01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" вересня 2011 р. Справа № 11/008-11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС -ЛТД»
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Аптека ВВС»
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС -ЛТД»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал»
про стягнення 114 257 грн.
Суддя -Мальована Л.Я.
позивач -ОСОБА_1., дов.
Представники: від 24.01.2011р.
відповідач -ОСОБА_2., дов.
від 30.06.2011 р.
третя особа -не з'явилась
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 114 257 грн. заборгованості по договору купівлі -продажу № 09-10/107 від 09.09.2010 р.
На підставі ст. 22 ГПК України позивач збільшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 114 257 грн. основного боргу, 7 253 грн. 85 коп. інфляційних витрат, 2 213 грн. 49 коп. -3 % річних, 8 733 грн. 62 коп. пені, всього -132 457 грн. 96 коп.
Ухвалою суду від 23.02.2011 р. прийнято до провадження зустрічний позов ТОВ «ВВС-ЛТД»до ТОВ «Лізоформ Медікал»про визнання договору купівлі -продажу № 09-10/107 від 09.09.2010 р. недійсним.
Також надійшов позов від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Аптека ВВС»до ТОВ «ВВС-ЛТД»та ТОВ «Лізофарм Медікал»про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 09-10/107 від 09.09.2010 р., який укладений між ТОВ «Лізофарм Медікал»та ТОВ «ВВС-ЛТД».
Ухвалою суду від 14.06.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ «Аптека ВВС».
Третя особа двічі в засідання суду не з'явилась, про що була належним чином повідомлена судом.
Відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що представник не повністю ознайомлений з матеріалами справи. Суд відхилив клопотання відповідача, оскільки всі раніше подані представником відповідача клопотання були задоволені, про що свідчить ухвала суду від 10.08.2011 р.
Сторони не виконали вимоги суду щодо складання акту взаємозвірки розрахунків, а тому на підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, а саме -програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»на диск CD-R, серійний номер NI300HI8D8153246AI.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
09.09.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал»(далі -позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 09-10/107 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості (далі - товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору. Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Приписами п. 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар не пізніше строків вказаних у видаткових накладних, складених продавцем.
Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.2 договору).
Підпунктом 9.1 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.2011 р.
Також між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу, відповідно до умов якої сторони погодили строк оплати не пізніше 70 календарних днів від дати отримання товару.
Факт отримання відповідачем ТОВ «ВВС-ЛТД»товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № 13457 від 15.09.2010 р. на суму 50 032 грн. 10 коп., № 13547 від 16.09.2010 р. на суму 4 198 грн. 10 коп., № 13818 від 21.09.2010 р. на суму 6 159 грн. 75 коп., № 14597 від 04.10.2010 р. на суму 11 092 грн. 60 коп., № 15440 від 14.10.2010 р. на суму 13 107 грн. 95 коп., № 16351 від 28.10.2010 р. на суму 16 601 грн. 50 коп., № 17418 від 11.11.2010 р. на суму 13 065 грн., які містять відтиск штампа відповідача в графі «одержав»та копіями довіреностей від 17.09.2010 р. № 14251, від 22.09.2010 р. № 14321, від 07.10.2010 р. № 14695, від 15.10.2010 р. № 14895, від 01.11.2010 р. № 15183, від 15.11.2010 р. № 15569, які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем було направлено претензію від 22.12.2010 р. № 03-04/229 з пропозицією про погашення в 7-денний термін заборгованості за товар. Відповідачем відповідь не була надана, кошти не сплачені.
В порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не оплатив вартість поставленого товару повністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що накладні оформлені неналежним чином (не відповідають вимогам до їх оформлення встановленим договором та актами цивільного законодавства) та не можуть вважатись належними доказами прийняття товару.
У видаткових накладних, доданих позивачем до матеріалів справи, не має посилань ані на договір на підставі якого здійснювались поставки, ані посилання на номер та дату замовлення ТОВ «ВВС - ЛТД»на підставі якої видана видаткова накладна на поставку продукції.
Таким чином, видаткові накладні, в яких повинна бути зазначена кількість товарів, не було підписано уповноваженими на те представниками сторін -позивача та відповідача, а отже у зв'язку з цим кількість не було погоджено сторонами, як того вимагає чинне законодавство.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).
Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей". Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
На виконання вимог суду позивачем були подані пояснення, із яких вбачається, що видаткові накладні, які були виписані для поставки товару по договору були підписані ОСОБА_3., яка діяла на підставі довіреності № 05/01-10 від 05.01.2010 р., та ОСОБА_4., яка діяла на основі довіреності № 01/04-10 від 01.04.2010 р. (копії додані до матеріалів справи).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 114 254 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача 7 253 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 2 213 грн. 49 коп. 3 % річних та 8 733 грн. 62 коп. пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
В обґрунтування нарахованої пені, позивач посилається на п. 7.1 договору, відповідно до умов якої за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені є обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню. Розрахунок відповідає матеріалам справи.
В поданому зустрічному позові позивач (відповідач за первісним) обґрунтовує позов невідповідністю договору купівлі-продажу № 09-10/107 від 09.09.2010 р., який укладений між ТОВ «Лізоформ Медікал»та ТОВ «ВВС-ЛТД»вимогам законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно - правовими актами.
Приписами частини першої статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
09.09.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал»(далі -позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 09-10/107 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості (далі -товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.1 договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця, в замовленні вказується найменування, кількість, ціна товару за одиницю в гривнях, строки поставки, номер договору, номер та дата замовлення.
Приписами п. 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних, складених продавцем.
Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті шляхом перерахування покупцем сум на розрахунковий рахунок продавця (п.п. 5.2 договору).
Згідно п. 9.2 договору, всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками двох сторін.
Підпунктом 9.1 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.2011 р.
Позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог посилається на те, що замовлення та видаткові накладні, які фактично є специфікаціями до Договору не було підписано уповноваженими представниками сторін, додатки до Договору не було укладено, і відповідно зазначає, що істотні умови Договору не було погоджено сторонами.
Відповідач (позивач по первісному позову) заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме: в оскаржуваному договорі купівлі-продажу чітко визначено асортимент, кількість, та ціни, що вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару зазначається у гривнях, договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
В оскаржуваному договорі від 09.09.2010 р. № 09-10/107 чітко визначено його предмет та зазначено, що продавець продає, а покупець купує продукцію.
Посилання ТОВ «ВВС-ЛТД»на те, що довіреності від 17.09.2010 р. № 14251, від 22.09.2010 р. № 14321, від 07.10.2010 р. № 14695, від 15.10.2010 р. № 14895, від 01.11.2010 р. № 15183, від 15.11.2010 р. № 15569, які видані відповідачем (при цьому скріплені його печаткою) на отримання матеріальних цінностей від позивача за первісним позовом є неналежними доказами, є безпідставними, оскільки останні являються первинними документами та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Тому суд погоджується із запереченнями відповідача та вважає, що позивачем за зустрічним позовом не подано належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Позовні вимоги 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору обґрунтовані невідповідністю договору купівлі-продажу № 09-10/107 від 09.09.2010 р., який укладений між ТОВ «ВВС-ЛТД»та ТОВ «Лізоформ Медікал»вимогам законодавства в частині асортименту та вартості продукції.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Аптека ВВС»посилається на те, що 02.08.2010 р. між ТОВ «Аптека ВВС»та ТОВ «ВВС-ЛТД»було укладено договір комісії № 19, відповідно до умов якого комісіонер (ТОВ «ВВС-ЛТД») зобов'язався за дорученням комітента (ТОВ «Аптека ВВС») за плату вчинити від свого імені, але за рахунок комітента правочини спрямовані на купівлю лікарських засобів, а саме: гомеопатичних засобів, фітопрепаратів, медикаментозних засобів, діючих речовин (субстанцій), лікарських косметичних засобів, лікарських домі шків до харчових продуктів.
31.08.2010 р. між третьою особою та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду № 4 до договору комісії, відповідно до якої відповідач 1 взяв на себе зобов'язання придбати у позивача лікарські засоби, але відповідачем 1 було укладено договір купівлі-продажу без попереднього погодження істотних умов договору.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. В даному випадку не було погоджено предмет договору купівлі-продажу, який повинен був бути укладений виключно на умовах, викладених в договорі комісії та виключно в інтересах комітента (позивача). Також не було передбачено для позивача товар відповідно до кількості та асортименту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
В даному випадку відповідачем 1 було порушено умови договору комісії, оскільки договір купівлі-продажу міг бути укладений виключно після погодження комітентом (позивач) та комісіонером (відповідач 1) всіх істотних умов вчинення такого правочину з придбання товару, як то передбачено додатковою угодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства, а також інтересам позивача в частині асортименту та вартості товару, що безпосередньо не відповідає умовам договору комісії, а відповідно договір купівлі -продажу має бути визнаний недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.
Відповідач 2 -ТОВ «Лізоформ Медікал»подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в позові повністю з таких підстав: ТОВ «Аптека ВВС»не є стороною спірного договору, умови договору жодним чином не стосуються прав та інтересів ТОВ «Аптека ВВС», які підлягають захисту шляхом визнання частково недійсним договору. Договір не містить жодного застереження про те, що ТОВ «ВВС -ЛТД»укладає цей договір в інтересах або від імені ТОВ «Аптека ВВС».
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Позовна вимога 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі - ТОВ «Аптека ВВС»до ТОВ «ВВС-ЛТД»та ТОВ «Лізоформ Медікал»про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 09.09.2010 р. № 09-10/107 є не обґрунтованою, задоволенню не підлягає, оскільки права та законні інтереси її не порушені.
Відповідач 1 відзив на позов не подав.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача (за зустрічним позовом).
Керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 525, 526, 625, 1018 ЦК України, ст. ст. 180, 193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС -ЛТД» (08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал»(01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 17, код ЄДРПОУ 36257034) -114 257 грн. заборгованості, 8 733 грн. 62 коп. пені, 7 253 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 2 213 грн. 49 коп. 3 % річних, 1 324 грн. 58 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовити.
Суддя Мальована Л.Я.