Кіровоградської області
"07" травня 2008 р.
Справа № 3/68
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 07.05.08 о 17:58 адміністративну справу № 3/68
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді;
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271710/0 від 30.01.08,
за участю:
секретаря судового засідання - Кузьмичової О.О.;
представників
позивача - підприємця ОСОБА_1;
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 467 від 29.01.07;
позивача -ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.04.08;
від відповідача - заступника начальника відділу КПР управління оподаткування фізичних осіб Дзигунської П.С., довіреність № 10 від 31.03.08;
від відповідача - головного державного податкового інспектора Довженка Д.С., довіреність № 15 від 28.01.08.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1(далі по тексту - підприємець ОСОБА_1) звернувся до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі по тексту - ДПІ у м. Кіровограді) №0000271710/0 від 30.01.08.
Відповідач вимоги заявника не визнав, посилаючись у запереченнях на позов на те, що
при проведенні перевірки, оформленої актом № 3/17-10/НОМЕР_1 від 18.01.08, були виявлені порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 закону України "Про податок на додану вартість";
аналізом поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 р. (місяць анулювання реєстрації платника податку) до ДПІ у м. Кіровограді встановлено невизнання підприємцем умовного продажу на суму товарних залишків, не збільшення суми податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувалося анулювання свідоцтва платника ПДВ;
з товарних залишків станом на 01.10.06 реалізовано товар на суму 992 грн. 50 коп. (в т. ч. 198 грн. 50 коп. ПДВ), придбано товар на суму 25 352 грн. 43 коп. (в т. ч. 5 070 грн. 49 коп. ПДВ), який протягом лютого, березня, квітня, травня, червня 2007 р. не реалізований;
при проведенні перевірки документів, які б засвідчували реалізацію товарно-матеріальних цінностей не було, тому таку реалізацію при перевірці не враховано, однак враховано при визначенні обсягу поставки як умовний продаж товарно-матеріальних цінностей, що не призвело до подвійного оподаткування;
всі надані позивачем документи були прийняті до уваги, як і дані акту попередньої документальної перевірки, а щодо документів, які ним були втрачено, то часу для їх поновлення та надання перевіряючим було достатньо;
сума 7 989 грн. не підтверджена податковими накладними на придбання товарів (робіт, послуг).
У судовому засіданні господарським судом на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалася перерва з 15.04.08 до 11:00 23.04.08, з 12:03 23.04.08 до 14:00 23.04.08, з 23.04.08 до 17:00 07.05.08.
Представники позивача наполягають на задоволенні позову; представники відповідача просять у задоволенні вимог заявнику відмовити.
При дослідженні обставин справи, письмових доказів, заслуховуванні пояснень представників сторін господарський суд встановив наступне.
Повідомленням без дати № 26467/10/17-1/44 підприємець ОСОБА_1 був повідомлений про проведення ДПІ у м. Кіровограді планової документальної перевірки з 08.01.08 по 18.01.08. Таке повідомлення отримане підприємцем 31.12.08.
Уповноваженими ДПІ у м. Кіровограді особами з 08.01.08 по 18.01.08 проводилася планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємця ОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.07 , результати якої оформлені актом від 18.01.08 № 3/17-10/НОМЕР_1.
За висновком акту перевірки, встановлено порушення п. 9.8 ст. 9, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - донараховано 37 546 грн. 39 коп., в тому числі за листопад 2006 року - 744 грн., за грудень 2006 р. - 199 грн., за січень 2007 р. - 4 995 грн., за липень 2007 - 223 грн., за серпень 2007 - 31 386 грн. За твердженням ДПІ у м. Кіровограді такі суми є заниженням податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За податковим повідомленням-рішенням від 30.01.08 № 0000271710/0 ДПІ у м. Кіровограді, посилаючись на підп. "б" п. 4.2.2. ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", акт перевірки від 18.01.08 № 3/17-10/НОМЕР_1, встановлення порушення п. 9.8 ст. 9, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено суму податкового зобов'язання підприємця ОСОБА_1за платежем "податок на додану вартість" - 56 319 грн. 59 коп., в тому числі за основним платежем - 37 546 грн. 39 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 773 грн. 20 коп.
Підприємець ОСОБА_1 просить таке податкове повідомлення-рішення скасувати.
Господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із викладених норм, обов'язок доведеності правомірності податкового повідомлення-рішення від 30.01.08 № 0000271710 покладається на суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Кіровограді.
Відповідач правомірність визначення суми податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість не доказав, а отже і не доказав правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 18 773 грн. 20 коп.
Із акту перевірки вбачається, що аналізом поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 р. (місяць анулювання реєстрації платника податку) по ДПІ у м. Кіровограді встановлено невизнання підприємцем умовного продажу на суму товарних залишків та не збільшено суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання свідоцтва платника ПДВ, і це є порушенням п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в тій частині, що платник податку. в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Перевіркою встановлено, що з товарних залишків станом на 01.10.06 реалізовано товару на загальну суму 992 грн. 50 коп. (в т. ч. ПДВ 198, 50) та придбано товару на загальну суму 25 352 грн. 43 коп. (в т. ч. ПДВ 5 070 грн. 49 коп.), який протягом лютого, березня, квітня, травня, червня 2007 р. не був реалізований. Сумою товарних залишків станом на 01.10.06 відповідач вважає 181 557 грн., зазначену у додатку № 1 до акту перевірки від 27.11.06 № 747/17-1/НОМЕР_1.
Однак, вартість товарних залишків станом на 01.10.06 не є може бути визнано підставою достовірності даних. Частина товарно-матеріальних цінностей, зазначених у додатку № 1 до акту перевірки від 18.01.06 були реалізовані, про що було зазначено перевіряючими в акті обстеження від 21.11.06. Акт обстеження від 21.11.06 та акт перевірки від 27.11.06 мають розбіжності в частині визначення вартості товарно-матеріальних цінностей. У зв'язку із проведенням камеральних перевірок підприємцем ОСОБА_1надавалися ДПІ у м. Кіровограді копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, копії податкових накладних, копії виписок банку та платіжних доручень, що підтверджується листами від 04.05.07, 24.05.07, 03.07.07, 26.07.07.
За твердженням позивача більшу частину товару, який зазначено в додатку № 1 до акту перевірки було продано, про що свідчать банківські виписки, висновки відповідача стосовно того, що товарно-матеріальні цінності з додатку № 1 та № 2 до акту перевірки не реалізовувалися підприємцем Івановим О.Г. не відповідають дійсності та спростовуються долученими ним до матеріалів справи доказами, а згідно відібраних від суб'єкта підприємницької діяльності пояснень 24.05.07 придбаний папір був використаний для підготування заяв та зняття ксерокопій, щебінь - для бетонування виробничих площ, будівельні матеріали - для ремонту виробничих та офісних приміщень тощо.
У п. 3.1.1 акту перевірки від 18.01.08 № 3/17-10/НОМЕР_1 зазначено, що декларації з податку на додану вартість підприємець ОСОБА_1 подавав помісячно без порушень термінів, одна через відсутність документів перевірити достовірність декларування податкових зобов'язань за жовтень, листопад, грудень 2006 р., січень, липень, серпень 2007 р. відсутня можливість, в зв'язку з чим обсяги поставок за вказані періоди приймаються в задекларованих підприємцем сум ПДВ в податкових деклараціях до ДПІ у м. Кіровограді.
У заяві, одержаній ДПІ у м. Кіровограді 11.01.06 підприємець ОСОБА_1повідомив, що 03.10.07 ним було особисто привезено всі бухгалтерські документи за 2006-2007 роки для перевірки в ДПІ у м. Кіровограді, але у той час, коли він записувався на прийом з його машини були викрадені особисті речі, в тому числі і бухгалтерські документи, про що свідчить довідка Кіровського ВИ Кіровоградського МВ УМВС України в області та об'ява, дана до газети "Народне слово" від 16.10.07 № 112.
Посилаючись на пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як на підставу для визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій з причин відсутності податкових накладних чи митних декларацій на підтвердження сум, включених до складу податкового кредиту, ДПІ у м. Кіровограді не спростувала доводів та не довела доказами твердження позивача про те, що всі суми, включені до складу податкового кредиту підтверджуються податковими накладними, які подавалися і перевірялися під час проведення ДПІ у м. Кіровограді камеральних перевірок, а також те, що відповідачем уже було зменшено позивачеві суму податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами камеральних перевірок і податкові повідомлення-рішення, прийняті по результатах таких камеральних перевірок підприємцем ОСОБА_1не оскаржувалися.
З викладених підстав позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України здійснені позивачем судові витрати по сплаті 3 грн. 40 коп. присуджуються йому з Державного бюджету України. Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається судом до місцевих органів державної податкової служби, що встановлено ч. 2 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163, ст. 167, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000271710/0 від 30.01.08 державної податкової інспекції у м. Кіровограді.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; і. н.НОМЕР_1) 3 грн. 40 коп. судового збору.
4. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Копії постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Н. В. Болгар
12.05.08