою для проведення розрахунків між сторонами (зазначені акти підписані зі сторони позивача та засвідчені відбитком печатки позивача та зі сторони відповідача та засвідчені відбитком печатки відповідача). Також відповідач надав копії платіжних доручень № 3036 від 19.07.2011 р. на суму 4 754,59 грн. з призначенням платежу: «за опалення за березень згідно рахунку № 48 від 18.07.2011 р.», № 3037 від 19.07.2011 р. на суму 10 528,03 грн. зх. призначенням платежу: «за опалення за лютий 2011 р. згідно рахунку № 33 від 18.07.2011 р.», № 3038 від 19.07.2011 р. на суму 10 528,03 грн. з призначенням платежу: «за опалення за січень 2011 р. згідно рахунку № 17 від 18.07.2011 р.»та виписку з банківського рахунку з відміткою банку про проведення зазначених платежів.
Позивач та прокурор не заперечували, що суму основного боргу 25 810,65 грн. відповідач сплатив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи, спір щодо стягнення основного боргу в сумі 25 810,65 грн. врегульовано самими сторонами шляхом сплати відповідачем зазначеної суми, суд припиняє провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 25 810,65 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 1 072,82 грн. інфляційних, 244,16 грн. 3% річних, 1 261,51 грн. пені, оскільки вважають, що відповідачем порушено строк виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначалось вище відповідно до умов Договору вартість послуг визначається в актах про надання послуг, які позивач зобов'язаний скласти та передати відповідачу, а відповідач зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.
Відповідач зазначає, що отримав від позивача лише акти про надання послуг від 18.07.2011 р., які і оплатив у встановлений Договором строк.
Позивач не надав належних доказів, а саме документів підприємства зв'язку або з відміткою підприємства, що підтверджують направлення позивачем відповідачу актів про надання послуг у лютому, березні та квітні 2011 р. Позивачем лише надано реєстри відправлень документів, складені позивачем в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 11.21 Статуту відповідача та ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»лише керівник відповідача має право без довіреності вчиняти від імені відповідача будь-які юридично значимі дії та представляти інтереси Відповідача перед третіми особами.
У трудових відносинах з відповідачем займаючи посаду начальника управлінні відділу (відділення) громадського харчування та заступника начальника відділу (відділення) з виробничих питань перебувають громадяни ОСОБА_2.та ОСОБА_3 відповідно.
Ні посадова інструкція № 19 від 18.01.2010 р., ні посадова інструкція № 41 від 18.01.2010 р. не надають повноважень на отримання документів, адресованих відповідачу, та розписуватись у їх отриманні. До трудових функцій ОСОБА_2. та ОСОБА_3 не відноситься отримання від третіх осіб документів для Відповідача. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що зазначені особи мали право отримувати кореспонденцію відповідача (довіреність тощо).
Надаючи реєстр № 1 простих листів КЕВ м. Чернігів від 11.03.2011 р. позивач посилається на відправлення 03.02.2011 р. на адресу відповідача якогось акту та зазначає, що це відправлення містило саме акт про надання послуг за січень 2011 по в/ч А 1479, однак це спростовується листом від 08.02.2011 р. вих. № 242, що був наданий позивачем, де зазначено, що лише 08.02.2011 р. позивач направив відповідачу на розгляд і підписання договори на комунальні послуги по військовим частинам, в т.ч. по в/ч А1479. Направлення ж відповідачу нібито якоїсь податкової накладної не може свідчити про настання строку оплати по Договору про надання послуг від 01.01.2011 р.
Позивач надав копію листа вих. № 242 від 08.02.2011 р., однак у зазначеному листі не вказано по яким саме договорах позивач відправляв відповідачу рахунки та акти виконаних робіт, оскільки між позивачем і відповідачем крім Договору, який розглядається у цій справі, укладено Договори про надання послуг від 01.01.2011 р. №№ 78, 79, 80 та 81. Згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача у складі поштового відправлені від 08.02.2011 р. вих. № 242 вже жодні акти не зазначені, а вказано лише договори, рахунки та калькуляція. Також, із наданих документів не вбачається за можливе встановити на яку адресу на ім'я відповідача позивач направляв зазначені у листі від 08.02.2011 р. вих. № 242 проекти документів. Тому лист від 08.02.2011 р. та реєстр вихідної кореспонденції від 08.02.2011 р. не посвідчують у безспірному порядку факт направлення на адресу відповідача рахунку та акту про надання послуг за січень 2011 р. за Договором про надання послуг від 01.01.2011 р. № 4 (в/ч А 1479).
У листі Позивача вих. № 455 від 10.03. 2011 р., адресованому відповідачу, зазначено, що його додатками є рахунки № 31 - 1 акр.; № 32 -1 арк.; № 33 - 1 арк.; № 34 - 1 арк; акт про надання послуг - 2 акр.; акт про надання послуг - 2 акр.; акт про надання послуг - 2 акр.; акт про надання послуг - 2 акр. Таким чином, загальна кількість додатків до вказаного листа мала становити 12 аркушів. Однак, у журналі реєстрації вихідної кореспонденції позивача стосовно поштового відправлення з листом вих. № 455 від 10.03.2011 р. зафіксовано відправку аркушів у кількості 1, і також не зазначено на яку адресу було здійснено відправку кореспонденції. Тому, лист від 10.03.2011 р. та реєстр вихідної кореспонденції від 10.03.2011 р. не посвідчують у безспірному порядку факт направлення на адресу відповідача рахунку та акту про надання послуг у лютому 2011 року за Договором про надання послуг № 4 від 01.01.2011 р. (в/ч А 1479).
У листі позивача вих. № 833 від 28.04.2011 р. зазначено про відправку додатків на 11 аркушах, проте, у журналі реєстрації вихідної кореспонденції позивача стосовно поштового відправлення вих. № 833 від 28.04.2011 р. зазначено про відправку аркушів у кількості - «1/9», і знову не зазначено на яку адресу було здійснено відправку кореспонденції. Також, у листі вих. № 833 від 28.04.2011 р. не зазначено яких саме договорів стосуються зазначені акти виконаних робіт. Тому, лист від 28.04.2011 р. та реєстр вихідної кореспонденції від 10.03.2011 р. не посвідчують у безспірному порядку факт направлення на адресу відповідача рахунків та актів про надання послуг у лютому-березні 2011 року за Договором про надання послуг від 01.01.2011 року № 4 (в/ч А1479).
Позивач також не зміг надати пояснення щодо наявності актів про надання послуг за січень-березень 2011 р. від різних дат: яки нібито направлялися позивачем відповідачу у січні-квітні 2011 р. та від 18.07.2011 р., які отримані відповідачем та підписані двома сторонами. Теж саме стосується й рахунків від різних дат з різними номерами на однакові суми.
Таким чином, надані позивачем докази не доводять обґрунтованість та законність вимог прокурора та позивача стосовно стягнення з відповідачем пені, інфляційних та 3% річних, нібито за порушення відповідачем строків плати за надані послуги.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Таким чином, позовні вимоги заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»про стягнення 1 072,82 грн. інфляційних, 244,16 грн. 3% річних, 1 261,51 грн. пені є необґрунтованими, недоведеними, та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25 810,65 грн.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко