Головуючий у 1 інстанції - Білак С.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
Іменем України
22 травня 2008 року Справа № 22-а-4886/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сіваченка І.В.
суддів Василенко Л.А., Дяченко С.П.
при секретарі за участі представника відповідача
Білоус К.І. Пшеничної Н.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Прокуратури м. Маріуполя
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
04.03.2008 року
у адміністративній справі
№ 2-а-719/2008
за позовом
Прокурора м. Маріуполя
до
Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області
про
визнання дій незаконними та витребування виконавчого провадження, -
Прокурор м. Маріуполя звернувся до суду з позовом до Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (далі - Приморське ВДВС) про визнання дій незаконними та витребування виконавчого провадження.
В обґрунтування позову вказав, що прокуратурою м. Маріуполя проводиться перевірка виконання законів посадовими особами Приморського ВДВС при виконанні судових рішень про конфіскацію майна, вилученого Маріупольською митницею за порушення митних правил.
Перевіркою встановлено, що на виконанні Приморського ВДВС знаходиться виконавчий лист Приморського районного суду м. Маріуполя про конфіскацію на користь держави у ОСОБА_1. цукру за протоколом про ПМП 065/70300/07. В порушення вимог п. 6 наказу Міністерства юстиції України та Державної митної служби України № 46/5/571 від 17.08.2001 р. «Про затвердження Порядку передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби» посадовими особами Приморського ВДВС не було призначено у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" у передбачені законом строки узгоджену із митним органом кандидатуру експерта (спеціаліста) або оцінювача. Також в ході перевірки встановлено, що виконавчою службою цукор-пісок, що підлягав стягненню на користь держави, було реалізовано за ціною 1,04 грн. за кілограм, в той час як його оціночна вартість згідно висновків експерта-оцінювача, призначеного Маріупольською митницею, складає 2,46 грн. за кілограм. Вказаний факт також потребує юридичної оцінки з боку органів прокуратури.
З метою повного та всебічного проведення перевірки, прокуратурою м. Маріуполя 27.09.2007 р. до Приморського ВДВС в порядку ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» надіслана вимога про надання представнику прокуратури міста можливості ознайомлення у приміщенні ВДВС виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду.
Проте листом від 01.10.2007 р. Приморський ВДВС відмовив прокуратурі у наданні вказаного виконавчого провадження посилаючись на відсутність контролю (нагляду) органів прокуратури за законністю виконавчого провадження.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, прокурор просив зобов'язати начальника Приморського ВДВС надати представнику прокуратури м. Маріуполя виконавче провадження, відкрите за постановою Приморського районного суду м. Маріуполя № 3-1488/07 про конфіскацію на користь держави цукру-піску у ОСОБА_1. за протоколом про порушення митних правил № 065/70300/07 для ознайомлення в приміщенні Приморського ВДВС.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2008 року у задоволені позовних вимог Прокурора м. Маріуполя було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Прокурор м. Маріуполя подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, якою просить постанову від 04 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
Постановою № 4/631 про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2007 р. державним виконавцем Приморського ВДВС було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Маріуполя від 20.03.2007 р. /а.с.36/, а постановою від 20.07.2007 р. зазначене виконавче провадження було закрито в зв'язку з її виконанням /а.с.37/.
27.09.2007 р. на адресу Приморського ВДВС надійшла вимога в порядку ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» прокуратури м. Маріуполя Донецької області про надання можливості оперативним працівникам прокуратури м. Маріуполя вивчити матеріали виконавчого провадження за постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 20.03.2007 р. в справі № 3-1488/07 /а.с.4/.
Листом від 01.10.2007 р. Приморський ВДВС відмовив прокуратурі м. Маріуполя надати виконавче провадження, зазначене в вимозі /а.с.5-6/.
При цьому відповідач послався на норми ст. ст. 8, 8-1, 8-2, 8-3 Закону України «Про виконавче провадження», а також на зміни до цього нормативно-правового акту від 10.07.2003 р., якими, окрім іншого, виключено статтю про прокурорський нагляд та змінено порядок контролю за законністю виконавчого провадження.
Так, згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.
Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.
Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про виконавче провадження» перевірити законність виконавчого провадження мають право:
1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;
2) начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники - виконавче провадження, що перебуває на виконанні підрозділів примусового виконання рішень таких відділів державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.
Статтею 8-2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для витребування виконавчого провадження.
Посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, вправі витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.
Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься постанова,
Відповідно до ст. 8-3 Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Заперечуючи проти обґрунтування позовних вимог щодо можливості прокурором в порядку нагляду за додержанням законів здійснювати перевірку відповідача, останній посилався на те, що в ст. 121 Конституції України не передбачено зазначеної функції у органів прокуратури. Крім того, пункт 9 розділу ХV Конституції України дозволяв прокуратурі продовжувати виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів до моменту введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. З врахуванням цього Приморський ВДВС зробив висновок, що з набуттям 28.08.2003 року чинності Закону України “Про внесення змін до Законів України “Про державну виконавчу службу» та “Про виконавче провадження», врегульовано діяльність органів Міністерства юстиції України з контролю за діяльністю органів державної виконавчої служби, а норми щодо нагляду органами прокуратури за законністю провадження втратили чинність.
З таким обґрунтуванням відповідача погодився і суд першої інстанції, відмовивши в позові.
Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися судова колегія з огляду на їх невідповідність нормам матеріального права.
Донецьким окружним адміністративним судом не було взято до уваги зміни в ст. 121 Конституції України, яка визначає функції органів прокуратури.
Так, Законом України № 2222-ІV від 08.12.2004 року (тобто пізніше у часі за внесення відповідних змін у Закони України “Про державну виконавчу службу» та “Про виконавче провадження») ст. 121 Конституції України доповнено п.5, відповідно до якого на прокуратуру України покладається також нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Відтак посилання в даному випадку на п.9 розділу ХV Конституції України не можна вважати правильним.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
Справа за позовом Ясинуватського міжрайонного прокурора Донецької області, в якій ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007 року залишені без змін судові рішення попередніх інстанцій є відмінною від теперішньої, оскільки в зазначеній справі в приміщенні ДВС була відсутня посадова особа з прокуратури, що виключало можливість надання їй матеріалів виконавчого провадження, а на вилучення на деякий час прокурором незакінчених виконавчих проваджень прокурор дійсно повноважень не має. Таким чином, предмети позовів в цих двох справах не є тотожніми.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про задоволення позову.
В повному обсязі постанова складена 26.05.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Прокурора м. Маріуполя - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2008 р. у справі № 2-а-719/2008 - скасувати.
Позов Прокурора м. Маріуполя до Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області «про визнання дій незаконними та витребування виконавчого провадження» - задовольнити.
Визнати дії начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо відмови прокурору у наданні виконавчого провадження для ознайомлення неправомірними.
Зобов'язати начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції надати представнику прокуратури м. Маріуполя виконавче провадження, відкрите за постановою Приморського районного суду м. Маріуполя № 3-1488/07 про конфіскацію на користь держави цукру-піску у ОСОБА_1. за протоколом про порушення митних правил № 065/70300/07 для ознайомлення в приміщенні Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий
Судді