Справа № 11-459/11 Головуючий у 1 інстанції: Гудима Л.Я.
Доповідач: Калиняк О. М.
24 травня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Калиняк О.М.
суддів Михайлишин Г.Я., Романюка М.Ф.
з участю прокурора Горин У.І.
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 125 КК України за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бориславського міського суду Львівської обл. від 02 грудня 2010 року,
Вироком Бориславського міського суду Львівської обл. від 02 грудня 2010 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
проживає на АДРЕСА_1,
засуджений за ч.2 ст. 125 КК України на 5 (п'ять) місяців арешту.
Запобіжний захід -підписку про невиїзд залишено засудженому до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 727 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він в період 07 - 09 липня 2009 року заподіяв ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок суду засуджений подав апеляцію, в якій просить вирок змінити як такий, що є явно несправедливим внаслідок суворості. В обґрунтування апеляції покликається на такі доводи: при обранні покарання суд не врахував, що він є людиною похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, алкогольні напої не вживає; він отримує незначну пенсію, а тому 2 000 грн. відшкодування моральної шкоди є залишенням його без засобів до існування; вчинений ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, а тому ізоляція його від суспільства є несправедливою та незаконною і він не є суспільно-небезпечним; у них виникали сварки з вини потерпілої; суд не взяв до уваги, що з приводу неправомірних дій потерпілої та свідків він неодноразово звертався у правоохоронні органи; на даний час жодних стосунків з потерпілою не підтримує.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_1 і виступ прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задоволити частково.
Не вдаючись у розгляд питання про відповідність обраного засудженому покарання, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд, з таких підстав.
При розгляді справи суд першої інстанції допустив однобічність і неповноту судового слідства та істотне порушення кримінально-процесуального закону, що відповідно до п.1, п.3 ст. 367 КК України є підставами для скасування вироку.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2010 року в ході судового розгляду підсудним було заявлено відвід головуючому - судді Гудимі Л.Я. (а.с.86,87).
Відповідно до ч.2 ст. 57 КПК України заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (текст статті 57 КПК України в редакції Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року).
Натомість заява підсудного про відвід судді була вирішена головою Бориславського міського суду Львівської обл. (постанова від 02 грудня 2010 року голови суду ОСОБА_3, а.с.89), що не відповідає встановленому законом порядку та є істотним порушенням кримінального-процесуального закону.
Вирок, постановлений складом суду, який викликає сумнів у його законності, підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Колегія суддів також відзначає невідповідність вироку вимогам ст. 334 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Між тим, формулюючи фабулу обвинувачення, суд не зазначив форму вини й мотиву злочину, що є істотним порушенням закону.
Вирок постановлений щодо ОСОБА_2. В той же час в матеріалах справи містяться документи, в яких по батькові підсудного зазначено -Йосифович (копія свідоцтва про шлюб -а.с.28, довідка з місця реєстрації -а.с.63). Тому суду при встановленні особи підсудного в порядку ст. 286 КПК України необхідно з'ясувати прізвище, ім'я, по батькові останнього згідно з паспортними даними.
Судом першої інстанції також були допущені порушення кримінально-процесуального закону і неповнота судового слідства при вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1
Всупереч вимогам ч.1 ст. 50 КПК України суд не визнав потерпілу ОСОБА_1, яка пред'явила цивільний позов, цивільним позивачем.
Суд не виконав вимогу ст. 298 КПК України та в ході судового слідства не з'ясував відношення підсудного до позову (а.с.29).
Крім цього при вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд у вироку покликався на власні аргументи, однак не допитав з цього приводу потерпілу й не дослідив, з яких міркувань вона виходила, визначаючи характер моральної шкоди й розмір її відшкодування.
У резолютивній частині вироку зазначено про залишення засудженому до вступу вироку в законну силу запобіжного заходу -підписки про невиїзд.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з матеріалами справи (в тому числі постанови про порушення кримінальної справи - а.с.10) запобіжний захід до підсудного застосовано не було.
З огляду на викладене вирок як такий, що постановлений з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
При розгляді справи суд першої інстанції повинен повно та всебічно дослідити обставини справи та постановити в справі законне й обґрунтоване судове рішення, в тому числі з врахуванням передбачених ст. 65 КК України вимог закону щодо призначення покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Бориславського міського суду Львівської обл. від 02 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Калиняк О.М. Михайлишин Г.Я. Романюк М.Ф.