ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
06 травня 2008 р.
Справа № 10/223
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
до відповідача: Підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_2
про: про стягнення боргу в сумі 11 522 грн. 16 коп.
За участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Дюков С.М. - підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію № 458442 від 14.01.04р.; паспорт серія СС № 566678 від 19.06.98 р.)
Підприємцем ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з підприємця ОСОБА_2 боргу в сумі 11 52,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого відповідачем товару за накладною № Ш-030 від 01.08.05р та на виконання укладеного між сторонами договору № 01/240 від 01.08.05р.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що не отримував від позивача товарно-матеріальних цінностей на суму позову, договору з позивачем не укладав, накладну на отримання товару не підписував, своєю печаткою договір та накладну не завіряв.
Відповідач наполягав на тому, що долучені до матеріалів справи договір та накладна сфальсифіковані, в зв'язку з чим та за клопотанням останнього, ухвалою від 24.10.07р. призначено судову експертизу на предмет почеркознавчого та технічного дослідження зазначених документальних доказів, а провадження у справі зупинено .
03.04.08р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшли висновки судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, в зв'язку з чим та згідно з ухвалою від 07.04.08р. провадження у справі поновлено.
Позивач, в судовому засіданні 15.04.08р. позов підтримав; вважає, що висновки судової експертизи не є достатніми для відмови в задоволенні позову з посиланням на те, що договір та накладна , якими позивач обґрунтовує позовні вимоги датовані серпнем 2005 року, тоді як взірці підпису та печатки відповідача для експертного дослідження взяті у 2008 році; на думку позивача, за 2,5 роки відповідач міг змінити підпис та печатку, в зв'язку з чим, позивач просить суд витребувати у міського відділу внутрішніх справ документи, які підтверджують чи заперечують зміну відповідачем печатки за період з серпня 2005 року по лютий 2008 року.
В судове засідання 06.05.08р. позивач не прибув, надіслав суду клопотання (вх. № 3053) про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив, що предметом наявного в матеріалах справи договору № 01/240 від 01.08.08р (а.с.21), на який посилається позивач, як підставу своїх вимог, визначена купівля-продаж декоративних виробів, асортимент, ціна та кількість яких відображається в специфікації або товарній накладній, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.5.1. цього ж договору, товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем у відповідності з кількістю, вказаною в товарній накладній чи специфікації.
Позивач посилається на накладну № Ш-030 від 01.08.05р. (а.с.22), як на доказ виконання ним зазначеного договору та отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей.
В судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей не оформлялась.
Порядок застосування довіреностей врегульований Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, що затверджена наказом Міністерства фінансів України N 99 від 16.05.96 р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318.
Проте, згідно з її п.1, Інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Порядок застосування довіреностей приватними підприємцями роз'яснено в листах Мінфіну України від 31.10.2000р. № 053-29151 і від 06.11.20000р № 053-4154 .
Так, відпуск цінностей фізичній особі не вимагає подання довіреностей у разі якщо вона особисто одержує цінності від підприємства, організації, установи за наявності у неї паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються у документах, якими підприємство оформлює відпуск цінностей (накладна-вимога, товарно-транспортна накладна).
Таким чином, якщо приватний підприємець одержує цінності особисто, довіреність на їх отримання не потрібна за умови пред'явлення підприємцем паспорта і свідоцтва про державну реєстрацію.
В спірному випадку, вищевказана накладна, на яку посилається позивач та якою позивачем було оформлено відпуск цінностей не містить даних паспорта та свідоцтва про реєстрацію відповідача.
Як вбачається з висновків від 20.03.08р. судово-технічної експертизи № 606 та судово-почеркознавчої експертизи № 605, відтиски простої круглої печатки від імені підприємця ОСОБА_2. на обох досліджуваних документах, а саме на оригіналі накладної № Ш-030 від 01.08.05р. та оригіналі договору № 01/240 від 01.08.05р., нанесені не за допомогою простої круглої печатки, яка належить відповідачу -підприємцю ОСОБА_2, а за допомогою іншої рельєфної еластичної (фотополімерної, гумової) друкарської форми способом високого друку; підписи від імені ОСОБА_2. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.
За наведених документальних доказів та обставин справи, які оцінюються судом в сукупності за правилами ст.43 ГПК України, у суду відсутні підстави для висновку про те, що товарно-матеріальні цінності за договором № 01/240 від 01.08.05р. та згідно з накладною № Ш-030 від 01.08.05р були отримані саме відповідачем.
Доводи позивача про те, що висновки судових експертів є недостатніми доказами та не доводять фактів, які мають значення для вирішення справи не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Для проведення експертиз та на вимогу експерта, як порівняльний матеріал були надані зразки підписів відповідача на оригіналах, що датовані протягом 2005-2008 років, в зв'язку з чим безпідставними є доводи позивача про те, що предметом дослідження судової експертизи були виключно документи та взірці підпису датовані 2008 роком.
Висновки судових експертів містять докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання та відповідають вимогам ст. 42 ГПК України. Експерти попереджені про передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, про що свідчать підписи останніх на висновках.
Підстав для відхилення висновків судових експертів суд не вбачає.
Суд не вбачає підстав для дослідження обставин чи мала місце зміна печатки ОСОБА_2., з огляду на те, що предметом експертного дослідження окрім печатки, був і підпис підприємця ОСОБА_2., який як встановлено експертом, від імені ОСОБА_2. виконаний на договорі та накладній не ним, а іншою особою.
За наведених обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Судові витрати відповідача в сумі 2778,21 грн., пов'язані з оплатою проведеної судової експертизи згідно квитанцій № 4912 від 14.02.08р., № 4928 від 14.02.08р. за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
в позові відмовити.
Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1(ід. код ПП НОМЕР_1, ЗКПО НОМЕР_1, № св. платника ПДВ НОМЕР_2, свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3, р.р НОМЕР_4 у ЛФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325718) на користь Підприємця ОСОБА_2,АДРЕСА_2 (ід. код ПП НОМЕР_5) - 2778 грн. 21 коп. судових витрат за проведення судової експертизи, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Шелест С.Б.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.05.08р.
Внесено в АС «Діловодство суду»
помічник судді Кузишин У.Б.