ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
25.04.08 Справа № 15/25пн.
за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кремінна Луганської області
про звільнення від орендної плати.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3., представник по довіреності від 14.11.07. №3579;
від відповідача -ОСОБА_4., представник по довіреності від 18.08.07. № 1269;
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлена вимога:
- звільнити від сплати орендної плати, передбаченої договором оренди майна -магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 31.03.06 за період з 20.07.07 р. по день початку постачання електричної енергії до будівлі магазину.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 25.03.2008р. та поясненні по справі від 25.04.2008р.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення спору у справі №15/21пд за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розірвання договору оренди та стягнення боргу з орендної плати судом відхилено з наступних підстав.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Заявником клопотання не доведено неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі №15/21пд. Також, не доведено неможливість встановлення у даній справі в порядку господарського судочинства обставин, які розглядаються в іншій справі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Позовні вимоги про звільнення від сплати орендної плати по договору оренди мотивовані позивачем наступним.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.11.2007р. у справі № 9/528пд задоволено зустрічний позов Романовської, визнано дійсним договір оренди майна -магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 31 березня 2006р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Працівниками Кремінського РЕМ 20.07.2007р. орендована будівля магазину, на підставі заявки відповідача, відключена від електричних мереж.
При цьому, позивач вказує, що через відсутність в будівлі електроенергії він не може здійснювати господарську, торгівельну діяльність в магазині, у зв'язку з чим він, на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України не повинен сплачувати орендну плату за період з 20.07.07 до початку постачання електроенергії.
У провадженні господарського суду Луганської області перебуває справа №15/21пд за позовом ОСОБА_2. доОСОБА_1. про стягнення боргу з орендної плати в сумі 53 970 грн., розірвання договору оренди від 31 березня 2006 року, та зобов'язання звільнити будівлю магазина.
Спір у справі №15/21пд між тими ж сторонами ґрунтується на правовідносинах, пов'язаних з користуванням майна за тим же договором оренди, що і у даній справі. При цьому, у справі №15/21пд суд вирішує питання щодо обґрунтованості заявлених вимог по стягненню боргу з орендної плати та похідних вимог. ОСОБА_1., як відповідач у справі №15/21пд, заперечує проти позову з тих же самих підстав, якими вона обґрунтовує вимоги за своїм позовом у даній справі №15/25пн, а саме, що на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України вона не повинна сплачувати орендну плату, оскільки відсутнє постачання електроенергії в орендованій будівлі.
Пред'явлення позовної вимоги про звільнення від сплати орендної плати по договору оренди не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права.
Способи захисту порушених прав та інтересів визначені зокрема у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Положення вказаних статей не визначають такого способу захисту порушеного права як пред'явлення позовної вимоги про звільнення від сплати орендної плати по договору оренди.
Інші нормативні акти теж не встановлюють такого способу захисту порушеного права, який був обраний позивачем у даній справі.
Питання звільнення орендаря від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України буде розглянуто судом при перевірці обґрунтованості вимоги про стягнення орендної плати, що розглядається судом у справі №15/21пд між тими ж сторонами.
Тому, орендар вправі заперечувати проти позову про стягнення орендної плати та похідних вимог посилаючись на те, що він не повинен вносити плату за час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.
З огляду на те, що пред'явлена вимога про звільнення від сплати орендної плати не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного цивільного права, у її задоволенні слід відмовити.
Крім того, судом встановлено наступне.
Позивач не звільнив приміщення будівлі та відповідно продовжує користуватися зазначеним майном на даний час, що також підтверджено поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні. Будівля за договором оренди не повернута орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних та допустимих доказів, що спростовували б факт користування майном позивачем суду не надано.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 29.04.2008 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко