01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" вересня 2011 р. Справа № К21/103-11
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари
до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Переробник», Київська обл., с. Зазим'я
про визнання недійсними рішеннь
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №1922 від 20.07.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_3 (наказ №6 від 20.05.2011р.)
ОСОБА_1 (далі-ОСОБА_1./позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Переробник»(далі-СЗАТ «Переробник»/відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів СЗАТ «Переробник»від 23.07.2001р., оформлених протоколом б/н від 23.07.2001р.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2011р. порушено провадження у справі №К21/103-11 та призначено її до розгляду на 15.08.2011р.
28.07.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача голову ліквідаційної комісії КСП «Нова Україна»Ігнатченка Ю.В.
Приписами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Оскільки позивачем не надано обґрунтування в чому саме рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов'язки голови ліквідаційної комісії КСП «Нова Україна»Ігнатченка Ю.В., судом, у відповідності до ст. 27 ГПК України, у задоволенні зазначеного клопотання позивача відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
Ухвалами господарського суду Київської області від 15.08.2011р. та 29.08.2011р. розгляд даної справи відкладався на 29.08.2011р. та 19.09.2011р. відповідно.
В судовому засіданні 19.09.2011р. оголошувалась перерва до 28.09.2011р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
20.03.1997р. установчими зборами акціонерів СЗАТ «Переробник»прийнято рішення про створення СЗАТ «Переробник».
Відповідно до установчого договору між засновниками про створення та діяльність СЗАТ «Переробник», засновниками Товариства є, зокрема, ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 2 176 акцій (27,2%).
10.09.1997р. загальними зборами акціонерів СЗАТ «Переробник»прийнято рішення, зокрема, про збільшення розміру статутного фонду Товариства до 4 817 400,00 грн., внаслідок чого КСП «Нова Україна»володіє 476 140 акцій, що становить 98,84% частки статутного фонду Товариства, а ОСОБА_1 -2 240 акцій (0,47%).
23.07.2001р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів Товариства, на порядок денний яких були винесені наступні питання:
1. про ліквідацію СЗАТ «Переробник»;
2. призначення ліквідаційної комісії;
3. про повноваження членів ліквідаційної комісії.
Відповідно до протоколу, який був складений за результатами проведеної реєстрації акціонерів Товариства, для участі у загальних зборах акціонерів Товариства 23.07.2001р. було зареєстровано 1 учасник - КСП «Нова Україна», який володіє 98,84% частки статутного фонду Товариства.
За результатами проведених зборів, одноголосно прийнято рішення по кожному із перелічених питань, що підтверджується протоколом загальних зборів б/н 23.07.2001р.
Посилаючись на те, що позивача як акціонера Товариства з часткою 0,47% у статутному фонді Товариства, не було повідомлено про проведення 23.07.2001р. загальних зборів акціонерів Товариства, що є порушенням корпоративних прав останнього і позбавляє його права на участь в управлінні Товариством, позивач просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів акціонерів СЗАТ «Переробник», оформлених протоколом б/н від 23.07.2001р.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приписами ст. 1 Закону України «Про господарські товариства»(далі-Закон) визначено, що до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Відповідно до ст. 41 Закону вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання правочину недійсним.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Відповідно до ст. 43 Закону України “Про господарські товариства” про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
Аналогічні положення містяться у статуті СЗАТ «Переробник».
Втім, суду не надано належних доказів про дотримання відповідачем процедури повідомлення позивача про час та місце проведення 23.07.2001р. загальних зборів акціонерів Товариства та порядку денного, як це встановлено ст. 43 Закону України „Про господарські товариства” та визначено Статутом Товариства.
До того ж, у відповідності до протоколу б/н від 23.07.2001р., загальні збори акціонерів Товариства, на яких були прийняті оспорюванні рішення були проведені 23.07.2001р., у той час як відповідно до оголошення, яке було опубліковано у місцевій газеті «Нове життя», загальні збори акціонерів Товариства мали відбутись 25.07.2001р.
Водночас, приписами пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Так, судом встановлено, що на момент проведення спірних загальних зборів позивач володів 0,47% частки статутного фонду Товариства.
Згідно приписів ст. ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Водночас, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт, що наявність зазначених порушень вимог Закону та установчих документів Товариства під час скликання та проведення спірних загальних зборів акціонерів Товариства могла істотно вплинути на прийняття загальними зборами відповідних рішень.
Крім того, при винесенні даного рішення судом враховано, що загальні збори акціонерів Товариства, які відбулись 23.07.2001р., проведенні за наявності кворуму, а рішення прийняті загальними зборами стосуються виключно питань, включених до порядку денного загальних зборів Товариства і не включають питань зміни статутного фонду Товариства.
Оскільки порушення, посилання на які покладені в основу обґрунтування позовних вимог, не є безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів Товариства, а позивачем не доведено, що ці порушення могли істотно вплинути на прийняття оспорюваних рішень, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів СЗАТ «Переробник», оформлених протоколом б/н від 23.07.2001р. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2010р. у справі №14/87.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 27, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 29.09.2011р.