ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
25.04.08 Справа № 14/44
За позовом
Приватного підприємства "Науково-виробничої фірма "Поиск", м. Луганськ
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 1409 грн. 16 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача -Гуровська Л.С., довіреність № 01/01-08/1 від 01.01.08;
від відповідача -не прибув;
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1409 грн. 16 коп.
Заявою від 16.04.08 позивач акцентував увагу суду, що позовні вимоги заявлені ним про стягнення інфляційних нарахувань у зв'язку з несплатою відповідачем боргу 10924 грн. 08 коп. за договором № 1152 від 27.12.04.
Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд, -
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.07.07 по справі № 14/282 з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1на користь Приватного підприємства науково -виробничої фірми “Поиск» було стягнуто борг 10924грн.08 коп., 3 % річних у сумі 152,93грн., інфляційні нарахування 971 грн. 15 коп., витрати на сплачене держмито 120 грн. 48 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 109 грн. 74 коп.
Дане рішення звернуто до виконання, але суми не сплачені.
Позовні вимоги по даній справі позивач обґрунтовує тим, що відповідач своєчасно не сплатив йому борг 10924 грн. 08 коп. встановлений рішенням від 05.07.07 по справі № 14/282, а відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 1409 грн. 16 коп. нараховані на суму боргу 10924 грн. 08 коп., стягнуту рішенням від 05.07.07 по справі № 14/282.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1)договори та інші правочини;
2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3)завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4)інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної дії (ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України).
З урахуванням вищезазначеного, у даному випадку застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України можливо у зв'язку з цивільним обов'язком щодо сплати грошових коштів відповідачем на користь позивача за поставлений по договору товар.
Рішенням суду у справі № 14/282 встановлено, що сторонами у справі укладений договір від 27.12.04 № 1152 згідно якого позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач -оплатити його протягом 14 днів після отримання.
Поставку Товару Позивачем було здійснено за наступними накладними: № 024225/2 від 29.04.06 на суму 2163 грн. 52 коп., № 025754/2 від 06.05.06 на суму 3916 грн. 44 коп., № 027814/2 від 16.05.06 на суму 3323 грн. 02 коп., № 028808/2 від 19.05.06 на суму 1521 грн. 10 коп.
Всього Товару було поставлено на суму 10924 грн. 08 коп.
Відповідач не виконав зобов'язання, не оплатив товар протягом 14 днів після його отримання.
Тому позовна вимога про стягнення 10924 грн. 08 коп. боргу була задоволена.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання щодо сплати за отриманий товар протягом 14 днів з моменту його отримання, як це передбачено договором від 27.12.04 № 1152.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язання щодо сплати за отриманий товар відповідачем не виконано, тому посилання відповідача на те, що борг має стягувати виконавча служба, а у нього відсутній обов'язок сплатити борг, оцінюється судом критично.
Отже, відповідач залишається зобов'язаним сплатити борг і після стягнення його у судовому порядку.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Період прострочення виконання зобов'язання (стосовно якого заявлені позовні вимоги) становить з 01.08.07 по 01.02.08. Строк позовної давності на стягнення сум за даний період не минув (борг виник у 2006 році).
За таких підстав, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Зайве сплачене держмито у сумі 38 грн. 91 коп. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1на користь Приватного підприємства науково -виробничої фірми “Поиск», м. Луганськ, вул.Челюскінців, 16, ідентифікаційний код 23486040 інфляційні нарахування 1409 грн. 16 коп., витрати на сплачене держмито 102 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. Наказ видати.
3. Повернути Приватному підприємству науково -виробничій фірмі “Поиск», м. Луганськ, вул.Челюскінців, 16, ідентифікаційний код 23486040 зайве сплачене держмито у сумі 38 грн. 91 коп. за платіжним дорученням № 206 від 25.02.08 через АБ «Укркомунбанк». Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -29.04.08
Суддя Є.А.Лісовицький