Справа № 22-ц-1452/11 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого Гончарук Л.Я.
суддів: Шандри М.М., Бермеса І.В.
при секретарі -Балюк О.С.
з участю -ОСОБА_2, представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів , -
Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів -задоволено.
Постановлено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2009 року по 21 липня 2010 року в розмірі 6 390 грн. 00 коп., 500 грн. витрат на правову допомогу та сплачені судові витрати 63 грн. 90 коп. держмита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду оскаржив представник відповідача, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог . В апеляційній скарзі зазначає, що суд не врахував, що апелянт не з'явився в судове засідання через поважну причину, а саме перебуваючи за кордоном -в Іспанії. , також суд не врахував належно його матеріальний стан, оскільки в період з жовтня 2009 року по липень 2010 року він не мав роботи і перебував на обліку Головного казначейства служби соціального страхування міністерства праці та імміграції Уряду Іспанії, як такий , що шукає роботу, проте жодної роботи йому не було знайдено. Суд першої інстанції також не врахував ту обставину, що на його утриманні перебувала важко хвора матір, яка в грудні 2009 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Самбірській центральній районній лікарні. Не враховано й те, що ним було направлено 350 Євро 13 травня 2009року.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача та представника, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовільнити частково з наступних підстав.
Встановлено, що рішеннями Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.11.2005 року та 1 березня 2006 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання та лікування сина ОСОБА_6 в сумах 300 грн. та 200 грн., всього 500 грн. щомісячно.
Виконавчий документ звернено до виконання і згідно представленої довідки відділу державної виконавчої служби станом на 07.07.2010р. заборгованість по сплаті аліментів за період з 01.10.2009р. по червень 2010р. становить 4500грн.(а.с.5).
Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Згідно ч. 2 ст. 196 СК України - розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2009 року по 21 липня 2010 року включно 6390 грн. суд першої інстанції вірно виходив з того, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, який є працездатним. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо зменшення розміру неустойки з врахуванням його матеріального становища, що відповідач тривалий час шукав роботу, перебував на обліку як безробітний (а.с 43-44), частково погасив заборгованість, інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження.
Щодо доводів апелянта про переказ позивачу в 2009р. 350 євро, як ствердила в суді позивач переказу вона не отримувала, зазначена сума на рахунок виконавчої служби не надходила, заборгованість по аліментам на час звернення до суду становила за період з 01 жовтня 2009р. по червень 2010р. -4500 грн.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що позов підлягає до часткового задоволення ,рішення суду першої інстанції в частині стягнення неустойки в розмірі 6390 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового про стягнення неустойки в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України -стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відтак в користь позивача слід стягнути 52 грн. судового збору.
Врешті проаналізувавши зібрані докази суд першої інстанції дав їм належну оцінку і ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2010 року в частині стягнення неустойки ( пені ) за прострочення сплати аліментів та судового збору скасувати на постановити нове.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2009р. по 21 липня 2010р. в розмірі 4000 грн. та 51 грн. судового збору .
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Гончарук Л.Я.
Судді: Бермес І.В.
Шандра М.М.