ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 вересня 2011 року 17:00 № 2а-2926/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
01 березня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державне підприємство “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” (далі по тексту -позивач, ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі м. Києва; 2) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва списати податковий борг на підставі статті 18.1.1 Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2011 року позовну заяву ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” залишено без руху у зв'язку з не доданням до неї доказів адміністративної процесуальної дієздатності директора, та встановлено строк для усунення недоліків до 25 березня 2011 року.
24 березня 2011 року позивач усунув вказані недоліки шляхом подання до суду копій документів, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатності директора.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2926/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 квітня 2011 року.
06 квітня 2011 року в судове засідання не прибув представник відповідача у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 27 квітня 2011 року.
В судовому засіданні 27 квітня 2011 року оголошено перерву до 30 травня 2011 року з метою надання додаткових доказів.
Судове засідання, призначене на 30 травня 2011 року, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 05 липня 2011 року.
05 липня 2011 року судом оголошено про відкладення розгляду справи на 25 липня 2011 року у зв'язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 25 липня 2011 року не прибув представник позивача, внаслідок чого розгляд справи відкладено на 05 вересня 2011 року.
05 вересня 2011 року, у зв'язку з необхідністю додаткового обґрунтування позовних вимог, судом оголошено перерву до 07 вересня 2011 року.
В судовому засіданні 07 вересня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” листом від 22 грудня 2010 року №642 звернулося до ДПІ у Печерському районі м. Києва з проханням списати з нього заборгованість, прирівняну до податкової, в сумі 120 609,40 тис. грн. на підставі підпункту 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами”.
За результатами розгляду вказаного звернення ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 20 січня 2011 року №1241/10/24-111 повідомила позивача про відсутність підстав для списання боргу перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, керуючись нормами статті 17 Бюджетного кодексу України.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо несписання податкового боргу є протиправною, оскільки кредиторська заборгованість перед державним бюджетом за іноземним кредитом, передана на баланс позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 року №690, яка виникла в 1996 році та сплачена станом на 2001 рік, в силу статті 17 Бюджетного кодексу України стягується органами державної податкової служби на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами”, та, відповідно, є податковим боргом.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що відповідно до пункту 14 статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, а порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, керуючись наступними мотивами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 року №690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” утворено ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” шляхом виділення із складу Державної акціонерної компанії “Хліб України” (далі - Компанія) філії “Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу”; доручено Державному казначейству, Державному комітетові з державного матеріального резерву, Укрексімбанку та Компанії забезпечити передачу Агентству: не погашених перед державним бюджетом та Укрексімбанком зобов'язань за кредитами, отриманими під державну гарантію в рамках програми Міністерства сільського господарства США PL - 480; не погашених за бюджетними позичками зобов'язань, що виникли внаслідок проведення розрахунків з оптовими постачальниками сільськогосподарським товаровиробникам через Компанію матеріально-технічних ресурсів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03 вересня 1997 року №977, від 29 грудня 1997 року №1476, від 24 січня 1998 року №77, від 08 вересня 1998 року №1395, від 09 березня 1999 року №330 і від 25 жовтня 1999 року №1960; не погашеної перед державним бюджетом заборгованості, що виникла у процесі переведення боргу акціонерної холдингової компанії “Укрнафтопродукт” на Компанію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1998 року №1747 за поставлені сільськогосподарським товаровиробникам нафтопродукти; не погашених перед оптовими постачальниками матеріально-технічних ресурсів зобов'язань, що виникли внаслідок невиконання сільськогосподарськими товаровиробниками своїх зобов'язань перед Компанією відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03 вересня 1997 року №977 та від 24 січня 1998 року №77 (за їх згодою); інших непогашених зобов'язань Компанії, відображених у балансі.
Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві до ДПІ у Печерському районі м. Києва внесено подання для застосування до безспірного списання ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України.
Відповідно до підпункту 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами” списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею.
Таким чином, за вимогами зазначеної правової норми списанню підлягає виключно податковий борг платника податків який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності статтею 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами” -21 лютого 2001 року.
На думку суду, заборгованість передана позивачу на підставі Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 року №690, не є податковим боргом, виходячи з наступного.
Частина дев'ята статті 17 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачає, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами” або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Дійсно, вказана правова норма визначає органи державної податкової служби органами стягнення заборгованості перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками); разом з тим, стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами”, не є свідченням того, що вказана заборгованість є податковим боргом.
Так, за визначенням пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В свою чергу податкове зобов'язання, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами”, це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Як зазначено вище, заборгованість, передана на баланс позивача, являє собою, зокрема, заборгованість перед державним бюджетом зобов'язань за кредитами, отриманими під державну гарантію, заборгованість за бюджетними позичками, яка не відповідає визначенню податкового боргу, оскільки не є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами” або іншими законами України, яке самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
З огляду на те, що спірна заборгованість ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” не є податковим боргом, вона не підлягає списанню на підставі підпункту 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами”.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини чотирнадцятої статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, спірна заборгованість позивача не підлягає списанню відповідачем на підставі підпункту 18.1.1 пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними та цільовими фондами”, однак може бути списана в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Доказів того, що відповідач припустився протиправної бездіяльності стосовно списання з ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що ДПІ у Печерському районі міста Києва доведено правомірність своєї бездіяльності щодо несписання заборгованості ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, та бюджетними позичками з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Державному підприємству “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко