Справа № 22-ц-2344/11 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.
30 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Монастирецького Д.І.,
суддів: Курій Н.М., Бакуса В.Я.,
секретаря Луньо К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, у твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 02.02.2011 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в користь держави.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2
В апеляційній скарзі зазначає, що з рішенням суду не погоджується, оскільки в даний час не працює, тому не взмозі платити позивачці щомісячно 450 грн. Вважає, що судом не врахованого його майнового стану та те, що позивачка отримує допомогу на дитину. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким визначити розмір аліментів в сумі 300 грн. щомісячно.
Сторони повідомлені належним чином в судове засідання апеляційної інстанції не з»явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою статті 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що відповідач є батьком дитини -сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., працездатний, однак в даний час не працює.
Задовольняючи позов, міськрайонний суд вірно виходив з того, що позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а відповідач ухиляється від обов»язку утримання спільного сина, має нерегулярний, мінливий заробіток, витрачає всі зароблені гроші на свої потреби.
При цьому суд вірно керувався ст. 182 СК України, тобто врахував стан здоров»я та матеріальне становище дитини; стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини справи.
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 14.02.2001 року позивачка ОСОБА_3 зменшила суму позову з 600 грн. до 450 грн., а відповідач ОСОБА_2 визнав позов в цій сумі (а.с. 8). На даний протокол судового засідання відповідач зауважень не подавав.
Також, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б ствердили його посилання в апеляційній скарзі на те, що він не спроможний сплачувати визначений судом розмір аліментів.
Будь яких інших належних та допустимих доказів, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, відповідачем ОСОБА_2 не представлено як у суді першої, так і апеляційної інстанцій.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, - що не позбавляє відповідача права за наявності вказаних підстав звернутись до суду з таким позовом.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що міськрайонний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Монастирецький Д.І.
Судді: Курій Н.М.
Бакус В.Я.