01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" вересня 2011 р. Справа № 58/62-17/107-11
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А 1789 та Міністерства оборони України
до Відкритого акціонерного товариства „Спец-Авіа”
про стягнення 67 306,18грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від прокуратури Погорєлов А.А. (посвідч. № 879 від 19.07.2011р.);
від першого та другого позивачів ОСОБА_1. (дов. № 1/Ю від 10.01.2011р. та дов. № 220/422/д від 04.04.2011р.);
від відповідача ОСОБА_2. (дов. від 12.05.2009р.).
Обставини справи:
Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А 1789 (далі -перший позивач) та Міністерства оборони України (далі -другий позивач) звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Спец-Авіа” (далі - відповідач) про стягнення 59 436,68грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2010р. (суддя Блажівська О.Є.) порушено провадження у справі № 58/62, розгляд справи призначено на 06.10.2010р.
В судовому засіданні 06.10.2010р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву № 0510-1/юр від 05.10.2010р. (а.с. 57-60), згідно якого позовні вимоги визнані безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2010р. розгляд справи відкладено на 27.10.2010р.
В судовому засіданні 27.10.2010р. представником прокуратури в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подано заяву (клопотання) про зміну ціни позову, згідно якої останній зменшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача 58 638,97грн., яка прийнята судом.
Ухвалю господарського суду Київської області від 27.10.2010р. розгляд справи відкладено на 12.11.2010р.
В судовому засіданні 12.11.2010р. оголошено перерву до 17.11.2010р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2010р. призначено у даній справі економічну (судову-бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі до проведення експертизи та отримання висновку експертизи.
23.05.2011р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулася справа № 58/62 у зв'язку з несплатою у визначенні терміни вартості судово-економічної експертизи, ухвала суду від 17.11.2010р. залишена без виконання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2011р. поновлено провадження у справі № 58/62, розгляд справи призначено на 15.06.2011р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. розгляд справи відкладено на 20.07.2011р.
14.07.2011р. до канцелярії господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява про стягнення 67 306,18грн. заборгованості, з яких: 44 182,70грн. основного боргу, 13 769,27грн. пені, 3 092,78грн. штрафу та 6 271,73грн. інфляційних втрат, яка прийнята судом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2011р. матеріали справи № 58/62 направлено за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
04.08.2011р. до господарського суду Київської області за встановленою територіальною підсудністю з господарського суду міста Києва передана справа № 58/62 за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А 1789 та Міністерства оборони України до Відкритого акціонерного товариства „Спец-Авіа” (далі -відповідач) про стягнення 59 436,68грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) справу прийнято до провадження, присвоєно їй № 58/62-17/107-11, розгляд справи призначено на 15.08.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2011р. розгляд справи відкладено на 23.09.2011р.
В судовому засіданні 23.09.2011р. представник прокуратури та представники позивачів підтримали позов у повному обсязі з урахування уточненої позовної заяви (а.с. 140-143).
Представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи, у задоволенні якого відмовлено судом, оскільки у представника відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та викладення своє правової позиції по суті спору.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що суд обмежений, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячним строком розгляду справи, який у даній справі закінчується 04.10.2011р.
Водночас представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2011р. заперечив проти позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника прокуратури та представників сторін, суд
23.03.2001р. між Міністерством оборони України (далі -Міністерство) та Відкритим акціонерним товариством „Спец-Авіа” (далі -Підприємство) було укладено договір про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416, згідно якого міністерство зобов'язалося надавати послуги по аеродромно-технічному забезпеченню аеродрому „Васильків”, а підприємство -оплачувати надані міністерством послуги у встановленому договором порядку та розмірі.
Згідно п. 1 договору аеродромно-технічне забезпечення -комплекс заходів, що проводяться наземними службами аеродрому з метою прийому, розміщення, підготовки до польотів та зльоту повітряних суден.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору договір регулює загальні обов'язки сторін щодо визначення порядку використання аеродрому „Васильків” (надалі -„Аеродром”) у якості аеродрому спільного базування, порядку використання сторонами аеродромного обладнання, злітно-посадочної смуги аеродрому, руліжних доріжок, та порядок надання Міністерством послуг по аеродромно-технічному забезпеченню підприємства. Взаємні обов'язки, умови та вартість надання послуг (виконання робіт), що надаються міністерством підприємству на підставі договору, але які не вказані в ньому, підлягають врегулюванню відповідно до додаткових угод договору, які являтимуться його невід'ємною частиною.
Підприємство зобов'язується приймати пайову участь в експлуатаційному утриманні та ремонті (реконструкції) споруд та аеродромних покрить спільного використання у наступному порядку: а) щорічно, до 15 березня, перераховувати кошти міністерству на придбання необхідних матеріалів для проведення поточного ремонту аеродрому та обслуговуванню (у тому числі маркуванню) злітно-посадочної смуги та руліжних доріжок у розмірі 12 відсотків від суми загальних витрат міністерства по проведенню вище зазначеного ремонту та обслуговування, розрахунки витрат міністерства надаються у додатку № 1, при цьому розмір кожного чергового платежу коригується на сумарний індекс інфляції за час, який минув з моменту внесення чергового платежу. У випадку несвоєчасного внесення наступного платежу його розмір коригується на сумарний індекс інфляції до моменту внесення платежу. В термін до 5 банківських днів після надання послуг міністерством відповідно до додаткових угод, оплачувати рахунки за надані міністерством послуги згідно з додатком № 9 до договору (п.п. 3.1., 3.1.10., 3.1.11. договору).
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору передбачено, що витрати на утримання закріпленої території, огорожі, будівель, споруд, доріг проводяться за рахунок кожної зі сторін договору, у власності (оперативному управлінні) якої знаходиться вказане майно. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідної сторони у п'ятиденний термін після настання термінів оплати згідно п. 3.1.10., або підписання актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) відповідно до п. 3.1.11. Ціни і тарифи на послуги і роботи, які надаються міністерством за договором (п. 3.1.11.), установлюються відповідно до діючих в Україні тарифів, визначаються у додаткових угодах до нього. Розмір цін (тарифів) та форма оплати можуть бути змінені міністерством в разі зміни методики їх розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно п.п. 9.1., 9.3. договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2005 року. При відсутності письмової заяви від однієї зі сторін про припинення або зміну договору за місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін, на тих самих умовах, які викладені у договорі.
Суд встановив, що договір про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р. був неодноразово продовженим сторонами на новий строк і на тих самих умовах, у зв'язку відсутністю заяви однієї із сторін про припинення договору за місяць до закінчення терміну дії договору і на момент розгляду даної справи договір про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р. діє.
23.03.2001р. між Міністерством оборони України (далі -Міністерство) та Відкритим акціонерним товариством „Спец-Авіа” (далі -Підприємство) укладено додаток № 13 до договору про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416, згідно якого сторони визначили суму витрат підприємства в коштах із розрахунку 12 % від загальної суми витрат міністерства на проведення поточного ремонту аеродрому та обслуговуванню злітно-посадочної смуги та руліжних доріжок аеродрому „Васильків” -22 091,35грн.
Суд встановив, що першим позивачем протягом 2009-2010р. надано відповідачу послуги по аеродромно-технічному забезпеченню аеродрому „Васильків” на загальну суму 44 182,70грн. (22 091,35грн. -у 2009р.) та (22 091,35грн. -у 2010р.), які залишилися неоплаченими відповідачем станом на момент судового розгляду справи, що підтверджується довідкою Васильківського управління Державного казначейства № 04-06/520 від 16.09.2011р. (а.с. 176) та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. (а.с. 85), підписаним та скріпленим печатками першого позивача та відповідача.
З метою досудового врегулювання спору, перший позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу від 11.05.2010р. (а.с. 23), яка 11.05.2010р. отримана представником відповідача, начальником авіаційної бази - Примаком, що підтверджується підписом останнього на вказаній претензій.
Як вбачається з листа № 12 від 20.05.2010р. (а.с. 22) 20.05.2010р. відповідач звернувся до першого позивача з проханням перенести термін погашення заборгованості за 2009-2010р. до 31.05.2010р. Відповідач гарантував, що після надходження коштів першому позивачеві буде перерахована необхідна сума.
Судом встановлено, що станом на момент судового розгляду справи відповідач не сплатив на рахунок першого позивача заборгованість за 2009-2010р. згідно договору про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р., що підтверджується довідкою Васильківського управління Державного казначейства № 04-06/520 від 16.09.2011р. (а.с. 176).
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 44 182,70грн. основного боргу, 13 769,27грн. пені, 3 092,78грн. штрафу та 6 271,73грн. інфляційних втрат.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання договору про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р. перший позивач за період 2009-2010р. надав відповідачу послуги з аеродромно-технічного забезпечення на загальну суму 44 182,70грн. (22 091,35грн. -у 2009р.) та (22 091,35грн. -у 2010р.); відповідач, в порушення п. 3.1.10. договору, за отримані послуги не розрахувався, що підтверджується довідкою Васильківського управління Державного казначейства № 04-06/520 від 16.09.2011р. (а.с. 176), актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. (а.с. 85), підписаним та скріпленим печатками першого позивач та відповідача та листом ВАТ „Спец-Авіа” № 12 від 20.05.2010р. (а.с. 22), внаслідок чого борг відповідача перед першим позивачем за надані послуги по аеродромно-технічному забезпеченню станом на момент судового розгляду справи склав 44 182,70грн., що підтверджується довідкою Васильківського управління Державного казначейства № 04-06/520 від 16.09.2011р. (а.с. 176) та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. (а.с. 85), підписаним та скріпленим печатками першого позивача та відповідача..
Враховуючи те, що борг відповідача перед першим позивачем на час прийняття судового рішення становить 44 182,70грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь першого позивача 44 182,70грн. боргу підлягає задоволенню.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що починаючи з 2009 року ВАТ „Спец-Авіа” не використовувало аеродром „Васильків” у якості аеродрому спільного базування, у зв'язку з чим у останнього відсутній обов'язок щодо проведення компенсації виплат, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом станом на момент судового розгляду договір про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р. є чинним та не є розірваним або визнаним недійсним у судовому порядку, а у відповідності до п. 2.1. договору у 2009-2010р. першим позивачем відповідачеві надавалися послуги по аеродромно-технічному забезпеченню, які прийняті останнім, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. (а.с. 85), підписаним та скріпленим печатками першого позивача та відповідача.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, прокурором, за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. (з урахуванням уточнення періоду нарахування (а.с. 178-180)) нарахована пеня в сумі 13 769,27грн., зокрема: 9 260,52грн. за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. нарахованих на суму боргу 22 091,35грн. та 4 508,78грн. за період з 15.03.2010р. по 01.06.2011р. нарахованих на суму боргу 22 091,35грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.5. договору сторін погоджено, що за затримку платежів міністерству, у встановленні договором строки, підприємство сплачує міністерству пеню, яка обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нараховану на суму несвоєчасно проведених підприємством платежів за кожний день такої затримки, включаючи день сплати.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 178-180), суд обмежив період нарахування пені шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. складає 4 629,20грн., зокрема: 2 542,93грн. за період з 15.03.2009р. по 15.09.2009р. на суму боргу 22 091,35грн. та 2 086,27грн. за період з 15.03.2010р. по 15.09.2010р. на суму боргу 22 091,35грн. Відтак, вимога про стягнення 13 769,27грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 629,20грн. пені.
Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача 3 092,78грн. штрафу у розмірі 7 % від суми боргу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 ГК України).
Враховуючи те, що перший позивач є суб'єктом господарської діяльності, який фінансується за рахунок Державного бюджету (довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України № 1021/806 та свідоцтво про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних силах (а.с. 45-46)) та те, що відповідач не розрахувався за отримані послуги з аеродромно-технічного забезпечення протягом більше ніж 30 днів з моменту виникнення обов'язку з оплати отриманих послуг, штраф - 7 % від суми боргу (встановлений ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України) у розмірі 3 092,78грн. (7 % від 44 182,70грн. -вартості неоплачених відповідачем послуг у 2009-2010р. згідно договору договором про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р.) відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога прокурора про стягнення з відповідача 3 092,78грн. штрафу підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про порядок використання аеродрому „Васильків” у якості аеродрому спільного базування та надання послуг по аеродромно-технічному забезпеченню № 181/9/3-416 від 23.03.2001р., прокурором за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. також нараховано 6 271,73грн. інфляційних втрат, зокрема: 4 212,82грн. за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. та 2 058,91грн. за період з 15.03.2010р. по 01.06.2011р.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. складає загалом 7 687,79грн. інфляційних втрат, зокрема: 5 257,74грн. за період з 15.03.2009р. по 01.06.2011р. та 2 430,05грн. за період з 15.03.2010р. по 01.06.2011р. Відтак, вимога про стягнення 6 271,73грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 6 271,73грн., оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 44 182,70грн. основного боргу, 4 629,20грн. пені, 3 092,78грн. штрафу та 6 271,73грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Спец-Авіа” (08630, Київська область, Васильківський р-н., смт. Глеваха, вул. Авіаторів, буд. 1; код ЄДРПОУ 21569224) на користь Військової частини А 1789 (08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів; код ЄДРПОУ 07972947) 44 182 (сорок чотири тисячі сто вісімдесят дві гривні) 70 коп. основного боргу, 4 629 (чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень) 20 коп. пені, 3 092 (три тисячі дев'яносто дві гривні) 78 коп. штрафу та 6 271 (шість тисяч двісті сімдесят одну гривню) 73 коп. інфляційних втрат.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Спец-Авіа” (08630, Київська область, Васильківський р-н., смт. Глеваха, вул. Авіаторів, буд. 1; код ЄДРПОУ 21569224) на користь Державного бюджету України 581 (п'ятсот вісімдесят одну гривню) 76 коп. державного мита та 203 (двісті три гривні) 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. У задоволенні решти позову -відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя П.В. Горбасенко
Повне рішення складено: 27.09.2011р.