Справа № 22-ц-2629/11 Головуючий у 1 інстанції: Мелешко С. І.
Категорія -33 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.
12 травня 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого-судді Шашкіної С.А.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Качмар М.Я..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства „ОСОБА_2” ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 22 жовтня 2010 року по справі за позовом Фермерського господарства „ОСОБА_2” до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування збитків-
Оскаржуваною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 22 жовтня 2010 року відмовлено у відкритті провадження по справі Фермерського господарства „ОСОБА_2” до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування збитків.
Ухвалу суду оскаржив представник Фермерського господарства „ОСОБА_2” ОСОБА_2 , просить її скасувати та винести окрему ухвалу на суддю Червоноградського міського суду, оскільки ухвала суду грубо суперечить ч.1 ст.108 ЦПК України.
В судове засідання сторони не з”явились, про час і місце розгляду справи належно повідомлені, про що свідчать їх розписки, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їхній відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами, відповідно до вимог ст. 197 ч.2 ЦПК України (а.с.61-62).
Вислухавши доповідача, перевіривши доводи скарги, матеріали справи, докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи, Фермерське господарство „ОСОБА_2” звернулось із позовом до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування матеріальних збитків, пов”язаних з розглядом судом адміністративної справи та постановленням ухвал суду.
Згідно ст.ст.126,129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а також однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Згідно із зазначеними положеннями Конституції судові рішення і, відповідно, дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних з підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції.
Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції та законодавством про судочинство.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 13.06.2007 №8 «Про незалежність судової влади»роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №6 „Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів” дано роз”яснення, що у розумінні положень ч.1 ст.2, пунктів 1,7 і 9 ст.3, ст.17, ч.3 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб”єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв”язку з розглядом судових справ.
Колегія суддів вважає, що суд правильно прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження по справі.
Висновки суду першої інстанції загальної юрисдикції щодо підсудності цього спору господарському суду слід виключити із мотивувальної частини ухвали суду як зайві.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_2»відхилити.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 22 жовтня 2010 року залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини ухвали висновки суду про те, що даний спір підсудний господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: