ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
05.05.08 Справа № 16/68
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Луганської філії ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 2222 грн. 40 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
при секретарі судового засідання Маценко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача -Голоколосова Л.І., дов. від 01.01.08. №32;
відповідач - ОСОБА_1,
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1993 грн. 13 коп. боргу за активну електричну енергію за період з вересня 2007р. по грудень 2007р., 13 грн. 61 коп.- 3 % річних за період з 19.10.07. по 24.02.08., пені у сумі 85 грн. 94 коп. за період з 19.10.07. по 24.02.08., інфляційні нарахування у сумі 129грн.72коп. за період з вересня 2007р. по грудень 2007р.
Відповідач надав до суду лист , яким заперечує проти позову, у зв'язку з частковою сплатою рахунків за електричну енергію.
Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 14.08.06. №4217 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов'язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов'язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред'явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 9.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).
На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період з вересня 2007 року по грудень 2007 року, про що відповідачу надіслано рахунки на суму 1993,13грн. і підтверджено матеріалами справи.
Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 14.08.06. №4217 не оплатив у повному обсязі позивачу активну електроенергію і за термін з серпня 2007 року по листопад 2007 року не надавав звітів про використану електроенергію, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 1993,13грн., враховуючи вартість енергії по потужності струмоприймачів в період, за який відповідач не надавав звітів.
Крім того, за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 129грн.72коп. за період з вересня 2007р. по грудень 2007р., річні в сумі 13,61грн. за період з 19.10.07. по 24.02.08., пені у сумі 85,94грн. за період з 19.10.07. по 24.02.08.
Відповідач з вимогами позивача не погодився і заперечив доводи представника позивача тим, що зазначив про часткову оплату спожитої у спірний період електроенергії
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 14.08.06. №4217, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.
Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві протягом періоду з вересня 2007 року по грудень 2007 року і борг в сумі 1993,13грн. Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків про використання відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу. Також відповідачем підписано звіти про використання електроенергії без доповнень та зауважень. Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.
Статті 901-903 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.
Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії на суму 1993,13грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 14.08.06. №4217 в частині оплати електроенергії і вимоги закону. У встановлений пунктом 9 Порядку розрахунків, що є додатком до укладеного договору, строк - 5 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - зобов'язання відповідачем по оплаті боргу за активну електроенергію було виконане частково і відповідач заборгував 1993,13грн. за спожиту електроенергію.
Стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (позивача) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми і неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені.
Пеня у сумі 85,94грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань нарахована позивачем згідно п. 4.4.1 укладеного договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховується.
Доводи відповідача, викладені у листі від 24.04.08., спростовуються умовами укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 14.08.06. №4217 (з додатковими угодами), на підставі якого споживач (відповідач) зобов'язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред'явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків», пункт 9 і регулярно надавати звіти про використану електроенергію для розрахування вартості спожитої електроенергії за показниками електролічильників. При цьому слід вказати, що згідно графіку зняття показників розрахункових засобів електроенергії (додаток до вказаного договору, а.с.15), у разі ненадання відповідачем звітів протягом одного звітного періоду, позивач має право розрахувати вартість спожитої електроенергії за величиною дозволеної потужності без подальшого перерахунку.
Відповідач підтвердив факт того, що звіти надавав позивачеві нерегулярно. Доводи відповідача про факт пред'явлення звіту за серпень 2007 року не знайшли свого підтвердження належними доказами в матеріалах справи.
За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором на постачання електроенергії від 14.08.06. №4217 (з додатковими угодами) та позов слід задовольнити у повному обсязі на суму 2222,40грн., оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на користь Луганської філії, м. Луганськ Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об'єднання », м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», на п/р 260333019080 в Луганському відділенні Ощадбанка борг за спожиту активну електроенергію у сумі 1993,13грн.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на користь Луганської філії, м. Луганськ Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об'єднання », м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а»на р/р 2600714999 в АППБ «Аваль», м. Київ 3% річних -13,61грн., інфляційні нарахування -129,72грн. та пеню 85,94грн., витрати по державному миту в сумі 102грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.
Рішення підписане 06.05.08.
Суддя Р.М. Шеліхіна